21 липня приблизно о 05:30 ранку в підземний паркінг одного з київських житлових комплексів спустилися троє озброєних чоловіків у балаклавах і однострої із шевронами Служби безпеки України.
Вони витягли з автівки напівсонного детектива Національного антикорупційного бюро, який всю ніч ховався в укритті від масованого російського обстрілу. Оточили його, почали бити руками і ногами. Силовики завдавали ударів і вимагали у співробітника НАБУ мобільний телефон.
Коли чоловік сказав, що смартфон у машині, побої не припинилися. Співробітники СБУ кричали, що битимуть, допоки не дізнаються пароль.
"Один із нападників гаркнув, якщо не повідомлю їм пароль від телефону, мене повезуть до СІЗО, а в дорозі зі мною трапиться нещасний випадок, внаслідок якого я або взагалі не доїду, або доїду нецілим", – згадує події того ранку детектив НАБУ. Він висловив бажання залишитися анонімним із міркувань безпеки.
Майже одразу після цих слів співробітника Бюро вдарили по голові та ребрах. Від болю він впав на бетонну підлогу паркінгу. І в сум'ятті пробурмотів пароль від смартфону. Співробітники Служби безпеки отримали доступ до інформації в телефоні детектива.
Далі працівник НАБУ піднявся на ноги і в супроводі трьох представників СБУ вирушив до власної квартири. На порозі його зустріли дружина і п'ятеро правоохоронців.
Слідчий повідомив, що в квартирі проведуть обшук, але не надав відповідну ухвалу суду. Підставами правоохоронець назвав "невідкладний випадок, пов'язаний із врятуванням майна", додає працівник Бюро.
Так минув один із 25 обшуків у одного з 16 детективів Національного антикорупційного бюро, які представники СБУ та Офісу генерального прокурора проводили 21 липня.
Загальна кількість проведених обшуків у межах "спецоперації" проти НАБУ-САП – 49.
Пізніше в Службі безпеки України назвуть ці дії операцією з нейтралізації російського впливу на антикорупційні органи, за результатами якої двох детективів Бюро арештували за підозрою в державній зраді та пособництві Російській Федерації.
За дивним збігом обставин того ж дня до слідчих дій щодо НАБУ долучився й інший підконтрольний Офісу президента орган – Державне бюро розслідувань. За матеріалами ДБР, повідомили про підозру трьом антикорупціонерам – за скоєння дорожньо-транспортних пригод. Згодом виявилося, що два ДТП стались у далекому 2021 році.
Таку координацію можна було би вважати співпадінням, допоки наступного ранку, 22 липня 2025-го, український парламент раптово не проголосував за знищення незалежності НАБУ і САП, підпорядкувавши їх Офісу генпрокурора, а президент миттєво не підписав цей закон. І все це – на тлі звинувачень від НАБУ і САП у корупції оточення першої особи держави.
"Українська правда" вже розповідала про особистий інтерес Володимира Зеленського в спецоперації проти НАБУ-САП, відтворювала залаштунки ліквідації незалежності цих інституцій, а також пояснювала, які наслідки для влади матиме "контрантикорупційний" скандал.
Нині ми розбиралися, чи мають правоохоронці переконливі докази присутності російського сліду в роботі НАБУ, чи масованість обшуків і затримань могли бути направлені на знищення антикорупційної вертикалі в інтересах ОП.
Адже під тиском протестуючих українців і європейських партнерів політичну частину "наступу" розвернули на 180 градусів. Але силова складова заходів – у невизначеному стані, а двоє співробітників НАБУ і досі перебувають у СІЗО за обвинуваченнями в державній зраді.
"Ми разом (зі Службою безпеки України – УП) вирішили, що будемо планувати слідчі процесуальні дії на один день. Чому раніше так не було в прокуратурі? Радянська "палочна" система – треба потрошку показувати результати. А можна відразу робити свою роботу", – пояснив "обшуковий турборежим" СБУ і ОГП, які перебувають в орбіті впливу ОП, генпрокурор Руслан Кравченко на брифінгу ввечері 22 липня.
Наразі правоохоронці оголосили підозри п'ятьом співробітникам НАБУ. Працівнику закритого підрозділу "Д-2" Віктору Гусарову і керівнику управління детективів в Дніпропетровській і Запорізькій областях Руслану Магамедрасулову СБУ та ОГП інкримінують державну зраду і пособництво РФ.
