Започаткував традицію мешканець Перемоги, вчитель трудового навчання місцевої школи Костянтин Волков.
– Спочатку в перегонах брали участь вершники. Більше п’ятдесяти наїзників з різних місць Одещини приїжджали на змагання. У самій Перемозі були хлопці, які розводили елітних коней та професійно займалися верховою їздою, брали участь у всеукраїнських змаганнях та в сусідній Молдові.
З початку двохтисячних в перегонах почали змагатися вже наїзники на качалках – це двоколісна гойдалка або, як її називають, «павук». Сьогодні ми продовжуємо цю традицію. Разом зі мною організацією займався Степан Іванов з Єлизаветівки, – розповів Костянтин.
Цьогоріч в перегонах взяли участь 13 наїзників на бігових качалках з Болградського району – із сіл Дмитрівка, Перемога, Вознесенівка, Ярове, Мирнопілля, та з Білгород-Дністровського району – міста Татарбунари і села Негрове.
Наїзники готували своїх улюбленців. Серед них коні порід українська верхова, арабська, орловський рисак.
А потім розпочалося яскраве видовище – дванадцять заїздів, в яких на доріжці довжиною 2000 метрів змагалися по три наїзники.
Дві години промайнули непомітно.
Євдокія Кірович, староста Перемогівського старостату, оголосила результати.
Перше місце посіли коні та наїзники Результат – Олександр Грищук, Кардінал – Олександр Кічук, Прибуток – Іван Іванов, Оренбург – Вадим Кальнев і Руан – Іван Юсюк. Однак грошові призи і цінні подарунки отримали не тільки переможці, а всі учасники. Про це потурбувалися керівництво громади, базове сільгосппідприємство «Перемога» та ініціатори свята.
Дмитро Куруч, заступник голови Бородінської громади, вручив переможцям газонокосарки, тим, хто посів друге місце, – обприскувачі та шуруповерти і бронзовим призерам – автомобільні компресори. Євдокія Кірович вручила всім дипломи учасників змагань, Степан Іванов – кубки і медалі, господарство «Перемога» – грошові призи.
Після нагородження учасники та гості зібралися за багатим національними стравами столом, який накрили господарі змагань. Учасники ділилися враженнями, історіями про своїх улюбленців, досвідом їх виховування. А музики – барабанщиця Поліна Куруч з Перемоги, якій нещодавно виповнилося сімдесят років, і Генчу Кара з Твардиці, Молдова, що грав на сопілці, – радували гостей музичними композиціями.
Анатолій Грищук, с. Негрове, Плахтіївська громада:
– Коні – це любов мого життя. Кінним спортом займаюся близько двадцяти років. Раніше розводив племінних – до війни мав десять коней. Але почалася війна, і я разом із сином пішов на фронт. Коней довелося продати. Залишився лише один – мій улюбленець Ходкий. Йому вже десять років, однак він досі показує гарні результати. Його я не продам ніколи – краще жінку поміняти, ніж коня (сміється). Через поранення спочатку додому повернувся я, потім син. Ми разом беремо участь в перегонах.
Олександр Грищук, син Анатолія:
– Сьогодні я змагаюсь на коні мого друга В’ячеслава Першина – він пошкодив ногу, тому попросив мене перевірити його коня на швидкість. Результат – кінь добрий, із Запорізького кінного племенного заводу. Зі мною приїхали дружина і синочок. Дружина поділяє моє хобі і завжди їздить зі мною на змагання. Був впевнений, що Результат покаже гарний результат.
Іван Кара, с. Ярове, Бессарабська громада:
– Перегонами захоплююся з дитинства. Добре, що в Перемозі ця традиція залишається незмінною. Мій Піар добре себе показує на таких змаганнях, отже без призу не залишилися.
