Українськими аграріями можна захоплюватися — незважаючи на війну вони відроджують вирощення спаржі, забороненої більшовиками, створюють справжній рай з екзотичних рослин та за допомогою лохини завойовують світ.
Таких помідорних грядок, як у Вадима Гавриленка із села Слобода на Чернігівщині, ще треба пошукати. Тут вражає все. Від кольорів — фіолетово-зелені, зелено-білі, фіолетові, червоно-жовтогарячі, до масштабів — височенних доглянутих рослин із розкішними плодами. Помідори у майбутнього агронома родять щороку, всі — один в один.
Вадим — студент Національного університету біоресурсів та природокористування України. Майбутній агроном зізнається — йому до вподоби займатися науковою діяльністю, вивчати агротехніку вирощування, спостерігати динаміку врожайності, займатися селекцією. Його мрія — розширити колекцію до тисячі сортів пасльонових.
- Аграріїв у моїй родині немає. Мої знання і вибір ґрунтувалися лише на моєму досвіді та вподобаннях. Найперше я почав цікавитися вирощуванням овочів у бабусь, які мали городи і завжди мене вчили, що і як росте, і мені було цікаво за цим спостерігати та допомагати. У 10 років перші сорти я вже вирощував сам, — розповідає «ФАКТАМ» Вадим Гавриленко. — Це було більше знайомство з культурою та особливостями вирощування. Захоплювався і захоплюсь українськими та закордонними овочівниками, які мають потужні колекції томатів та перців. У 2020 році, коли починався ковід, почав глобально розширювати свою колекцію і вирощувати різноманітні сорти і трохи гібридів. Своїм учителем вважаю Тамару Проскурню з міста Березань Київської області, яка має в своїй колекції понад 3000 сортів томатів. Вона мене завжди підтримувала та навчала. Загалом, я відчував підтримку від усіх, і це дало мені великий поштовх та мотивацію. Наразі моя колекція налічує понад 300 сортів томатів та майже 50 сортів солодкого перцю. У цьому році ще почав займатися вирощуванням баклажанів та фізалісу.
— Ви на городі та у теплиці вирощуєте овочі? Розкажіть про це детальніше.
- Вирощую овочі переважно у відкритому ґрунті. Саджу томати років 6 точно, але це вже більш-менш професійно, до цього сіяв перші сорти з 10 років. І кожний новий сезон- новий досвід. Я ніколи не сиджу на місці, весь час експериментую, читаю, аналізую свої помилки, які іноді бувають. Важливо аналізувати і виправляти помилки. Тільки так можна дійти до ідеального результату.
Сію томати в кінці березня, у спеціальний ґрунт, але можна використовувати будь-яку торфосуміш або землю з городу, якщо впевнені у відсутності в ній збудників хвороб. Після посіву обов’язково накриваю лотки (стаканчики) плівкою. Дотримання гарного рівня вологи, правильна температура приведуть вас до швидких сходів і в подальшому здорових і гарних рослин.
На етапі розсади живлення наступне: гумати та мінеральне добриво зі складом співвідношення (азот, фосфор, калій) — 20:20:20. Дуже подобається використовувати препарати, які чудово впливають на кореневу систему рослин. Висаджую томати у відкритий ґрунт орієнтовно в середині травня, але кожний рік різний і тут треба лише підлаштовуватися під погоду і рівень вологи у ґрунті.
При посадці я додаю у лунки жменьку перегною та столову ложку доломітового борошна. Можна додавати ще нітроамофоску — 1 столову ложку, але це якщо ви не плануєте надалі використовувати кореневе та позакореневе підживлення.
Варто зазначити, що під оранку обов’язково кожний рік вношу гній. Він дуже позитивно впливає на агрофізичні та агрохімічні показники ґрунту, підвищує його родючість та покращує структуру. Також сію сидерати. Гарно проливаю ямочки, саджаю на відстані 35−40 сантиметрів у рядку і 60−70 сантиметрів між рядками. Хотілося б трохи більше відстані, щоб було зручніше ходити, але тоді багато полоти і більше вологи буде випаровуватися. Як на мене, це найкраща відстань для посадки. Сподобалося також ще саджати парними рядами. Тобто, відстань між 2 рядами 30−40 сантиметрів, а потім міжряддя 80−100.
При посадці обов’язково проводжу першу обробку інсектицидом від жука (у нас якщо посадити томати без обробки, на наступний день колорад все з’їсть). Замочую корінь в розчині «Актари» — 1 пакетик (1,4 г) на 750 мл води. Це поки найкращий спосіб, яким я користувався. Усі жуки гинуть, а рослина не втрачає жодного листочка.