Ще трьом детективам Державне бюро розслідувань повідомило про підозри у скоєнні ДТП упродовж 2021 – 2023 років. З останніми справами все очевидно – силовики намагалися оперативно зібрати докупи всі можливі правопорушення, в яких замішані працівники Бюро, щоб оголосити підозри дикскредитуючим пакетом. А от на обвинувачення топам НАБУ варто звернути окрему увагу.
За офіційною версією Служби безпеки України, співробітник закритого підрозділу "Д-2" Гусаров був шпигуном ФСБ у лавах антикорупційного бюро. Він нібито передавав інформацію з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони президента-втікача Віктора Януковича – Дмитру Іванцову.
В серпні 2023-го Служба безпеки України повідомила Бюро, що працівник "Д-2" ще під час служби в МВС у 2012 – 2015 роках надавав секретні дані Іванцову.
В СБУ звинувачують керівництво НАБУ у відсутності реакції на загрози. А в Бюро запевняють, що відреагували на матеріали по Гусарову відразу, зокрема провели спільну зі Службою перевірку, і доказів його участі в "антидержавній діяльності" не знайшлося.
Натомість в СБУ наполягають, що підозри щодо співпраці Гусарова з ФСБ не були спростовані. Адже, як стверджують комунікаційники Служби безпеки в коментарі УП, на допиті він брехав про зафіксовані раніше факти збору та передачі ним інформації російській спецслужбі, а під час проходження поліграфу – використовував методи для перешкоджання дослідженню.
21 липня 2025-ого року СБУ вийшла з публічною заявою: вдалося зафіксувати щонайменше 60 випадків, коли Гусаров передавав секретну інформацію Іванцову.
Через кілька днів "НАБУшники" надіслали запит у СБУ для отримання інформації про скоєні Гусаровим правопорушення. Однак відповідь не отримали й досі.
Керівник управління детективів в Дніпропетровській і Запорізькій областях Руслан Магамедрасулов, за даними слідства, був посередником у продажі до Дагестану технічної коноплі, яку нібито незаконно вирощував на Житомирщині його батько – Сентябр Магамедрасулов. СБУ та ОГП 21 липня повідомили про підозру в аналогічних звинуваченнях і Магамедрасулову-старшому.
"Було арештовано понад 100 тонн технічної коноплі, готової до відправлення в Дагестан", – не під запис розповідає УП джерело у правоохоронних органах.
Адвокатка підозрюваного детектива НАБУ, членкиня правління Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербань у коментарі УП запевнила, що бізнес Магамедрасулових на технічній коноплі – законний. За її словами, з вирощених рослин виготовляли чай, олії, бади. І продавали цей товар виключно в Україні.
Щербань також заперечує причетність свого підзахисного Магамедрасулова-молодшого до посередництва в торгівлі з РФ. Адвокатка припускає, що аудіозапис, оприлюднений СБУ, був склеєний із нарізок різних розмов її клієнта. Вона проситиме в Служби оригінал носія з відео- та аудіофіксацією цих діалогів.
Як відомо УП від топ-посадовців антикорупційних інституцій, Руслан Магамедрасулов брав участь у документуванні діяльності колишнього бізнес-партнера і близького товариша президента, співвласника студії "Квартал-95" Тимура Міндіча. "Українська правда" звернулася до НАБУ із запитом для підтвердження цієї інформації, але на момент публікації матеріалу відповідь не надійшла.
Співрозмовники УП в антикорупційних органах пов'язують зацікавленість силовиків топом НАБУ регіонального рівня саме зі справою Міндіча. Однак в СБУ заперечують, що затримали Магамедрасулова через політичні мотиви і, кажуть, що "розробляли" його давно.
Слідство встановило, що керівник управління детективів в Дніпропетровській і Запорізькій областях нібито співпрацював із народним депутатом від забороненої політичної партії ОПЗЖ Федором Христенком. Як стверджують правоохоронці, останній був агентом ФСБ, який відповідав за "посилення російського впливу на НАБУ". А тепер має заочну підозру в державній зраді і зловживанні впливом.
