Передвиборча кампанія нового польського президента Кароля Навроцького істотно складалася з антиукраїнських заяв. Він шантажував, що не пустить Україну в НАТО та ЄС, поки та не відповість за «жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів». Називаючи нічим не підтверджену кількість жертв, Навроцький політизував пам'ять Волинської трагедії, за яку протягом десятиліть вибачалися українські президенти. Перед другим туром виборів він підписав запропоновану політиком з проросійської «Конфедерації» Славоміром Менценом декларацію, якою зобов'язувався блокувати вступ України до НАТО та ЄС.
Офіційно Кароль Навроцький заступив на пост президента 6 серпня. Однак впродовж короткого терміну зміг похитнути добросусідські відносини, які країни будували понад три роки. Вже 25 серпня президент заявив, що Польща позбавляє допомоги найменш захищених українських біженців та створює невизначенні перспективи для роботи. Також політик продовжив робити популістичні заяви щодо історії України. Дії Навроцького чинний польський уряд не сприйняв однозначно.
ZAXID.NET розповідає, як польські політики продовжують сперечатися щодо України, чим це загрожує для біженців та як росіяни побачили в Каролю Навроцькому «розумного європейця».
До 25 серпня Кароль Навроцький встиг підписати 11 законопроєктів і три ветувати. Серед останніх – закон «800 plus», який передбачає приблизно 9 тис. грн допомоги українським біженцям, які виховують дітей. Важливою умовою є те, що діти, які досягли певного віку, мають навчатися у польських школах або дитсадках. Президент заявив, що допомогу мають отримувати лише ті українці, які працюють і сплачують податки. Також недоступною для безробітних біженців стане безплатна медицина.
Однак вето стосується не лише соціальних виплат, а й законності перебування в Польщі, оскільки раніше закон дозволяв людям працювати та жити в Польщі лише на основі статусу біженця. Відтак вето може значно вплинути на польський ринок праці. Українці ж матимуть два варіанти: виїхати в іншу країну або подати заявку на виготовлення чи продовження карти побиту, яку можуть оформлювати місяцями.
Легальне перебування та право на працю українських біженців в Польщі до 4 березня 2027 року забезпечує рішення Ради ЄС. Проте правова невизначеність стосуватиметься людей, які мешкають і працюють в Польщі за подовженими візами, картками побиту, дія яких завершиться 30 вересня, або за безвізовим режимом.
На думку Навроцького, саме з ветуванням «800 plus» можна досягнути соціальної справедливості між українцями та поляками. Це було однією з його передвиборчих обіцянок.
«В інтересах Польщі є військова підтримка України, бо загрозою сучасного світу є Росія і Путін. Росія є злочинцем, а Україна жертвою у цій війні. Після трьох з половиною років політичні та суспільні емоції фундаментально змінилися. Права, які ми надали раніше, потрібно скоригувати. Маємо дивну ситуацію, коли громадяни України краще захищені, ніж поляки. Громадяни України отримували повний спектр медичних послуг просто через те, що перебувають в Польщі. Це було виправдано на початку війни», – обґрунтовував Навроцький ветування закону.
Зараз у Польщі мешкає приблизно мільйон українців, з яких 70% працюють та сплачують податки. За даними польського Банку національного господарства, внесок українців у ВВП Польщі становить 2,7%. За програмою «800 plus» Польща у 2024 році витратила 2,8 млрд злотих, але за той час українці сплатили 15,2 млрд податків.
Управління соціального страхування опублікувало результати виплат за програмою «800 plus» у першій половині 2025 року. Польща виділила понад 1,6 млрд злотих іноземцям (з яких 1,4 млрд злотих для українців). Це на 4,5% менше, ніж за перше півріччя 2024 року.
Теперішній закон «800 plus» діятиме до 30 вересня. Невідомо, чи встигне Сейм до цього часу продовжити його дію.
