На уроках української літератури школярі вивчають творчість двох Кулішів – Пантелеймона і Миколи. Перший був ровесником Шевченка і автором першого історичного роману, другий – писав пʼєси і був представником Розстріляного відродження XX ст. Розповідаємо цікаві факти біографії Миколи Куліша та чому його вважають найвидатнішим драматургом України всіх часів.
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Микола Куліш народився у Чаплинці на Херсонщині, сімʼя була бідна, тому він з дитинства наймитував. Але мав потяг до знань, тож односельчани вирішили зібрати гроші на продовження його навчання в училищі: такий своєрідний краудфандинговий проєкт. Однак згодом з училища в Олешках його відрахували «за організацію гуртків молоді і неповагу до керівництва».
У Першу світову Миколу Куліша мобілізували до війська, де він зробив кар’єру військового. На фронті водночас писав вірші й невеликі драматичні сцени.
Куліш створив першу українську абетку для дорослих – «Первинка», в якій використав власні твори та класичну українську літературу.
Про голод 1921-1922 років Куліш написав документально-нарисову повість «По весям и селам» та пʼєсу «97», яка була надзвичайно популярна. Премʼєра відбулася 1924 року в Українському державному академічному театрі імені Івана Франка. Спектакль ставили понад 50 разів за перший театральний сезон. Жінки в харківському залі непритомніли, а під київським театром чергували машини «швидкої допомоги». Пʼєсу ставили також у Нью-Йорку та Москві.
Філолог Олександр Рудяченко називав Куліша «національним Шекспіром».
«Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером, або Мольєром і Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних, а з того, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Луїджі Піранделло», – писав про нього Юрій Смолич.
Літературний критик Євген Стасіневич називає Миколу Куліша найважливішим українським драматургом, який у тандемі з режисером Лесем Курбасом вивів український театр на небувалі висоти.
«Український театр більше завдячує Кулішу, ніж поколінню корифеїв. Корифеї втримали театр, робили, що могли. А Куліш його синхронізував з європейськими тогочасними пошуками», – каже Стасіневич.
У 1920-30-х роках Куліш був одним з двох найвідоміших і найпопулярніших драматургів Союзу. Другим був Міхаїл Булгаков. Вони обоє мали велику кількість постановок своїх пʼєс і бурхливу реакцію на них.
1925 року Микола Куліш переїхав до Харкова, мешкав у знаменитому будинку для митців «Слово». Він познайомився і потоваришував з Миколою Хвильовим, Остапом Вишнею, Володимиром Сосюрою, Юрієм Яновським, Григорієм Епіком та іншими письменниками і поетами. Як драматург він долучився до роботи в театрі «Березіль».
Разом з Лесем Курбасом у театрі «Березіль» вони поставили чотири найвидатніші пʼєси:
Саме пʼєса «Маклена Граса» для обох митців стали вершиною творчої майстерності і водночас підписала їм смертний вирок. Її визнали антихудожньою і «нікчемною», а режисера Леся Курбаса звинуватили у порушенні постулатів радянської ідеології. Незабаром Миколу Куліша визнали буржуазно-націоналістичним драматургом, його почали переслідувати за творчість.
Євген Стасіневич розповідає, що у 1930-х Куліш був на зустрічі українських митців зі Сталіним у Москві, на якій обговорювали створення письменницької спілки. Розповідають, що він насмілився запитати про заборони і подвійні стандарти. Це не сподобалося Сталіну, і після цього його доля була вирішена.
У грудні 1934 року Куліш пішов на похорон свого друга Івана Дніпровського й більше не повернувся додому. Кулішу інкримінували співпрацю з ОУН, його заслали на Соловки, а в листопаді 1937 року – розстріляли в урочищі Сандармох разом з близьким колегою і соратником Лесем Курбасом. Побутує навіть така версія, що їх стратили однією кулею. Визначному драматургу на той час було лише 44 роки.
Серед найвизначніших творів Миколи Куліша – п’єси «97», «Комуна в степах», «Хулій Хурина», «Отак загинув Гуска», «Зона», «Закут», «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Прощай, село», «Поворот Марка», «Вічний бунт».
За шкільною програмою учні вивчають п’єсу «Мина Мазайло», яка є сатиричною комедією. У пʼєсі автор висміював усіх, особливо українських селян, які переїхали до міста і перейшли на російську мову, неграмотно висловлюючись.
Під час підготовки матеріалу використана інформація з Вікіпедії, НУШ, «Освіторії», «Історичної правди», каналу WiseCow.