- Через 10 днів після посадки проводжу першу обробку від фітофторозу. Через 10 днів після першої обробки — друга. Коли вже зав’язалися перші плоди, всі хімічні обробки припиняю. Переходжу на біологічний захист, — продовжує Вадим. — Але дивимося по ситуації. Якщо рослина хвора — без хімічного захисту нічого не вийде. Тому зважуйте за і проти — краще вилікувати чи затягувати до загибелі.
Агрохімія говорить про те, що все залежить від концентрації і кількості внесення. Якщо все робите по інструкції і входите в рамки кількості допустимих обробок — шкоди здоров’ю і навколишньому середовищу не буде. Загалом, за сезон мені вистачає 2−3 обробки. Фітофтора «з'їдає» у всіх все, а у мене завжди до морозів є помідори. Перший врожай збираю на початку липня. Пік збору врожаю припадає на середину серпня, а останні збираю прямо перед морозами в жовтні.
Пам’ятаю, як колись 19 серпня 2023 року був приліт в наш драмтеатр, і як раз на городі збирав врожай, це була субота. Добре жахнуло, що було чути аж за 20 кілометрів від міста. Потім, коли дізнався що сталося, цілий день нічого руки не могли робити, але треба, адже в понеділок на навчання і за вихідні треба все встигнути зробити. У сезон я працюю без відпочинку.
— Коли висаджувати розсаду: зранку, вдень, ввечері?
- Питання правильне. Багато хто висаджує зранку або ввечері. По-своєму досвіду скажу, що різниці немає. Рослини приймуться однаково, якщо ви їх правильно посадите. Але найкраще саджати ввечері. Після 16 години. Не створюйте додаткових стресів для рослини. Якщо є змога, тільки після обіду. Є чудове, золоте правило: у ґрунті рослина завжди шукає воду і поживні елементи. Перед висадкою розсада обов’язково має бути загартованою.
Якщо ви посадите рослини прямо з теплиці чи з хати у відкритий ґрунт — з великою ймовірністю отримаєте сонячні опіки або навіть повну загибель рослини. Мінімальний термін для загартовування — 3 дні. Нормальний — 7−10 днів. Починаємо потрошку, спочатку година, потім 2−3, 4−5 і так поступово доходимо до повного загартовування. Для мене ідеальним показником є, коли рослини 2−3 ночі переночують на вулиці, тоді розсаді точно нічого не буде страшно.
Починаю пасинкувати рослини буквально через 8−10 днів з моменту посадки і декілька разів за період вегетації. Пасинкування- це необхідний етап догляду за рослинами томатів. Суть його полягає в обрізанні відростків (пасинків) що утворюються в бічних пазухах рослин. Це треба для захисту рослин, щоб в майбутньому рослина не загущувалась і не було ризику грибкових захворювань. Це сприяє кращому циркулюванню повітря.
Пасинкування найбільш потрібне для високорослих та середньорослих сортів. Низькорослі сорти також можна пасинкувати, але я цього не роблю. Лише високорослі та середньорослі. Пасинкування проводжу в суху, сонячну погоду, щоб зрізи обов’язково підсохли. Якщо це робити у вологу погоду — великий ризик збільшити можливість враження хворобами. Для пасинкувння беру гострі ножиці-секатор. Можна лезо, просто секатор. Але головна умова — дуже гострі. Якщо будуть не дуже наточені — ви пошкодите рослини і залишите травму.
Ножиці перед зрізом гарно обробляю антисептиком. Якщо вони лежали десь на ґрунті, а в ньому щось вже було, то неодмінно зріз це прийме на себе і — потім проблеми. Обрізаю всі пасинки до першої китиці. Також зрізаю нижнє відмерле листя, якщо воно звісно є. Усі рослинні рештки складаю в корзину і виношу. Не залишаю на грядках. На сонечку зрізи швидко загоються і рослина буде правильно рости.
— Ще однією важливою умовою для отримання гарного врожаю є підв'язка. Для чого вона потрібна?
— Це захист рослин, листя не торкається землі, не отримує перезволоження і краще тримається. Вам буде зручно ходити поміж кущами і робити планові обробки з комфортом. Зручніше збирати врожай, плоди будуть гарні, чисті. Звичайно, що можна і не підв’язувати. Але будьте готові до того, що ризики набагато вищі, і ваш врожай максимально залежатиме від погоди. Якщо не підв'язуєте — бажано хоча б мульчувати, це покращить ситуацію.
