Коти відомі своєю незалежністю, але нове дослідження вчених показало, що у цих тварин і у людей є невидимий зв'язок. І він криється в хімії мозку, повідомляє Live Science.
Головний "винуватець" цього зв'язку - окситоцин, який також називають "гормон кохання". Він виробляється, коли, наприклад, мати заколисує свою дитину або під час обіймів друзів, зміцнюючи довіру і прихильність.
Дослідження показало, що окситоцин важливий і для формування стосунків між кішкою і людиною. Окситоцин відіграє центральну роль у формуванні соціальних зв'язків, довірі та регуляції стресу у багатьох тварин, включно з людьми. Він також діє заспокійливо на людей і тварин, оскільки пригнічує гормон стресу кортизол і активує парасимпатичну нервову систему (систему відпочинку і травлення), допомагаючи організму розслабитися.
Вченим уже давно відомо, що дружня взаємодія викликає викид окситоцину в собак та їхніх власників, формуючи взаємну прихильність. Але нічого не було відомо про подібний механізм у котів та їхніх власників.
Кішки проявляють прихильність більш стримано. Але їхні власники часто розповідали про почуття товариства і відчуття зняття стресу, як і в господарів собак. Дослідження все частіше підтверджують подібні зв'язки. Так у 2021 році японські вчені показали, що короткі "сеанси" пестощів із кішками підвищували рівень окситоцину в людей.
Багато хто вважає, що погладжування кішки, яка муркоче, заспокоює, і дослідження показують, що це відбувається не тільки через м'яку шерсть. Сам процес погладжування і навіть звук муркотіння можуть викликати викид окситоцину в мозку. Дослідження, проведене 2002 року, показало, що викид окситоцину від ніжного контакту з кішкою сприяє зниженню рівня кортизолу, що, своєю чергою, може зменшити кров'яний тиск і навіть біль.
Окситоцин виробляється за певних умов взаємодії між людьми і тваринами. У випадку з кішками головним тригером є погладжування. Дослідження, проведене в лютому 2025 року, засвідчило, що, коли власники спокійно гладять, обіймають або тримають на руках своїх кішок, у них, як правило, підвищується рівень окситоцину. Те саме відбувається і в котів, — якщо тільки взаємодія не була нав'язана тварині.
Дослідники відстежували рівень окситоцину в котів протягом 15 хвилин, коли вони гралися і взаємодіяли з господарем вдома. У кішок із надійною прив'язаністю, які ініціювали контакт, наприклад, сиділи на колінах або штовхалися, спостерігався сплеск окситоцину. Що більше часу вони проводили поруч зі своїми господарями, то значнішим був цей сплеск.
У кішок, які уникали (тих, хто зберігав дистанцію), рівень окситоцину не змінився, у той час як у тривожних кішок (які постійно шукають господаря, але легко втрачають контроль) спочатку був високий рівень окситоцину. У таких кішок, яких обіймали примусово, рівень окситоцину навпаки знижувався.
Раніше міжнародна команда вчених з'ясувала, що котяча деменція подібна до хвороби Альцгеймера.
