Колишній плеймейкер Тоттенгема та збірної Англії Деле Аллі навіть не тренується з італійським Комо, та й іншим клубам теж не потрібен.

Йому лише 29, але він подумує про завершення кар'єри.

Чемпіон розповідає про одне з найбільш карколомних падінь у елітному футболі ХХІ століття, яке бере початок на вулицях лондонських передмість початку 2000-х.

Тренери одразу зрозуміли, що перед ними феномен.

Деле прийшов до школи МК Донс у 12 років, що критично пізно для профі, проте все одно на милю випереджав ровесників у розумінні гри.

Це вроджене – його швидкість, бачення, інстинкти перед воротами.

Єдине, чого боялися тренери – компанії, яка іноді приходила до їхнього несподіваного діаманта. Дуже погані, старші хлопці; дехто вже відсидів.

Тому-то вони в МК Донс так раділи, коли Аллі подружився з місцевим хлопчиною – не дуже талановитим, зате вихованим сином власника будівельної фірми Гаррі Гікфордом. Вони стали як нерозлийвода, хоча такі різні характери.

Тоді ніхто ще не знав історії, яка всьому передувала.

Для світу Деле був прийомним сином Гікфордів, з якими святкував дитячі кубки, дебютний дорослий гол у ворота Кембріджа в грудні 2012-го; трансфер до Тоттенгема за 5 млн фунтів в січні 2015-го.

Його перша зарплата в АПЛ – 50 тисяч фунтів в тиждень, і тоді ж Деле відкрив Dele Alli Promotions Limited, яка займалася спонсорськими контрактами. Його прийомні батьки Саллі та Алан отримали по 25% справи, а Гаррі став менеджером.

А тим часом його біологічний батько вдавав перед власником Тоттенгема Деніелом Леві мільярдера, що хоче купити клуб, в надії побачити на "Вайт-Харт-Лейн" сина.

Про це писали, але якось невиразно і не на перших шпальтах.

Нащо псувати класичну історію про вундеркінда та його успіх?

В першому ж сезоні в АПЛ Аллі забив 10 голів, після чого Рой Ходжсон не міг не взяти його на Євро-2016.

Він був основним і там, і на наступному ЧС-2018, де забив симпатичний гол шведам у чвертьфіналі.

Паралельно у Тоттенгемі Аллі пережив невдалий фінал ЛЧ-2019, але перед тим у півфіналі відзначився двома гольовими проти Аякса.

Його ціна в якийсь момент стрибнула до 100 млн фунтів, і все одно сер Алекс Фергюсон радив босам Ман Юнайтед його придбати.

Та й хто з великих клубів його не хотів?

У березні 2020-го Аллі забив 50-й гол в АПЛ, маючи лише 23 роки і 153 матчі за плечима. Для контексту, Полу Скоулзу для цього знадобились 27 років та 211 матчів, Френку Лемпарду – 26 років і 278 матчів, а Стівену Джеррарду – 27 років і 281 поєдинок. 

A thread of Dele Alli doing amazing things 🌟The only place to start: 𝒕𝒉𝒂𝒕 goal vs. Palace...(via @SpursOfficial)pic.twitter.com/WNf474QM87

На його футболці красувалося "Деле" – вибір самого футболіста:

Але ж сам факт такої розмови підкреслював протилежне. Зв'язок був – раз його так незграбно, по-дитячому ховали.

А тут ще й Жозе Моурінью прибув, який назавжди застряг в епосі, коли в роздягальні збиралися одні "мужики". Той епізод навіть потрапив на документалку від Amazon.

Нащо взагалі знімати такі серіали під час сезону?

This conversation between Jose Mourinho (amazing soccer manager) and Dele Alli (super talented but badly inconsistent player) is one of the most inspirational pieces I’ve seen. Worth a watch (regardless of whether you know/like soccer) pic.twitter.com/wjboEoB13O

Іншим разом перед тими ж операторами він відчитав Деле за лінь під час занять – мовляв, хлопче, не став себе вище за інших.

"Мужик" би все прийняв, опустив голову і гарував ще сумлінніше, але Аллі не був "мужиком". Його форма й так деградувала, а публічні тумаки її добили; позбавили впевненості швидше, ніж будь-кого іншого в новітній АПЛ.

В сезоні-2020/21 він не забив жодного голу в чемпіонаті, та й у наступному не краще. Його віддали в оренду Евертону – не допомогло. Потім Бешикташу – і після 3 голів в 15 матчах стало особливо погано, бо турки вболівають відчайдушно і не знають жалю до тих, хто провалився.

В іншому інтерв'ю він жартував, що "не знає, де зараз Аллі, і, можливо, той не приїхав на тренування, бо йде дощ".

Його засвистували, висміювали, а коли англієць порвав паховий м'яз – страшна травма, що обернулась роком у лазареті, – відправили додому.