Можна підв’язувати будь-чим. Я підв'язував навіть спеціальним степлером для підв’язки, але мені все ж зручніше просто вісімкою з використанням шпагату.
На початку серпня я зрізаю у всіх рослин верхівку (прищіпую). Цей агротехнічний захід називається «пінцирування». Усе одно нові плоди більше не встигнуть вирости і визріти. Тому я цим допомагаю рослині не витрачати зайві сили, а спрямувати їх на дозрівання сформованих плодів.
— На Чернігівщині важко вирощувати томати і перці. Розкажіть чому і як вам вдалося «приручити» ці овочі?
— Наразі кліматичні умови стрімко змінюються. Збільшується кількість активних температур, розширюється вегетативний сезон. Зараз майже усі дисертаційні роботи науковців стосуються дослідження культур в умовах зміни клімату, адже багато чого змінюється у технологіях. Чернігівщина знаходиться у двох ґрунтово-кліматичних зонах: полісся (північ області) та лісостеп (південь області). Моя ділянка знаходиться у селі Слобода, що недалеко від Чернігова, зона полісся. Вона характеризується бідними на гумус дерново-підзолистими ґрунтами. Але при цьому у нас вистачає вже тепла і доволі багато опадів. Саме тому зараз є багато умов, щоб овочівництво і надалі тут розвивалося. Головне — це працювати над збереженням і відновленням родючості ґрунту.
— Які ваші улюблені сорти томатів та чому? Можливо якісь рідкісні є?
- Я вирощую різноманітні сорти. Детермінантні (низькорослі), напівдетермінантні (середньорослі), індертермінанті (високорослі), ампельні (ті, що плетуться), кімнатні мікросорти, гноми та інші. Велике різноманіття і за кольорами: червоні, рожеві, жовті, бордові, помаранчеві, білі, зеленоплідні, охристі, біколори (два забарвлення одночасно), триколори (три забарвлення одночасно), з антоціанами, у смужечку, у крапочку, з візерунками.
Різноманітні також і за формою: серцевидні, серцевидно-кубоподібні, округлі, плоско-округлі, чері, коктейльні, перцевидні, сливки, великоплідні, грушевидні, з носиками та інші. Найулюбленішими залишаються наступні сорти: «Grub's Mystery Green» («Зелена таємниця містера Граба», в народі ще називають «Зелена таємниця личинки»), «Перемога рожева», «Berkeley Tiy Dye Heart», гном «Око тигра», «Киянка» та десятки інших, які також обожнюю. Поповнюю свою колекцію завдяки купівлі або обміну нових сортів у інших колекціонерів, які збирають сорти по всій Україні та закордоном. Десяток сортів в моїй колекції є з Херсонської області, тієї частини, що зараз в окупації.
— Наскільки я розумію, фах агронома обрали ще у школі? Наскільки важлива та актуальна ця професія зараз?
- У 2023 році я успішно склав національний мультипредметий тест (НМТ) і вступив на бюджет на спеціальність «Агрономія» в Національний університет біоресурсів і природокористування України. До цього часу впевнено знав, що оберу агрономію і розвивався у цьому напрямку. Неодноразово був переможцем обласних олімпіад з екології, брав участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України, галузь знань «Аграрні науки та екологія», секція «Агрономія», а також став переможцем ХХ (ювілейного) конкурсу «Юний селекціонер і генетик». Ця моя перемога була навіть відзначена тоді Міністерством освіти і науки України. Цей конкурс мене і привів у стіни рідного Агробіологічного факультету, де зараз і навчаюся. Завершив 2 курс. Ця професія дуже актуальна та важлива, адже аграрний сектор стане одним із ключових у повоєнній відбудові України. Які б часи не були, а люди завжди будуть хотіти їсти.
— Що вам найбільше у цій професії до вподоби і як молодь може себе тут реалізувати?
- Те, що у нас з першого дня повністю очний формат навчання і дуже багато практики. Практика не просто за партами, а у сучасних лабораторіях, власному ботанічному саду, колекційному розсаднику та безпосередньо на полях, на території агрономічної дослідної станції. Багато є можливостей стажуватися в агрофірмах України та закордоном. Наша професія цінується, адже ми вчимося вирощувати хліб, а хліб — всьому голова. Наша головна мета — отримувати гарні врожаї і при цьому дбати про ґрунт, щоб зберегти його наступним поколінням.
