Loqal – новинний агрегатор Loqal
Спорт

Луис Энрике уничтожает свою бывшую команду и самого злейшего врага. В чём величие этого ПСЖ?

Луис Энрике уничтожает свою бывшую команду и самого злейшего врага. В чём величие этого ПСЖ?
UA-Футбол • 1 хв читання

Матч другого півфінального раунду Клубного чемпіонату світу мав подарувати нам іншого фіналіста та водночас майбутнього суперника лондонського "Челсі".

Мадридський "Реал" зустрічався проти паризького "ПСЖ". Ця афіша вартує таким глобальним подіям, як фінал Ліги Чемпіонів або того ж таки Клубного чемпіонату світу, але жереб звів цих двох європейських гігантів на стадії ½ фіналу.

Мадридці після приходу нового тренера в обличчі іспанця Хабі Алонсо тільки починають свою масштабну перебудову та пошук свого вже нового ДНК гри. Парижани, навпаки, переживають найкращий період у своїй історії і по зіграності та взаєморозумінню наразі є найсильнішою командою Європи (як і за результатами).

Гра розпочалась за звичним сценарієм цього сезону, в яких бере участь французька команда: контроль м’яча на чужій половині поля, швидкий контрпресинг з миттєвим відбором м’яча після втрати, високе розташування лінії захисту з висуваннями центрбеків за своїми гравцями або задля просування м’яча в будуванні власної атаки.

Ці всі фактори + надзвичайна агресія, відмінна фізична готовність та зарядженість колективу на поєдинок призвели до швидких забитих м’ячів та неймовірної психологічної переваги підопічних Луїса Енріке. Звичайно, це все не сталося, якби центральні захисники по черзі (спочатку Асенсіо, потім Рюдігер) не надали таку можливість своїми просто "кричущими" помилками. Але гравці такого калібру не допустили б таких помилок, якби не відчували неймовірний тиск з боку суперника, тому не варто знецінювати перші м’ячі, посилаючись на "подарунки" гравців "бланкос".

Якщо потім у майбутньому Хабі Алонсо доведеться пояснювати новим гравцям нападу "Реала", як не треба діяти, він може спокійно вмикати запис цієї гри та, окрім загальної картинки, акцентувати на діях Вінісіуса Жуніора, який, здається, був одним з найгірших у складі "вершкових": мало бігав, так само мало опинявся з м’ячем, коли робив спроби дриблінгу та втрачав контроль над ним, не поспішав повертатися та "вигризати" його з-під ніг опонентів.

Яскравий приклад відмінності вінгерів обох команд: лиш подивіться, як грають Дуе, Дембеле та Кварацхелія у відборі, наскільки вони готові повертатися та відпрацьовувати, допомагаючи партнерам по команді. "Хижий" погляд Усмана Дембеле при розіграші м’яча від воріт Тібо Куртуа буде страшним сном для футболістів суперника.

Швидкість, техніка поряд з дисципліною та самовіддачею складали пазл, в якому вінгери та напад в цілому однієї команди був на голову вище за напад іншої.

Саме тому перший тайм закінчився з рахунком 3:0, але в деяких контратаках здавалось, що він може стати ще більшим.

На другу частину гри обидві команди вийшли без замін, схоже, обох тренерів все влаштовувало. "Реал" спробував трохи затиснути парижан, але захист спокійно справлявся з цим завданням та не провалювався від слова взагалі. Натомість почали виникати вільні зони, які "ПСЖ" прагнув заповнити своєю присутністю в них; там зрештою прийшов четвертий, але офсайдний м’яч, де декілька передач “розрізали” весь захист "королівського" клубу.

Вболівальнику, який не дивився гру, заради цікавості варто увімкнути будь-яку хвилину другого тайму та поспостерігати декілька хвилин, як французька команда активно діє при відборі м’яча, незважаючи на рахунок, спеку, втому зіграних матчів протягом сезону і так далі. Гравці "ПСЖ" робили здвоєння або навіть зтроєння перед футболістом "Реала", який перебував в конкретному моменті з ігровим снарядом.

Четвертий м’яч мав більше відсотків ймовірності прийти, ніж перший, так і сталось – Гонсалу Рамуш, який вийшов на заміну, все ж забив свій м’яч, не віддавши, як і в одному з попередніх епізодів, передачу на Ашрафа Хакімі, проте тут посварити португальця не можна, бо своє нутро форварда він проявив виправдано.

Гра закінчилась з розгромним рахунком 4:0 на користь "ПСЖ". Нам не збагнути, що відчуває Кіліан Мбаппе протягом останнього року, дивлячись на результати свого колишнього клубу. У фіналі побачимо пару "ПСЖ" – "Челсі", дуель французького і англійського клубів, але іспанського та італійського тренерів. 13 липня ми дізнаємось, хто став найкращою командою світу.