На Покровському напрямку загинув військовий і підприємець, а також колишній телеоператор "5 каналу" Ярослав Левицький.
Воїна вважали зниклим безвісти від листопада 2024 року, тепер його смерть підтвердили завдяки аналізу ДНК.
Про це повідомили колеги Ярослава з чернівецької ТРК "АСС" та в закладі Contrabanda bar, співзасновником якого він був.
Ярослав Левицький починав роботу телеоператором у регіональній редакції "5 каналу" в Чернівцях, а згодом працював у ТРК "АСС". Крім того, він брав участь у створенні короткометражних фільмів режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука.
"Веселий, товариський, комунікабельний, завжди привітний – він знаходив спільну мову з усіма. Ярославу вдалося підтримувати теплі дружні стосунки з колегами й після звільнення", – поділилися спогадами про воїна його колишні колеги.
Левицький мав досвід служби в армії зв’язківцем, тому на початку повномасштабного вторгнення долучився до захисту України. Восени 2024 року він виконував бойові завдання на Покровському напрямку, а з листопада його оголосили зниклим безвісти.
У чернівецькому барі кажуть: майже рік сподівалися на те, що Ярослав живий і потрапив у полон. Однак 8 вересня там отримали підтвердження його загибелі за результатом аналізу ДНК.
"Ярік… ти був для нас прикладом мужності й світла. Ти йшов туди, де ми вагалися, і відкривав дорогу іншим. Твоє худі "дух авантюризму" було твоїм життєвим кредо – ти сміливо брав за руку і з легкою усмішкою вступав у будь-яку пригоду.
Ти вмів жити так, наче кожен день був подарунком, і ділився цією силою з усіма навколо. Твоя відвага, щирість і любов до життя залишаться з нами назавжди", – поділилися спогадами працівники закладу.
Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, відомий кінострічкою "Памфір", зізнався, що мав "примарну надію" на те, що ім’я його колеги опиниться в списках на обмін полоненими.
"Війна безжальна, ти загинув. Скільки всього ми разом прожили і зробили. Довгі відкриті ночі, кінопокази, де в кожному показі частина залу – це твої друзі, і ті, хто відгукнулись на твій заклик.
Ярік, ти як Чернівецький Том Соєр, з тобою було цікаво входити в любу історію. Потім ти її розповідав з таким захопленням, що це ставало непереборним бажанням потрапити з тобою ще в нові історії [...] Команди фільмів мінялись, але прив'язаність і захоплення твоїм драйвом була у всіх без винятку", – написав режисер.
Креативна директорка чернівецької книгарні Марина Лібанова написала в соцмережах, що востаннє бачила свого друга Ярослава наприкінці жовтня минулого року – незадовго до його зникнення. Жінка зізнається, що досі не вірила в загибель військового.
"Ми стільки довгих років були друзями, я пам'ятаю як наша дружба починалась. Наші фестивалі, поїздки, події, зйомки, афтепаті, вечірки, прочитані книги і кіно. Серйозні розмови, проєкти, спільні друзі, знайомі – цілий світ....
Ярік ніколи не називав мене по батькові, завжди тільки Марина. І це не привілей, бо багато років його номер у моєму телефоні був п'ятіркою у швидкому наборі. Ми постійно були на зв'язку.
Не можу думати і писати – прощавай, друже Ярік… Бо я ніколи тебе не забуду, ти багато чому мене навчив", – згадує захисника Марина Лібанова.
Нагадаємо, через атаку російського дрона на Херсонщині загинув 58-річний фермер Олександр Гордієнко, який раніше захищав поля з рушницею та засобами РЕБ.