Dele Alli was booed off in the 28th minute for Beskitas last night… 😔 pic.twitter.com/eRhGFbSWVr

І лише тоді, на дні, Аллі заговорив.

Інтерв'ю в нього взяв Гаррі Невілл, і це було те ще видовище. Таке не забудеш.

Аллі нервово засміявся, Невілл втупився собі в ноги, не знаючи, що на це відповісти.

🗣️ Dele Alli: “It's something I haven't really talked about. There have been a few cases. At six years old, I was sexually assaulted.I started smoking at seven and dealing drugs at eight. An older person told me that the police would not arrest a child riding a bicycle with his… pic.twitter.com/pPGWn6ZbYo

Знову нервова пауза. Невілл, звісно, й сам не королівської крові, але подібні історії більше з фільмів Гая Річі, ніж світу професійного футболу.

Аллі вкотре подякував своїм прийомним батькам, що вирвали його з оточення, але також і визнав залежність – випивка і рецептурні ліки стали невід'ємною частиною його життя ще в Тоттенгемі. Так він "втікав від реальності".

Хавбек розказав, що добровільно подався до реабілітаційного центру, аби побороти залежності. Йому там допомогли – нібито.

Його підтримали знайомі футболісти; клуби, за які він виступав; Жозе Моурінью попросив вибачення за свої слова – це вже точно.

Dele Alli reveals:He spent six weeks in rehab for an addiction to sleeping pills Molested by a friend of his alcoholic mother as a child Hung off a bridge by a man as a childConsidered retiring from football at 24Heartbreaking 💔pic.twitter.com/QH1wWkKnbD

Але що з цим усім робити далі в професійному спорті? Гіршого місця для різного роду камінг-аутів годі уявити.

А тут ще й батьки почали активніше відповідати через ЗМІ.

Батько Аллі Кехінде – не якийсь там злидень, а мільйонер із нафтовим бізнесом у Нігерії. І він – сюрприз! – повністю заперечує все сказане Невіллу:

Dele said his dad disappeared for years and showed up while he started playing for England. See him with his dad in his 3 lions jersey 😂. pic.twitter.com/IecTNJdWz1

Тим часом його матір Деніз досі мешкає у Мілтон Кінс – у занюханій квартирці, яку оплачує із зарплати прибиральниці.

У неї четверо дітей від чотирьох різних батьків, та вона запевняє, що вже давно у зав'язці. Хоче побачити Деле, але той змінив телефон і не відповідає:

Саме того дня Деле запостив себе в оточенні Гікфордів – вони святкували гол разом.

Alli's biological mother says she 'hasn't stopped crying' since his interviewDele Alli's biological mother has denied knowing the Everton midfielder was molested aged six and claims to have not stopped crying since watching his heartbreaking interview. pic.twitter.com/ALCyjdZNJc

Ставати на її бік? Чи батька? Чи, може, приймати сторону Гікфордів? Ясно лише, що Деле не виріс спокійним, врівноваженим чоловіком з усім цим в голові. Натомість він став фронтменом сумного британського покоління, де Джессі Лінгард, Гаррі Вінкс, Росс Барклі, Рахім Стерлінг, Джейдон Санчо, Джек Гріліш вже точно не матимуть кар'єри Луки Модрича. Щось їх забагато для простого збігу.

Це десь неправдоподібно, та після свого 50-го голу в АПЛ Аллі забив у чемпіонаті Англії лише раз.

Він-то запевняє, що "поборов залежність", "пропрацював травми", але у спорті це так не працює. Тут результат підкреслює лише повна концентрація на роботі.

Натомість Аллі минулого березня у дебютному матчі за 2 роки виконав ось це.

Welcome back Dele 💙 pic.twitter.com/W7fNznbvjl

Сеск Фабрегас випустив його на останні 10 хвилин за Комо, аби допоміг проти Мілана на "Сан-Сіро", та майже одразу Деле ззаду наступив на Лофтус-Чіка. Жахливий фол, тотальна безвідповідальність – і справедлива червона картка.

Він точно кинув свої препарати?

Відтоді Сеск більше Аллі на поле не випускав, а літом навіть не взяв з командою на збори.

Та й ніхто інший не взяв. Нікому 29-річний Аллі не потрібен – і він задумався про завершення кар'єри, а паралельно роздає коментарі про дві свої сім'ї; міняє моделей ледве не щомісяця; накупив модних лабубу і хизується ними в Instagram. 

Для психологів Аллі, напевно, знахідка.

Ну, а для нас, хто любить футбол, його падіння – важливе нагадування, що хлопці, які пишуть історію на полях, насамперед є людьми із власними історіями за плечима. Комусь, як Беллінгему, пощастило. Інші, як Роналду, навчилися з ними жити.

Проте є й такі, як Аллі – з виду брутальні, а насправді крихкі, чиї демони ніколи не залишать їх у спокої і не дадуть витиснути максимум із вродженого таланту.