У серці України, на перетині шляхів та історичних подій, Дніпро постає не лише як індустріальний центр, але й як місто, що продовжує шукати своє справжнє народження. Питання передатування, тобто офіційного перенесення дати заснування міста, виникло не на порожньому місці. Адже нинішня дата — 1776 рік, коли імперська влада заклала Катеринослав, — не відображає справжнього шляху Дніпра. Вона стала символом чужої колоніальної традиції, тоді як у самому серці міста лежать значно давніші пласти української історії. У різних куточках міста сьогодні можна побачити не лише сучасність, а й живі свідчення козацької доби: руїни фортець, давні поселення, сакральні споруди. Саме вони стали відправною точкою в пошуках тієї історичної миті, яку можна вважати початком Дніпра, пише «Наше місто».
Одним із таких свідчень є гирло річки Самари, яке завдяки багатим природним ресурсам — рибі, лісам і пасікам — було важливим осередком козацького життя у XVI–XVIII століттях. Археологічні дослідження та історичні джерела відкривають нові сторінки історії козацьких зимівників, зокрема пов’язаних із будівництвом Новобогородицької фортеці. Про це розповіли у сюжеті телеканалу «Наше місто».
Заступник директора «Музею історії Дніпра» з наукової роботи та доцент кафедри філософії та педагогіки Дніпровської політехніки Святослав Чирук поділився деталями:
«Гирло річки Самари, воно було надзвичайно заселеним, завдяки природним ресурсам, які тут були, завдяки рибній ловлі, яка робилася на річці Самара. І тут були ліси, пасіки, тобто бджолярством люди активно займалися. Тут було досить багато козацьких зимівників в різний час».
Він зазначив, що ще в 1552 році в описі замків згадуються «уходи Черкасів» у гирлі Самари, а в XVIII столітті тут фіксувалася значна кількість зимівників.
«На цьому березі Самари, трошки нижче від Новобогородицької фортеці, був зимівник Пишного. А через річку на тому боці Самари, там де зараз Рибальська, там був зимівник Нестора Пишного, його брат. І вони тут не єдині були. Навколо того зимівника згодом виникла Пишнівка. І тут було досить багато інших зимівників. Там був зимівник Тарана і ще інші зимівники», — розповів Чирук.
Особливу увагу історик приділив зв’язку зимівників із Новобогородицькою фортецею:
«Коли будували фортецю, то навіть царська грамота була до воєводи Касагова, щоби він не знищував пасік, щоб він не знищував козацьких запорозьких лісів і не чинив утисків запорожцям, які жили як вище за течією Самари, так і нижче».
«Якщо вище за течією Самари — це доволі велика територія. І, звісно, коли ми беремо там перелік зимівників на Самарі 1776 року, то їх просто безліч, на жаль, без конкретної прив’язки. Але є і низка зимівників, які позначені саме в гирлі ріки Самари. А звідси до гирла ріки Самари усього лише кілька кілометрів. І коли ми кажемо про те, що ці зимівники згадуються там в царській грамоті, вони не просто так згадуються, вони згадуються там тому, що їх достатньо багато. А якщо вони були там, то вони були і тут. Саме на місці цієї фортеці».
Археологічні дослідження підтверджують, що гирло Самари було важливим центром козацького життя, де процвітали рибальство, бджолярство та лісовий промисел. Ці знахідки допомагають переосмислити історію Дніпра, відходячи від імперської дати заснування 1776 року до глибшого розуміння козацької спадщини. Науковці продовжують працювати, щоб відтворити історію регіону та зберегти пам’ять про запорозьких козаків. Мешканців Дніпропетровщини закликають долучатися до краєзнавчих ініціатив, щоб дізнатися більше про коріння рідного краю.
Сьогодні Дніпро стоїть перед важливим вибором. Чи залишатися містом, чия історія починається з імперських указів XVIII століття? Чи все ж таки визнати своє справжнє народження у козацьких поселеннях Самарі й Кодака?
Ця дискусія — не лише про дату. Це про відновлення пам’яті, повернення собі ідентичності, про право пишатися не нав’язаним, а справжнім минулим. Місто, що знає своє коріння, впевненіше дивиться у майбутнє.
Категорія: Відео, Новини Дніпра, Унікальний Дніпро
Позначки: Головне, Дніпро, Історія Дніпра
