Апеляційний суд США у п’ятницю постановив, що більшість мит, запроваджених Дональдом Трампом, є незаконними, пише Reuters. Тим самим суд поставив під сумнів використання митних зборів як одного з ключових інструментів міжнародної економічної політики Трампа. Водночас суд дозволив залишити мита чинними до 14 жовтня, аби дати адміністрації Трампа час подати апеляцію до Верховного суду США.
Трамп зробив мита одним із головних елементів зовнішньої політики США у своєму другому терміні, використовуючи їх для тиску на інші країни та перегляду торговельних угод із державами, які експортують товари до США.
З одного боку, ці заходи давали адміністрації важелі для отримання економічних поступок від партнерів, з іншого — спричинили зростання нестабільності на фінансових ринках.
«Закон надає президентові широкі повноваження вживати низку заходів у відповідь на оголошення надзвичайного стану, але серед цих повноважень немає права запроваджувати тарифи, мита чи будь-які інші збори, а також встановлювати податки», — йдеться в рішенні суду.
Рішення ухвалили більшістю: сім голосів проти чотирьох в Апеляційному суді США Федерального округу у Вашингтоні. Воно стосується законності так званих «взаємних» мит, які Трамп запровадив у квітні в межах своєї торговельної війни, а також окремого пакета мит, введеного у лютому проти Китаю, Канади та Мексики.
Серед суддів, які підтримали рішення, шістьох було призначено президентами-демократами і лише одного — республіканцем. Серед тих, хто висловив незгоду, двоє суддів були призначені демократами і двоє — республіканцями.
Водночас рішення суду не впливає на інші мита, накладені Трампом на підставі іншого законодавства, зокрема на імпорт сталі та алюмінію.
Адміністрація Трампа обґрунтовувала обидва митні пакети — так само, як і нові обмеження — Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Цей закон дає президентові право реагувати на «незвичайні та надзвичайні» загрози в умовах надзвичайного стану.
«Важко повірити, що Конгрес, ухвалюючи IEEPA, мав намір відмовитися від попередньої практики і надати президентові необмежені повноваження для запровадження мит — зазначили судді. — У законі взагалі не згадуються мита (чи їхні синоніми) й немає жодних процедурних запобіжників, які б чітко обмежували право президента вводити мита».
Закон 1977 року традиційно застосовувався для запровадження санкцій проти ворожих держав або заморожування їхніх активів. Трамп став першим президентом, який використав його для накладання мит, стверджуючи, що такі кроки виправдані через торговельний дисбаланс, падіння виробництва у США та контрабанду наркотиків.
Міністерство юстиції адміністрації Трампа аргументувало, що закон дозволяє вводити мита, оскільки його положення надають президентові право «регулювати» імпорт або блокувати його повністю.
Трамп також пояснював, що лютневі мита проти Китаю, Канади та Мексики були запроваджені тому, що ці країни, за його словами, не роблять достатньо для зупинення незаконного ввезення фентанілу через кордони США. Представники цих країн ці твердження заперечили.
Апеляційний суд розглядав дві окремі справи: одну подали п’ять малих американських компаній, іншу — 12 штатів під керівництвом демократів, які заявляли, що IEEPA не дозволяє запроваджувати мита.
Відповідно до Конституції США, право встановлювати податки й мита належить Конгресу, а не президентові, і будь-яка передача цих повноважень має бути чітко визначеною та обмеженою.
28 травня Суд міжнародної торгівлі США у Нью-Йорку виніс рішення проти митної політики Трампа, зазначивши, що президент перевищив свої повноваження, коли запровадив обидва пакети оскаржених мит. До складу колегії із трьох суддів входив один, призначений самим Трампом під час його першого терміну.
Ще один суд у Вашингтоні також постановив, що IEEPA не уповноважує запровадження мит Трампа, і уряд уже оскаржив це рішення. Загалом проти митної політики Трампа було подано щонайменше вісім позовів, зокрема один — від штату Каліфорнія.