"Христенко точно мав якісь контакти в НАБУ. Він хизувався цим ще до вторгнення, навіть пропонував вирішення питань, але в результаті ніхто не пам'ятає, яке б питання він зміг вирішити", – не під запис наголошує один із впливових народних депутатів у розмові з УП.
За даними слідства, під час обшуків у будинку нардепа на Київщині, де мешкають його родичі, СБУ і ОГП знайшли низку анкет детективів НАБУ і матеріали негласних слідчих дій Бюро російською мовою. Сам Христенко напередодні великої війни виїхав з України. Нині він живе в ОАЕ.
Народний депутат у коментарі УП заперечує будь-яку взаємодію з детективами НАБУ і російськими спецслужбами: "Все, що озвучують (силовики – УП) – це брехня". Христенко заявляє, що наразі його життю загрожує небезпека.
Співрозмовники УП серед впливових правоохоронців розповідають, що 4 серпня представники СБУ намагались контактувати з Христенком в Дубаї – хотіли отримати свідчення на співробітників НАБУ, які фігурують у операції служби щодо російського впливу. У Службі таку інформацію не підтвердили і не спростували, а сам Христенко вкотре наголосив у особистому листуванні з УП на загрозі своєму життю.
"По справі Руслана проводили обшуки у першого заступника директора НАБУ Дениса Гюльмагомедова. Підозрюємо, що причиною могла бути національна ознака. Гюльмагомедов – теж дагестанець, як і Магамедрасулов", – обурюється в розмові з УП один із високопоставлених антикорупціонерів.
Представники Служби безпеки України у відповідь на запит "Української правди" щодо підстав для проведення обшуків у Гюльмагомедова повідомили наступне: "В межах кримінального провадження було встановлено, що він мав контакти з агентом ФСБ РФ Федором Христенком. Крім цього, він проводив неформальні конспіративні зустрічі з підозрюваним у пособництві РФ Русланом Магамедрасуловим".
Від джерел у правоохоронних органах УП відомо, що силовики зафіксували зустріч Магамедрасулова і Гюльмагомедова на вулиці посеред білого дня.
Магамедрасулов передавав Гюльмагомедову маленький "чорний пакет". Слідство не встановило, що в ньому було. А за свідченнями співробітників НАБУ, за якими вже на той момент велося спостереження СБУ, у пакеті була брендована футболка ГУР.
Співрозмовники УП у Службі безпеки стверджують, що депутат-утікач Христенко впливав на НАБУ і через Магамедрасулова, і через Гюльмагомедова. Однак аргументованих доказів на підтвердження цієї гіпотези нам не надали.
Служба безпеки України і Офіс генпрокурора загалом демонструють небагато фактів впливу Христенка на НАБУ. Найголовніший – перехоплення розмов депутата із неназваним співрозмовником. На аудіозаписах депутат розповідає, як "на його прохання" детективи Бюро супроводжували "любителя Бога", тобто олігарха Геннадія Боголюбова, під час втечі за кордон у червні 2024-го.
Ці детективи – Ілля Статура та Дмитро Атаманчук. В НАБУ стверджують, що їхні співробітники їхали у Відень на запрошення ініціативи з повернення вкрадених активів STAR. Вони випадково опинилися в одному потязі з Боголюбовим і не мають жодного відношення до виїзду бізнесмена за кордон, наголошують у Бюро.
Вочевидь, станом на вечір 22 липня в СБУ і ОГП не було консенсусу щодо цієї історії. Інакше важко пояснити невелику перепалку між Василем Малюком і Русланом Кравченком на спільному брифінгу:
– Ми впевнені, що вони (детективи НАБУ – УП) супроводжували (Боголюбова – УП). Ми точно впевнені. Але підозри поки ніхто не оголошував. Є аудіофайли, де Христенко розповів, є перетин кордону. Їхали в сусідньому купе, поглядували по сторонах, поки Боголюбов з лівими документами виїжджав за межі України, – наголошує глава СБУ.
– Я знаю, що вони демонструють (лист на відрядження – УП). У нас є інші матеріали. Ми досліджуємо і їхні докази, і наші докази. На цю хвилину ще зарано відповісти на ваше запитання (чи впевнені правоохоронці у тому, що детективи НАБУ супроводжували Боголюбова під час виїзду за кордон – УП), – генпрокур перебиває Малюка.
