У Харкові намагаються підняти наповнюваність класів у школах, аби отримати більшу освітню субвенцію від держави, що, своєю чергою, дозволить виплачувати вчителям більші надбавки за престижність, розповіла в інтерв’ю МГ “Об’єктив” директорка департаменту освіти міськради Ольга Деменко.
Вчителі одного з районів попросили роз’яснити, на якій підставі у серпні школам відмовляли у відкритті перших класів, якщо в них набрали менше ніж 20 учнів. Адже згідно з частиною 2 статті 12 закону України «Про повну загальну середню освіту», у класі може бути від п’яти дітей.
За словами Деменко, положення про дистанційне навчання диктує, що наповнюваність класу має бути не менше ніж 20 учнів.
«Але для сільської місцевості вона може бути на 50% меншою, тобто 10 дітей. А для обласного центру вона може бути на 25% меншою, тобто 15 дітей. Я думаю, що це не зовсім так, що до вас зверталися щодо 20 дітей. У нас є класи, де ми маємо і 15, і 17, і 18 учнів. Ми аналізували буквально в четвер-п’ятницю наповнюваність класів. Але погодьтеся, в обласному центрі мати клас, де п’ять дітей, це абсолютно нелогічно. Це безпідставна витрата бюджетних коштів. Наприклад, якщо три класи по 15 дітей скласти разом – це буде два повноцінні класи», – аргументує керівниця міськосвіти.
Вона також пояснила, чому департамент справді бореться за більшу наповнюваність класів – вся справа в освітній субвенції, яку місто отримує від держави.
«Міністерство освіти розраховує освітню субвенцію по наповнюваності 27,5. Тобто маємо 95 тисяч дітей. 95 тисяч ділиться на 27,5 і вираховується, скільки класів буде фінансуватися. Тобто чим нижча наповнюваність класів, тим менше освітньої субвенції ми одержимо. Тому ми зараз і намагаємося підняти наповнюваність класів, щоб розмір освітньої субвенції, а значить і заробітна платня учителя, була вищою. Ігор Терехов уже кілька разів звертався і до міністра, і до прем’єр-міністра з питання знизити вимоги до прифронтових обласних центрів щодо розрахункової наповнюваності класів. Бо розрахунок наповнюваності класів для Києва, Львова, Житомира та для Сум і Харкова не може бути однаковий, а в нас він єдиний. У нас в минулому навчальному році наповнюваність класів була 25,5. Тобто розраховується на 27,5, а в нас 25,5. Що це значить? Це значить, що ми недоодержали майже 100 мільйонів освітньої субвенції. Це значить, що вчителі недоодержали зарплатні», – розповіла голова департаменту.
Зокрема міськрада на сесії 30 квітня зверталася до Кабміну щодо додаткового фінансування на зарплати вчителям.
«Якби Кабмін зменшив прифронтовим містам розрахункову наповнюваність, то це була б додаткова субвенція. Не додаткова, а та, що нам положена. І тоді б вчителі одержували більшу надбавку за престижність. Вона повинна бути в усіх, але у постанові Кабміну прописано, що вона встановлюється від 5 до 30%. Тобто не є порушенням закону 5, 10, 15, 20 і 30%. Але, як би нам цього не хотілося, у нас не було можливості платити всім 20-30%, бо розмір субвенції не давав можливості це зробити», — додала Деменко.