«Ми все одно досі не зовсім приймаємо, що ця війна надовго, — пише Ірина Верещук. — Ми все одно поводимося так, наче вона має скоро закінчитися: хтось прийде та закінчить її, або трапиться щось таке, через що війна візьме й закінчиться.
Розмірковуємо про післявоєнні чи позавоєнні політичні та економічні речі. Хоча ніхто й ніщо реально не вказує на близьке завершення війни.
Таке заперечення реальності небезпечне.
Таке зміщення фокуса з війни на «невійну» демобілізує суспільство й державу, що зменшує наші шанси перемогти у затяжній війні на витривалість.
А от якщо ми прямо подивимося в очі реальності й налаштуємося на довгу війну, вона завершиться швидше та вигідніше для нас.
Зрештою, йдеться про те, наскільки сильно й наскільки довго ми можемо фокусувати ресурси нації на війні.
Це той випадок, коли витривалість означає перемогу".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
