Сержант із позивним «Ромашка» служить анестезисткою стабілізаційного пункту 22-ї окремої механізованої бригади. Її завдання — допомогти пораненим бійцям пережити найкритичніші хвилини після травми, перед тим як їх доправлять до шпиталю.

За фахом Тетяна — акушерка. До війни вона працювала в інфекційному пологовому будинку Києва, де здобула додаткову спеціалізацію анестезистки. Згодом її професійність знадобилася у військовому шпиталі, особливо під час пандемії COVID-19.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, жінка вирішила добровільно приєднатися до війська. У січні 2025 року за рекомендацією колег вона перевелася до 22-ї бригади та нині рятує життя воїнів на стабпункті.

«Війна страшніша за будь-яку пандемію. Але порятунок пацієнта, як у цивільному житті, так і у військовому шпиталі чи на стабілізаційному пункті, насамперед залежить від професіоналізму медичного персоналу», — переконана Тетяна.

У Збройних Силах України є сотні спеціальностей, і робота медиків — одна з найважливіших. Історія «Ромашки» доводить: навіть у найтяжчих умовах людина може знайти себе та допомогти іншим.

Фото відділення комунікацій 22 ОМБр та з особистого архіву «Ромашки».

Володимир ДАНИЛЮК для «Вечірнього Києва»