Під час війни вчителі дають дітям не лише знання, але й емоційну підтримку. Втім, самі педагоги часто мають підвищений рівень тривожності та потребують ментального відновлення.

Про це йдеться в дослідженні благодійного фонду savED "Війна, освіта і соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення".

62% учителів повідомили, що загалом задоволені життям. Але лише третина опитаних (34%) оцінила цей показник на високому рівні – на 8-10 балів.

Крім того, 70% опитаних сказали, що відчувають себе щасливими, і 41% з них відзначили цей емоційний стан високими балами.

Водночас відчувають сенс у своїй професійній діяльності аж 88%, з них 70% – з них оцінили цю емоцію на 8-10 балів.

Найгіршими виявились оцінки щодо тривожності. Зокрема, 46% опитаних вчителів вважають себе більш-менш позбавленими тривог, а 26% з них повідомили про переважну відсутність тривоги.

44% педагогів із західних регіонів повідомляють, що повністю або переважно відчувають задоволеність від життя, в той час як у центральних/північних і прифронтових регіонах таких респондентів лише 29%.

Педагоги поділилися своїми методами ментального відновлення. Серед них:

Водночас значна частина опитаних вчителів відчуває нестачу системної підтримки або можливості професійної допомоги.

У ході дослідження провели 2149 ітервʼю з учителями з понад 120 шкіл з підконтрольних українському уряду територій включно із закладами з прифронтових територій та школами з високою часткою внутрішньо переміщених осіб. Вибірка формувалася з урахуванням типу населеного пункту, регіону, розміру школи та інших параметрів, що забезпечують репрезентативність.