Солом’янський район — один з тих, куди росія цілить найчастіше, обстрілюючи столицю.

Під ударом — цивільна інфраструктура. Магазини, лікарні, школи й — житлові будинки.

Кореспондентка «Вечірнього Києва» побувала за кількома адресами атаки, яка сталась в ніч на 31 липня.

За даними ДСНС під час нічого кошмару загинула 31 людина, з них п’ятеро — діти. Поранення дістали понад 150 українців.

Гострий стрес, розпач, сльози й душевний біль — те, що переживають люди, які вмить втратили й дах над головою і близьких чи сусідів, чи друзів.

Проте помітно, як вони намагаються опанувати себе самотужки або ж за допомогою психологів ДСНС, які працюють з усіма.

Люди намагаються не піддаватись розпачу і підтримують тих, кому дуже погано.

Після ракетного удару по житловому масиву на бульварі Вацлава Гавела — мешканці району не лишилися наодинці з бідою.

Щойно стихла тривога, до одного з постраждалих будинків почали сходитися люди — хтось із речами, хтось з інструментами, хтось просто запитував і інших: «Чим можу бути корисним?»

Серед тих, хто прийшов допомогти, — друзі, які приїхали підтримати своїх знайомих.

Вони навчалися разом з однією з постраждалих у школі. Дізнались, що сталось — приїхали забрати жінчині речі, адже вона зараз у лікарні.

«Вже дві машини завантажити, зараз ще трохи допоможемо. Це страшно, але ми не могли не приїхати», — діляться вони.

На місці утворилися черги — біля волонтерських наметів — там роздають плівку, інструменти та гарячий чай.

Люди з сусідніх будинків і районів приносять допомогу.

Хтось допомагає вивозити речі, інші — закривають вибиті вікна. Кожен крок простої допомоги — ніби маленький промінь у пітьмі цього драматичного дня.

Кореспондентка «Вечірнього Києва» поспілкувалась з кількома людьми, які були біля потрощених вибухом будинків.

Попри те, що в магазині «Фора» вибиті вибуховою хвилею вікна, працівники не пішли з роботи, маркет не припинив роботу.

«Головне зараз — залишатися відкритими. Людям потрібна вода, їжа, хоча б якась стабільність у цьому всьому хаосі. Я приїхав одразу після вибуху, допомагаємо закривати рами, намагаємося триматися».

Жіночка, яка мешкала в одному з пошкоджених будинків, розповіла, що під час тривоги вона з дитиною встигли спуститися в укриття — і це врятувало їм життя.

«Вдома нічого не залишилося — ні дверей, ні вікон, усе винесло. Але ми живі. І це головне», — каже вона, прибираючи з сусідами уламки скла та цегли.

У квартирах, де пошкодження не критичні, мешканці залишаються. Їм допомагають — привозять плівку, дошки, закривають вікна.

Волонтери також поруч — навіть попри постійну тривогу допомагають людям, які в стані сильного нервового виснаження.

Періодично знов лунає сигнал «повітряна тривога» і служби вимушено зупиняють роботу. Але люди не розходяться. Стоять, чекають «відбою» і допомагають один одному.

Підтримка тут — найважливіша за все. Вона допомагає рятувати здоров’я, втриматись від психологічного зриву та зберігати здатність жити далі.

«Зниклі безвісти люди, загиблі та поранені: росія атакувала житлові квартали Києва. ФОТО. ОНОВЛЕНО».

Ольга СКОТНІКОВА, Анна БІЛОУС, «Вечірній Київ»