— Яким для вас було 24 лютого 2022 року? Наскільки сильно постраждало ваше господарство у Чернігові?
— 24 лютого 2022 року я був у Чернігові, щоб було безпечніше, вирішили з сім’єю виїхати у село Слобода, що знаходиться в 20 кілометрів від Чернігова у бік Києва. У підсумку опинилися там в окупації. Постраждали усі наші будинки: і у Чернігові, і у селі. Повибивало вікна, двері, пробило майже весь шифер, вода позатікала в будинок і пошкодила стелю. На стінах досі залишися сліди від уламків. Коли був мінометний обстріл — одна міна влучила в мою теплицю. Вона була повністю зруйнована. Потроху почали відновлюватися і вже з 2023 року продовжив повноцінно свою справу.
— У перші місяці війни ви надсилали людям насіння. Це дуже зворушливо. Розкажіть про це.
— Були дуже важкі часи, і я не міг вчинити інакше. Я віддав тоді 90% запасів насіння, собі залишив лише на подальше розведення і повторення сортів. Люди дякували і хизувалися врожаєм, звичайно, що душа раділа. Хоч така маленька радість і позитивні емоції були, не дивлячись на усі жахи війни.
— Вадиме, скажіть, будь ласка, яких помилок люди найчастіше допускають під час вирощування томатів та перців?
— Думають, що це дуже легко і нікого не слухають. Краще 10 разів зважити усі за та проти і зробити усе для отримання оптимального врожаю, з мінімальними затратами та високою якістю. Це досягається лише за рахунок правильної агротехніки.
— Як подолати, наприклад, фітофтору? Чи які хвороби страшніші за неї для овочів?
— В університеті вивчав профільну дисципліну «Фітопатологія», яка вивчає безпосередньо хвороби рослин і заходи боротьби з ними. Іспит з цієї дисципліни склав на відмінно. Хвороб насправді зараз дуже багато. Вони дуже різноманітні і поділяються на інфекційні та неінфекційні.
Дуже шкідливими для томатів наразі є: фітофтороз, альтернаріоз, кладоспоріоз, антракноз, септоріоз, фузаріозне в’янення, різноманітні гнилі.
Особливо небезпечними є вірусні хвороби, які, на жаль, неможливо вилікувати. Серед них: тютюнова мозаїка, огіркова мозаїка томата, штрихуватість, бронзовість (або плямисте в’янення).
До неінфекційних хвороб відноситься верхівкова гниль, яка виникає через погодні умови та недостатній вміст кальцію.
Боротьба з хворобами має бути комплексною. Використовуйте сівозміни, адже усі збудники залишаються в ґрунті, сійте сидерати, які кореневими виділеннями лікують ґрунт (особливо гірчиця), дотримуйтеся агротехніки, уникайте загущення та тісного контакту з ґрунтом. Використовуйте біологічний або хімічний захист, можливе використання комплексного.
— Чи правда що треба поливати теплою водою?
— Бажано, але не завжди є така змога. Тому краще вже будь — якою, ніж ніякою.
— Що робите з плодами після того, як зібрали насіння? Може маєте фірмовий рецепт консервації чи соку із томатів?
— Йде усе на кетчуп, соки, соуси, консервацію. Самі усе не переробляємо, тому ділимося. У мене консервує усе бабуся, тому туди я не лізу. З мене лише сировина.
— Де бачите себе через 5 років?
— Як реагують на вашу діяльність однолітки? Бо зараз молодь дуже різна.
— Позитивно, кожний іде своїм шляхом і це нормально. Мають бути і агрономи, і юристи, і лікарі, і ІТ-фахівці, і будівельники, і журналісти і так далі. Усі професії важливі і заслуговують на повагу, адже люди свідомо присвячують себе певній справі. Але це має бути щире бажання. Якби у мене серце не кипіло до агрономії, я б ніколи не виростив такі врожаї. Усе має бути від душі, тоді буде результат.
— Які культури найближчі роки будуть найбільш перспективними для вирощування в Україні?
— Усі. Важко виділити щось окремо. Треба усе, але кількість буде регулюватися структурою посівних площ. На що буде попит — на те і буде створюватися пропозиція. Агроному плани посівів складає економічна служба. Наша задача — це виростити врожай і забезпечити ним людей і тварин.
Раніше городник з Полтавщини Анатолій Пісковий, який вирощує баклажани розміром з 3-літрову банку, розповів, завдяки чому щороку має гарний врожай цих овочів.