Журналіст Gazeta Wyborcza Роман Імєльский вважає, що Кароль Навроцький ветуванням закону утверджує свої антиукраїнські та ксенофобські погляди. Публіцист наголошує, що такі дії повністю відповідають риториці проросійської партії «Конфедерація». Саме її представники були організаторами блокади кордону та низки провокацій проти України. Завдяки антиукраїнській риториці кандидат від «Конфедерації» Славомір Менцен посів на виборах третє місце.
«Фактично Навроцький представив українців як паразитів і ні словом не обмовився про те, скільки вони приносять до польського бюджету», – пише журналіст.
Крім цього, Навроцький запропонував законопроєкт, який збільшує час отримання польського громадянства – десять років замість трьох. Президент пропонує посилити відповідальність за незаконний перетин кордону й на законодавчому рівні прирівняти атрибутику ОУН та УПА до нацистських та комуністичних символів. Політик хоче внести ініціативу до Кримінального кодексу. Як обґрунтування він наводить концерт білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні, де «громадяни України поводилися непристойно та пропагували бандерівську символіку».
«Треба зупинити бандеризм», – виголошував Навроцький.
Водночас він сказав, що потрібно викорінити з публічного простору російську пропаганду та «відновити відносини з Україною».
На думку міністра цифровізації Польщі Кшиштофа Гавковського, ветування закону про допомогу українцям також стосуватиметься Starlink для українського війська. За його словами, Навроцький хоче припинити оплачувати зв'язок. Проте наступного дня, 26 серпня, заяву заперечив шеф президентської канцелярії Збігнєв Богуцький. Він наполягав, що проєкт Навроцького зберігає чинний закон, за яким фінансується оплата Starlink. Однак речник міністерства цифрових справ Польщі Марек Георгіца пояснював, що з 1 жовтня оплата за Starlink припиниться, бо її фінансували саме на підставі закону про допомогу Україні, який ветував Навроцький.
«Під публікаціями Канцелярії сотні російських тролів аплодують і намагаються відмовити Польщу від допомоги Україні, яка бореться за незалежність… Ми недовго чекали на дії нового президента на підтримку російського імперіалізму. Але Польща ніколи не приєднається до осі зла, незалежно від того, як сильно цього прагнуть Кароль Навроцький і його засліплене ненавистю оточення», – написав Кшиштоф Гавковський.
Речник президента Польщі Рафал Лешкевич назвав такі висловлювання маніпуляціями та «виявом невігластва та браку чуйності».
Навроцький неодноразово критикував чинний уряд, а прем'єра Дональда Туска називав найгіршим його очільником з 1989 року. Навіть під час інавгурації президент сказав, що його обрання означає, що уряд зараз нестійкий і не має працювати так, як раніше. Після звернення президента до Сейму Дональд Туск висловив сподівання, що зухвалий і ворожий тон не матиме практичних наслідків. Туск наголосив, що хоч президент представляє країну, а керує нею – уряд.
Попри багато суперечок Туск підтримав ветування закону про допомогу українцям, оскільки «біженці та іммігранти отримували абсолютно все без жодного контролю». Однак прем'єр сказав, що рішення може бути небезпечним для польського бізнесу й потрібно якнайшвидше мінімізувати негативні наслідки.
На ветування закону відреагувала міністерка праці Агнєшка Дзєм’янович-Бонк. Вона наголосила, що це насамперед допомога для дітей, які не вирішують, працювати чи ні їхнім батькам.
«Це гроші для дітей, які не відповідають за те, чи має їхня мати роботу, чи щойно її втратила, чи доглядає вона за хворою бабусею, чи немовлям. Працю слід цінувати. Після втрати роботи людей слід заохочувати та допомагати їм знаходити нову. Але за втрату роботи не слід карати, особливо невинних дітей. Це азбука людської гідності. Шкода, що президент її не знає», – написала Агнєшка Дзєм’янович-Бонк.
