На зустрічі у Копенгагені лідери країн ЄС не змогли досягти консенсусу щодо виділення Україні 140 мільярдів євро позики за рахунок заморожених російських активів.

Про це повідомляє Financial times.

Причиною цьому стала відмова Бельгії зняти своє заперечення на використання російських активів, а Франція і Люксембург висловили занепокоєння щодо юридичних наслідків.

План "мегапозики" передбачав, що Україна має повернути кредит після того, як Росія зупинить війну і виплатить післявоєнні репарації. Після цього ЄС поверне кошти Euroclear.

Якщо Росія не виплатить Україні репарації після війни, то втратить права на ці активи.

У матеріалі FT йдеться, що під час короткої дискусії щодо пропозиції низка лідерів ЄС висловили думку, що, хоча вони готові прийняти загальний принцип, Єврокомісія повинна додатково оцінити юридичні та фіскальні наслідки.

Єврокомісія навряд чи встигне підготувати офіційну юридичну пропозицію для лідерів ЄС до їхньої зустрічі в Брюсселі за три тижні, зазначили джерела видання, пояснюючи це обсягом потрібної технічної роботи.

Премʼєр Бельгії Барт Де Вевер на закритій зустрічі лідерів ЄС виступив проти пропозиції щодо нового кредиту.

Де Вевер закликає ЄС забезпечити більший правовий захист на випадок, якщо Москва подасть позов проти Бельгії.

"Ми маємо значно детальніше опрацювати повну пропозицію. Абсолютно очевидно, що ризик має бути покладений на плечі всіх нас", — сказала журналістам після саміту глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Хоча представники ЄС заявляють, що використання російських активів може бути "єдиним виходом", для забезпечення позики Києву за рахунок цих активів необхідна згода всіх 27 держав Союзу.

24 вересня ЄС може надати Україні так звану "репараційну позику" обсягом до 140 млрд євро, але остаточний розмір фінансування визначать після оцінки потреб України у 2026-2027 роках, яку проведе МВФ.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримує використання заморожених російських активів для України та закликає ЄС розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро.