Прапори Євросоюзу, Польщі та НАТО / © Getty Images
Нічне вторгнення російських дронів до Польщі 10 вересня стало перевіркою на міцність для НАТО. У порівнянні з масованими обстрілами України сотнями дронів, крилатих і балістичних ракет, ця атака мала доволі скромний вигляд. Але, попри залучення сучасних систем ППО, частина апаратів проникла вглиб Польщі, що поставило під сумнів готовність Альянсу до реальних загроз.
Про це йдеться у статі видання The Atlantic.
Вторгнення російських дронів до Польщі стало перевіркою на міцність для НАТО — іспитом, який Альянс мав би скласти без проблем.
За даними польської влади, 19 безпілотників, пролітаючи через територію України, досягли польського неба. У порівнянні з масованими обстрілами України сотнями дронів, крилатих і балістичних ракет, ця атака була доволі скромною. Проте для систем ППО НАТО, які лише набирають досвіду в боротьбі з безпілотниками, це могло стати свого роду «дитячою поїздкою на велосипеді з додатковими колесами». Водночас частині дронів вдалося проникнути глибоко вглиб Польщі.
Як повідомили в Альянсі, для відбиття загрози були задіяні найсучасніші ресурси: польські та нідерландські винищувачі, німецькі комплекси ППО італійські літаки-розвідники. Проте інцидент лише підтвердив давню проблему — небажання країн НАТО реально оцінювати власні ризики та готуватися до викликів.
Зазначається, що попередніми роками Росія вже запускала дрони і ракети, які залітали на польську територію, і щоразу це не мало наслідків. Відсутність належної реакції лише підкріпила впевненість Кремля у слабкості Альянсу, що дозволяє йому зухвало випробовувати межі НАТО.
На відміну від європейських лідерів, президент США Дональд Трамп не засудив атаку російськими дронами на Польщу примо і не оголосив жодних кроків у відповідь, що знову викликало запитання щодо позиції Вашингтона.
Європейські політики також не продемонстрували єдності у трактуванні події. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що повітряний простір його країни було «порушено величезною кількістю російських дронів». Для українців такий обсяг був би незначним. Туск також наголосив: «Ті дрони, які становили безпосередню загрозу, були збиті», що можна розцінювати як часткове реагування, а не повне знищення апаратів.
Країни НАТО, на відміну від України, змушені витрачати значні ресурси на боротьбу з дронами. Це ставить під сумнів їхню готовність діяти в умовах масштабної атаки, яка могла би включати сотні апаратів і ракет за одну ніч.
Попри все, країни Альянсу уникають прямого визнання факту навмисного нападу.
Хоча в російських системах часто трапляються збої, свідчення вказують, що вторгнення було цілеспрямованим. При цьому сусідні Угорщина та Словаччина, які орієнтуються на Москву, порушень не зазнали.
На тлі сумнівів у готовності США надати підтримку, союзники намагаються применшити значення події, щоб уникнути необхідності прямо звертатися по допомогу.
Очікуваною відповіддю міг би стати чіткий сигнал: НАТО збиватиме всі ворожі дрони над своїми територіями та готове допомогти Україні у зміцненні ППО. Проте поки що цього не сталося.
Фактично Альянс знову показав власну вразливість. Навіть держави, які перебувають у зоні найбільшої небезпеки від російської агресії, не мають достатніх можливостей для захисту і недооцінюють реальну загрозу.
Більше того, сподівання на американське лідерство виявляються марними. Трамп демонструє байдужість до безпеки Європи, а іноді й готовність підігрувати Кремлю. У результаті захист країн НАТО дедалі більше залежить не від США, а від стійкості й сили України.
Україна, яка прагне вступу до НАТО як гарантії від нових атак, сьогодні разом із рештою світу отримала ще одне підтвердження обмежених можливостей Альянсу.
До слова, згідно з матеріалом Reuters, заліт російських дронів до повітряного простору Польщі став найсерйознішим інцидентом для НАТО від початку повномасштабної війни проти України. Атака поставила під сумнів готовність Альянсу до протидії таким загрозам.
А видання El País зазнпчило, що атака дронів на Польщу — навмисна провокація з боку Кремля, яка має на меті перевірити єдність союзників і зірвати можливі мирні плани в Україні. Реакція Трампа на атаку була «дивною». Замість рішучого осуду президент США обмежився постами в соцмережах, що, на думку авторів статті, є проявом його постійного вагання перед президентом Росії Володимиром Путіним. Така поведінка Трампа підриває міжнародні позиції США і свідчить про необхідність для Європи пришвидшити формування власної системи оборони.
Кіберполіція / © Національна поліція України
Арсен Мірзоян, Тоня та Ніна Матвієнко
Королева Мері / © Getty Images
Президент Польщі Кароль Навроцький / © Associated Press