Заступник міністра фінансів та регіональної політики від коаліції партій «Польща 2050» Ян Шишко назвав рішення дурним та несправедливим. Голова Сейму Шимон Головня також наголошував, що ветування закону вдарить по найменш захищених категоріях населення, які не мають змоги працювати або працюють неповний робочий день.
Із критикою вето виступило Міністерство внутрішніх справ Польщі. У заяві відомства йдеться, що рішення Навроцького підриває стабільність економіки, соціальну згуртованість, міжнародні зобов’язання Польщі.
Крім урядовців, невдоволення висловлювали й громадські діячі. Зокрема, настоятелька католицької організації «Хліб життя», сестра Малгожата Хмелевська, написала відкритий лист до Кароля Навроцького, першої леді та парламенту. Вона заявила, що через вето сотні тисяч людей залишаться без роботи та не зможуть законно проживати в Польщі.
«Я маю справу безпосередньо з постраждалими від війни в Україні. Біженками, бо в більшості це жінки та діти, які, якщо нічого не зміниться, з 1 жовтня будуть позбавлені права на проживання в Польщі, права на освіту, на безкоштовне лікування з Національного фонду охорони здоров'я. Це люди, які не можуть працювати: діти або старі та хворі пенсіонери. Це матері з інвалідністю, або матері з дітьми з інвалідністю. Або ж багатодітні матері. Вони не можуть знайти роботу чи оплатити житло», – написала Малгожата Хмелевська.
Вона наголосила, що більшість українських біженців змогли знайти роботу в Польщі. На думку Хмелевської, проти українців розпалюють кампанію ненависті.
«Запрошую вас зустрітися з моїми підопічними особисто, подивитися їм в очі та сказати: "Забирайтеся геть"», – звернулась Хмелевська до президента.
Також листа Навроцькому написали кілька десятків відомих польок. Це акторки, журналістки та правозахисниці. Зокрема, нобелівська лауреатка Ольга Токарчук. У листі йдеться, що «після рішення президента в тисячах будинків по всій Польщі запанували шок, розчарування і відчуття зради».
Національний банк Польщі у 2024 році повідомляв, що українці дуже активні на польському ринку праці. Вони значно частіше шукають роботу, ніж поляки.
На думку експерта з ринку праці та засновника агентства з працевлаштування Personnel Service Кшиштофа Інглота, президентське вето в перспективі спричинить відтік робочої сили з польського ринку праці й навіть може знизити ВВП на кілька відсотків.
«Правова невизначеність може зупинити процес інтеграції мігрантів, перешкодити довгостроковому поселенню в Польщі та підірвати стабільність ринку праці. Компанії потребують передбачуваності, щоб планувати зайнятість на кілька років вперед. Відсутність таких рішень становить ризик як для працівників, так і для всієї економіки», – наголосив Кшиштоф Інглот.
Він вважає, що проблеми насамперед виникнуть у сфері обслуговування, будівництві та логістиці.
Міністерство внутрішніх справ пише, що зросте нелегальне працевлаштування. Відтак зменшаться доходи до бюджету. Крім цього, після набрання чинності вето українці подаватимуть заяви на легалізацію за новими правилами до воєводських установ, які не встигатимуть обробляти запити.
«Замість захисту громадян президент Кароль Навроцький поглиблює хаос і перекладає фінансовий тягар на плечі поляків. Не рішення уряду, а його вето змусить нас платити більше. Це вето не зупинить міграцію, не покращить безпеку і не зменшить витрати. Українці залишаться в Польщі, але замість того, щоб легально працювати та сплачувати податки, опиняться поза системою, що зашкодить економіці та кожній польській родині», – повідомляє міністерство.
На потенційну проблему завантаженості воєводських установ звертає увагу директор аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко. Він каже, що йдеться про сотні тисяч заявок від біженців.
