Месенджер WhatsApp звинуватив владу Росії у порушенні прав людини і спробах заблокувати мільйонам громадян доступ до захищеного зв’язку. Таку заяву месенджер опублікував 14 серпня, після того, як у сервісі обмежили можливість дзвінків. Це відбувається на тлі просування російських соціальних платформ та прагнення Кремля встановити жорсткіший контроль над інтернет-простором країни.
"WhatsApp конфіденційний, за умовчанням захищений наскрізним шифруванням і протистоїть спробам урядів порушити право людей на безпечне спілкування - саме тому російська влада намагається блокувати WhatsApp для понад 100 мільйонів наших користувачів в країні", - наголошується в повідомленні.
«WhatsApp — це приватний сервіс із наскрізним шифруванням, який протистоїть спробам урядів порушити право людей на безпечне спілкування. Саме тому Росія намагається заблокувати його для понад 100 мільйонів громадян», — заявили у компанії, пообіцявши й надалі підтримувати доступність зашифрованих сервісів у РФ, повідомляє Reuters.
Росія у середу оголосила про часткове блокування дзвінків у WhatsApp, що належить компанії Meta Platforms, та Telegram. Влада пояснила це відмовою іноземних платформ надавати правоохоронним органам дані у справах про шахрайство та тероризм. При цьому текстові повідомлення та голосові нотатки наразі працюють без обмежень.
Протистояння з міжнародними технологічними компаніями загострилося після вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 року. Москва заблокувала Facebook та Instagram, уповільнила роботу YouTube, а також наклала сотні штрафів на платформи, які не виконували російські вимоги щодо онлайн-контенту та зберігання даних.
У Telegram наголосили, що активно борються зі зловживанням платформою, зокрема із закликами до насильства, саботажу та шахрайства. За їхніми даними, модератори за допомогою штучного інтелекту щодня видаляють мільйони шкідливих повідомлень.
За даними Mediascope, у липні 2025 року місячна аудиторія WhatsApp у РФ становила 97,3 мільйона користувачів, у Telegram — 90,8 мільйона, а державного VK Messenger — 17,9 мільйона.
Сервіси Downdetector та Sboy зафіксували різке зростання скарг на погану роботу WhatsApp.
Обмеження дзвінків у WhatsApp та Telegram збіглися з активним просуванням нового державного месенджера MAX, який інтегрують із держпослугами. Критики побоюються, що він дозволить стежити за користувачами. До MAX уже переходять російські чиновники, закликаючи приєднуватися своїх підписників.
За словами директора організації «Товариство захисту інтернету» Михайла Клімарєва, мета влади — повний контроль над користувачами та інформацією, яку вони отримують. Він зазначає, що MAX може не витримати різкого зростання аудиторії, тому перехід, ймовірно, буде поступовим. «Люди не люблять, коли їх змушують реєструватися на нових платформах», — додав він.
Інші функції WhatsApp наразі залишаються доступними, але, як нагадує Клімарєв, Росія вже застосовувала тактику «повільної деградації» сервісів, як це було з YouTube, коли зниження швидкості завантаження ускладнювало доступ до контенту.
Human Rights Watch у липні заявила, що Росія послідовно розбудовує правові та технічні інструменти, аби перетворити свій сегмент інтернету на ізольовану й суворо контрольовану зону. Новий закон, ухвалений Держдумою, посилює цензуру та створює загрозу цифровій приватності: користувачам загрожують штрафи за пошук в інтернеті матеріалів, які влада вважає «екстремістськими», навіть якщо це робиться через VPN.
Нагадаємо, прагнучи розширити цифровий контроль, російська Держдума поточного тижня прийняла в третьому читанні законопроєкт про штрафи за пошук «екстремістського» контенту. При цьому визнала використання VPN обтяжливою обставиною. Після того як закон підпише Путін, штрафи набудуть чинності з 1 вересня 2025 року. Міністр зв'язку РФ Максут Шадаєв виправдав закон тим, що інакше владі доведеться заблокувати західні платформи, наприклад Google і WhatsApp.
При цьому Кремль не збирається відмовлятися від ідеї заборонити іноземні месенджери, зокрема WhatsApp, замінивши його «національним застосунком» MAX, який перебуває під прямим контролем російських держструктур. Кремль має намір посилити цензуру та підсилити забезпечення контролю над поширенням інформації в інтересах просування вигідного владі політичного порядку денного.
