Літо — восени, зима — навесні: синоптики шокували зміною клімату в Україні

В Україні різко змінюється клімат. Зараз початок осені, як літо. Зима, як весна, весна — як зима. Перепади температури за добу до 25 градусів, як норма. І все це через глобальне потепління.

В Україні темпи підвищення температури майже втричі перевищують зростання середньої глобальної температури за рік.

Про це йдеться у сюжеті спецкореспондентки ТСН Валентини Доброти.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ТСН З АЛЛОЮ МАЗУР НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ 20:00 5 ВЕРЕСНЯ — П’ЯТНИЦЯ

Там, де нині зарості, це все було плесом озера Купловате, чи не найбільшого на Дніпропетровщині, з якого починалася велика водна система з десятка озер. Три з них уже висохли повністю.

Еколог Вадим Манюк каже, що зневоднення озер — це наслідки глобального потепління. За сто останніх років на Дніпропетровщині зникло дві третини водойм. Нині ж водні артерії в області пересихають буквально на очах.

«Передусім — доступ до питної води, її просто може не вистачати. Уже в цьому році ми побачили, що сама річка Дніпро обміліла по всій течії, від Полісся до Херсона. Малі річки також висихають, фермерам бракує води. Вже зараз ідуть війни між селами за воду», — каже еколог.

Міліє не лише Дніпро, води поменшало, зокрема, і в озері Світязь. А на Чернігівщині та Житомирщині час від часу зникає вода в колодязях. Дощів дедалі менше, вони нерівномірні, здебільшого це зливи, від яких користі мало, бо ця вода стікає, а не живить ґрунт. Звідси — зменшення рівня води у ґрунтових водах і річках. І це світова проблема номер один.

Юрій Кіріяк очолює Херсонський обласний центр з гідрометеорології, і у нього для нас немає втішних новин. Цьогоріч на Херсонщині випала лише третина опадів. Колись родюча земля суха й потріскана. Перше, що спадає на думку — це вже, як напівпустеля. І підрив росіянами Каховського водосховища суттєво вплинув на водний баланс.

«Якраз оці всі зміни ми зараз і спостерігаємо за тим, що все ж таки, на мою думку, це є якийсь вплив у руйнації Каховського водосховища. Чому я так кажу? Тому що у нас є історичні дані за 148 років, і я можу сказати впевнено, це вже дослідження, що до побудови Каховського водосховища опади 159, 192, 240, 350 міліметрів на території Херсонської області — це була практично норма. Зараз ми повертаємося практично до тих самих цифр. До кінця року ми теж очікуємо десь у межах 250 міліметрів», — каже Юрій Кіріяк.

Зміни клімату змінюють і аграрний ринок. Скажімо, Херсонщина стає непридатною для землеробства. Там під тимчасовою окупацією росіян опинилося ледь не 90 відсотків зрошуваних земель. Південь завжди був ризикованою зоною для аграріїв, а цього року від посухи загинув урожай на майже чотирьохсот тисячах засіяних і засаджених гектарів землі на Дніпропетровщині, Миколаївщині, Одещині та Херсонщині. А бренд «херсонські кавуни» поволі йде в історію.

На Київщині вже четвертий рік поспіль вирощують баштанні. До кавунів згодом додалися дині. І на смак не гірші за херсонські.

«Так, ми не можемо зрівнятися за тоннажем урожайності з Херсоном, але за смаковими якостями у нас продукт не гірший. Ми ніколи не зберемо другий кавун. Він у нас не доростає, він у нас 4 кг, адже вже на кінець серпня у нас прохолодно. Тому ми, в принципі, другої катки, як називають це фермери, не маємо. На Херсоні, на Херсонщині, Миколаївщині погода дозволяє мати другу катку, тому вони мають там на 50% більше врожаю з гектара, ніж ми тут», — каже аграрій Сергій Леонов.

Сергій Леонов аграрництвом займається лише вісім років. І це, як гра в казино, каже він. Щороку доводиться переглядати асортимент культур.

Фермер припускає, що з огляду на зміни клімату років за п’ять, ймовірно, і пшеницю невигідно буде саджати. Сади та овочі навіть тут, на півночі, вже цілковито під крапельним зрошенням.

Індикатор того, що згодом може бути на півночі, є південь, який найбільше страждає від кліматичних змін. Фермерам з півночі доведеться навчитися вирощувати сільгоспкультури за мінімальних опадів. А от, скажімо, на Херсонщині необхідно забути про овочівництво, а про бавовну, яку там саджали до появи Каховського водосховища, — згадати.

Зміни клімату були завжди. Через них гинули цілі цивілізації. Льодовики танули, а динозаври вимирали. Та тепер це відбувається неймовірно швидко, застерігає науковиця Віра Балабух. Те, що нині ми бачимо за кілька десятків років, колись розтягувалося на півтори тисячі.

«Біологи вже б’ють тривогу про те, що у нас почалося чергове шосте вимирання на нашій планеті, яке, як і попереднє, може привести до того, що дуже багато живих організмів, і люди зокрема, можуть зникнути з цієї планети», — каже науковиця.

До незворотних змін для людей призводять самі люди, каже науковиця. Кількість викидів парникових газів нині чи не найбільша, в Україні, зокрема, через війну.

«Міндовкілля провело такі дослідження, і вони говорять про те, що за два роки війни в атмосферу було викинуто близько 180 мільйонів тонн в еквіваленті СО2. Є ще непрямі викиди, пожежі, які спостерігалися як у зоні бойових дій, так і в інших регіонах, де були „прильоти“. І ми бачимо, що саме збільшення пожежної небезпеки — це якраз і є таким типовим наслідком підвищення температури в теплий період року. З іншого боку, це втрата отих зелених насаджень, які б акумулювали вуглекислий газ, і ще це додаткові викиди, які отримує атмосфера», — каже Віра Балабух.

Зміни клімату — це не лише підвищення температури. Це її коливання, суховії, град, зливи, під час яких може випасти кількамісячна норма дощу, а потім знову посуха.

Кліматологи очікують підвищення температури повітря і надалі. До кінця третього тисячоліття температура в Україні може зрости максимум на чотири з половиною градуси. Відповідно теплий період збільшиться на півтора місяця. Та точний кліматичний прогноз залежить від сценарію, за яким розвиватиметься людство.