Щоправда незрозуміло яким саме чином співробітники НАБУ могли забезпечити перетин кордону Боголюбову і чим саме могли бути йому корисними у разі, якби ця спроба провалилася.
Наразі ні Статурі, ні Атаманчуку не оголошені підозри. Начальник обох детективів, Олександр Скомаров, займався справою вже колишнього віцепрем'єра з питань національної єдності і товариша президента Олексія Чернишова.
Силовики закидають Скомарову і можливу співпрацю з олігархом Ігорем Коломойським на підставі переписки олігарха із СІЗО, і "тісні стосунки" (формулювання з пресрелізу СБУ – УП) з нардепом Христенком.
Як вдалося з'ясувати УП, єдиний доказ наближеності детектива НАБУ до проросійського політика: одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії дружина Скомарова виїжджала за кордон на автівці, що належить дружині Христенка. Сам детектив називає це збігом і заперечує знайомство з депутатом-утікачем.
Скомаров у коментарі УП пояснює, що 25 лютого 2022-го вирішив евакуювати дружину з дворічною дитиною за межі України. Він отримав дозвіл від керівництва НАБУ і вирушив із родиною в бік західного кордону, щоб знайти водія, який відвезе родину за кордон. Дорогою детектив телефонував знайомим – запитував контакти перевізників, але йому відповідали, що всі водії завантажені і квитків немає.
"Пізніше мені передзвонив один зі знайомих. Він повідомив, що знайшов чоловіка віком понад 60 років (має право перетину кордону під час військового стану – УП), який за гроші вивозить транспортні засоби за кордон. І, як мені повідомили, цей громадянин погодився посадити в один із таких транспортних засобів мою родину з метою евакуації. 26 лютого ми з дружиною, дитиною і тещею приїхали до міста Берегово на Закарпатті. Зустрілися з літнім чоловіком, який зрештою вивіз мою сім'ю за кордон", – каже Скомаров.
Співрозмовники УП в правоохоронних органах стверджують, що збирали докази для вручення підозри Гусарову більше двох років, а по Магамедрасулову "працювали" – понад пів року. Розслідування цих справ триває й досі.
Силовики прийшли з обшуками ще до кількох співробітників НАБУ, бо їхні рідні мешкають на тимчасово окупованих територіях і мають російські паспорти.
У відповіді на запит "Української правди" СБУ пояснює слідчі дії щодо детективів Костянтина Полькіна, Едуарда Смірнова, Олександра Усова та Олексія Дяденка так:
"Слідчі заходи проводились через приховування співробітниками наявності громадянства РФ у своїх близьких родичів. Під час отримання допуску до державної таємниці співробітники НАБУ не вказали про такі факти. Тож ця та інша інформація потребувала перевірки в межах протидії шкідливому впливу РФ на державні органи, який зокрема міг здійснюватися й через родинні зв'язки детективів НАБУ. За результатами перевірки вказані детективи НАБУ позбавлені допуска до державної таємниці".
Батько старшого детектива Бюро Івана Кравчука отримав паспорт РФ задовго до російського вторгнення в Україну – в 1990-х. Але це стало підставою для проведення СБУ і ОГП невідкладних обшуків 21 липня 2025-го. Кравчук вів справу підозрюваного в земельних оборудках на мільйони гривень ексміністра аграрної політики Миколи Сольського.
Навесні 2024-го Сольський був змушений піти у відставку саме через справу НАБУ. "Слуги народу" тоді неохоче натискали зелені кнопки, а після звільнення проводжали аграрного міністра бурхливими оплесками.
Заступник керівника підрозділу детективів Віталій Тєбєкін ще влітку минулого року повідомив управлінню внутрішнього контролю НАБУ та Службі безпеки України, що його батьків, які проживають на тимчасово окупованій Луганщині, намагалися завербувати працівники ФСБ. Але силовики доїхали до нього з обшуками лише зараз. Тєбєкін займається справами Державного агентства резерву України.
Ще трьом детективам НАБУ – Михайлу Романюку, Роману Нєдову і Валентину Шмітьку – силовики закидають незаконне збагачення. В Бюро вбачають у цих справах особистий інтерес очільників СБУ і ОГП.
Адже Романюк був одним із ключових детективів у справі колишнього радника Офісу президента та керівника департаменту "І" СБУ Артема Шила. НАБУ і САП підозрюють його в організації корупційної схеми, через яку вдалося отримати майже сотню мільйонів гривень на закупівлях в "Укрзалізниці".
