Міністерство фінансів підготувало звіт про фіскальні ризики, які можуть вплинути на бюджетні показники у 2026 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкту бюджету на 2026 рік (№14000).
До переліку увійшли воєнні дії та їх наслідки, зростання боргового навантаження, проблеми у держсекторі, соціальній сфері та сільському господарстві. Також відзначаються ризики від судових рішень, нестабільності фінансового сектору, приватизації, надзвичайних ситуацій.
Ймовірність реалізації більшості ризиків оцінена як висока. Їхній вплив може перевищувати 0,5% ВВП, що загрожує макрофінансовій стабільності та виконанню держбюджету.
Згідно з прогнозом уряду, у 2026 році Україна залишатиметься у стані воєнної економіки. Зберігатимуться високі оборонні витрати, структурні дисбаланси та повільне відновлення виробництва. Обмежене повернення мігрантів і руйнування інфраструктури гальмуватимуть розвиток.
Серед зовнішніх чинників ризику: військова агресія Росії, невизначеність із міжнародною підтримкою, коливання цін на енергоресурси та продовольство, можливі глобальні рецесійні тенденції. Внутрішні проблеми - це демографічна криза, дефіцит робочої сили, руйнування підприємств і логістики.
"Депопуляція населення відбувається через війну, високий рівень передчасної смертності, масову еміграцію, передусім жінок та дітей", - йдеться в документі.
За даними Мінсоцполітики середня очікувана тривалість життя скоротилася з 66,4 років для чоловіків і 76,2 років для жінок у 2020 році до 57,3 років і 70,9 років у 2023 році, що обмежує потенціал робочої сили та впливає на можливості економічного відновлення.
Одночасно з початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році на ринку праці сформувався суттєвий дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, що охоплює різні галузі та професійні категорії, зазначили в уряді.
Ще одним викликом є низький рівень прямих іноземних інвестицій. У 2022 році їх обсяг впав до 0,1% ВВП і відновився лише частково завдяки реінвестиціям. Хронічне недофінансування обмежує розвиток виробництва та технологій.
Мінфін попереджає: скорочення міжнародної допомоги може призвести до проблем із фінансуванням бюджету, підтримкою бізнесу та соціальних видатків. Ймовірність цього ризику оцінена як середня.
Окрему увагу приділено агросектору. Війна призвела до втрати понад 1 млн гектарів угідь. Загальні збитки у сільському господарстві оцінюються у 72,7 млрд доларів. Це створює ризики для валютних надходжень, продовольчої безпеки та інфляції.
Скорочення світового попиту на український експорт, зокрема на зерно і металургію, також може негативно вплинути на економіку. При глобальній рецесії можливе зростання дефіциту поточного рахунку та боргового навантаження.
Нацбанк і уряд прогнозують зростання ВВП у 2026 році на рівні 2,3-2,4%. Водночас Мінфін застерігає, що реалізація кількох ризиків одночасно може значно знизити ці показники.
Розрахунки свідчать, що потенційний негативний вплив окремих шоків на макроекономічне середовище та доходи загального фонду зведеного бюджету коливається в діапазоні від 1,9 млрд грн (0,02% ВВП) до 44,7 млрд гривень (0,44% ВВП).
Вплив кожного ризику має власну специфіку, пов’язану як із масштабами впливу на реальний ВВП, так із структурою доходів бюджету. Арифметична сума втрат у разі одночасного настання всіх зазначених ризиків становить 124,2 млрд гривень, або майже 1,2% ВВП. Це означає потенційне зростання бюджетного дефіциту та потреби у додатковому фінансуванні, або відповідного скорочення видатків.
Нагадаємо, уряд при розробці проєкту держбюджету на 2026 рік обрав негативний сценарій продовження війни у 2026 році.
Водночас уряд прогнозує зростання економіки України наступного року на 2,4%.