«Система не готова до того, що впродовж місяця сотні тисяч людей подадуть заявки на легалізацію перебування в Польщі відповідно до чинних положень, що діяли до ухвалення спеціального закону. Це буде колосальним і миттєвим ударом для ринку праці та економіки Польщі», – розповів Григоренко.
Gazeta Wyborcza пише, що Польща повільно розглядає такі заявки біженців. Хоч рішення щодо легалізації мають ухвалювати за 60 днів, але у 2022 році в Лодзькому воєводському управлінні іноземці чекали в середньому 171 день, а у Сілезькому воєводстві час очікування міг сягати року. Такий повільний розгляд біженці можуть оскаржувати в судах, що також коштуватиме грошей з бюджету.
Сайт WP Finanse розповів, що після новин про вето біженці вже звертаються до управлінь у справах іноземців. Журналісти поспілкувалися з українцями, які прийшли до такого відомства у Варшаві.
«Це катастрофа, не для нас, а для Польщі. Я не хвилююся за роботу, бо коли закінчиться термін дії мого дозволу, я переїду до Німеччини чи Нідерландів. Мої друзі вже так зробили. Я орендуватиму квартиру. Хто ж працюватиме в Польщі замість українців? Це дурість», – сказав водій Віктор.
Рішення Кароля Навроцького ветувати закон про допомогу українцям радісно сприйняли російські пропагандисти. Платформа Res Futura, яка досліджує медіапростір та соцмережі, пише, що Навроцький зараз є в Росії одним із найобговорюваніших іноземних політиків. 79% російських публікацій росіян в соцмережах підтримують його політику щодо українців. Насамперед окупанти радіють через ініціативу прирівняти символіку ОУН та УПА до нацистської. Res Futura наголошує, що це збігається з тезами російської пропаганди.
«У коментарях переважає ентузіазм, що Навроцький є політиком, який "нарешті прокинувся" і "сказав те, чого бояться інші". Користувачі російських платформ вважають його позицію підтвердженням правильності наративу про "український нацизм" та ізольованість України в Європі. Висловлювання Навроцького цитують як доказ того, що "навіть поляків вже все дістало". Цей образ будують на сильних емоціях, з презирством до українців та задоволенням від символічного ослаблення Києва. У проросійських наративах Кароль Навроцький постає як "розумний європеєць", який відмовляється від покори США та ЄС на відміну від Туска, Шольца чи Макрона», – розповідає у своєму дослідженні Res Futura.
Вже традиційно росіяни підігрівають тему Волинської трагедії та територіальних претензій. Дослідники пишуть, що Навроцький фактично став для росіян інструментом пропаганди.
Речник польського уряду Адам Шлапка на брифінгу 26 серпня сказав, що не є прихильником підтримки України. Проте бути солідарними зараз є саме в інтересах Польщі.
«У польських медіа часто зʼявляється скептицизм через підтримку України. Така реальність. Але варто зробити собі коротку розвідку, як виглядають впродовж останніх двох днів російські сайти. Звісно, вони всі пропагандистські й просувають інтерес Кремля. Однак вони були в ейфорії. Я також не великий фанат підтримки України з різних причин. Але в інтересі Польщі, щоб фронт був якомога далі. Принаймні через це маємо допомагати Україні, бо це в інтересах Польської Держави», – говорить Адам Шлапка.
Посольство України в Польщі 27 серпня відреагувало на вето Навроцького. Відомство наголосило, що рішення Ради ЄС про тимчасовий захист, яке діє ло 4 березня 2027 року, є «обов’язковими для всіх держав-членів ЄС, зокрема й Польщі». Посольство рекомендує українцям не ухвалювати поспішних рішень. Насамперед йдеться про зміну правового статусу у Польщі.
«Кожна індивідуальна ситуація потребує окремої консультації з юристом для комплексного аналізу можливих правових варіантів», – наголосили у посольстві.
Головне фото – Gazeta Wyborcza