Нєдов вів справу про несанкціонований доступ до закритої частини Єдиного реєстру судових рішень, який за версією слідства отримала група адвокатів на чолі з Дмитром Борзих. Співрозмовники УП в антикорупційному середовищі називають Борзих неформальним радником генпрокурора і можливим консультантом у роботі над "антиНАБУшним" законопроєктом № 12414.
Детектив Шмітько в 2024 році задекларував оплату свіфт-платежем у розмірі понад 100 тисяч доларів з картки дружини на банківський рахунок СЕІ (США). Претензія правоохоронців до детектива полягала в тому, що він нібито виводить незаконно зароблені гроші за кордон.
"Під час внутрішньої перевірки з використанням поліграфу він пояснив, що заощаджував гроші для оплати дороговартісного лікування сина. Восени 2024-го родина перевела кошти на рахунок американської клініки", – не під запис розповідає УП один із топів НАБУ.
"Українська правда" звернулася до ОГП і СБУ із проханням надати докази у справах підозрюваних у державній зраді Магамедрасулова та Гусарова. Ми також уточнили у силовиків, в яких провадженнях фігурують інші співробітники НАБУ з "обшукового списку". На момент публікації матеріалу відповідь від ОГП не надійшла.
Пізно ввечері 22 липня під скандування "ганьба" за вікном ОП президент підписав закон із червоним прапорцем – знищення незалежності НАБУ і САП. Це була перша, але красномовна, реакція Зеленського на "спецоперацію" проти антикорупційних інституцій, що активно розвивалася цими ж днями.
Через кілька годин у соцмережах глави держави з'явилося традиційне відеозвернення до українців. Зеленський говорив про переговори і фронт. Наприкінці замість коментарів щодо візитів силовиків до антикорупціонерів і ухвалення закону, він мимоволі згадав про НАБУ і САП.
"Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити", – заявив президент.
Щоправда, він не пояснив, як безпрецедентне збільшення контролю генерального прокурора над донедавна незалежними інституціями допоможе побороти російський вплив на антикорупціонерів.
Аргумент щодо російських впливів президент повторював і надалі. У тому, що саме цей наратив був ключовим у адвокатуванні необхідності знищення незалежності НАБУ і САП, можна переконатися і у намаганнях ОП вийти зі скрутної ситуації із протестами по всій країні.
Оскільки вже за 9 днів Зеленський був змушений не лише повернути повноваження незалежним органам, а й додати у новий законопроєкт момент із необхідністю проходження поліграфу для "НАБУшників" і "САПівців". Але якщо російська загроза не була прикриттям, чому від самого початку замість "зносу" антикору не можна було додати лише "поліграф"?
Відкритим також залишилося питання, як сприятиме боротьбі з "рукою Кремля" в НАБУ-САП те, що співробітники СБУ побили трьох детективів під час обшуків і створювали перешкоди для зняття побоїв, а поліція відкрила справу за цим фактом лише після відмашки генпрокурора?
Безглуздо заперечувати наявність російських агентів в українських держорганах, адже Росія не один рік готувалася до війни проти України.
Якщо правоохоронці справді доведуть винуватість посадовця або посадовців НАБУ у державній зраді, суд має винести справедливий вирок. Імунітету від цього не може бути в жодної структури.
Щоправда, джерела в декількох правоохоронних органах наголошують, що наразі, коли пил після політичної бурі остаточно розвіявся, у самій СБУ існують сумніви не лише стосовно подібних вироків, а й обґрунтованості таких підозр.
За інформацією співрозмовників УП у політичних колах, саме цього питання і стосувалась суботня зустріч президента з керівниками НАБУ і САП, яку райтери глави держави чомусь назвали "доповіддю".
Під час зустрічі керівники антикорупційних органів звернулись до президента із вимогою або публічно обґрунтувати дії і звинувачення СБУ, або відпустити співробітників.
За словами співрозмовників УП серед правоохоронців на момент проведення операції президента запевнили, що російський вплив на роботу інституцій був обґрунтований. Але як показала історія, – обґрунтованим в ОП свого часу вважали і законопроєкт № 12414.
Ангеліна Страшкулич, Михайло Ткач, УП
