Уже рік як набув чинності закон №3528-IX, що пом'якшив надмірно зарегульовані дозвільні процедури на вирощування та перероблення конопель промислового призначення і встановив чіткі правила культивування медичних конопель. До магазинів, де вільно продається марихуана, як, наприклад, в Амстердамі, ще далеко. Але вирощувати та переробляти промислові коноплі із вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК) до 0,2% (а з 2027 року — до 0,3%) стало простіше.

Як зазначила керівник сектору сільського господарства Офісу ефективного регулювання BRDO Ірина Грузинська, дерегулювання ринку дасть можливість зменшити витрати бізнесу приблизно на 15 млн грн на рік, а «найбільшою перемогою бізнесу є те, що коноплі для промислових цілей стали звичайними сільськогосподарськими рослинами і вже не вважаються наркотиком». На думку Грузинської, з урахуванням нових можливостей використання в господарській діяльності всіх частин рослин — суцвіть, листя, стебел, насіння, коренів — показник рентабельності може збільшитися до 184%.

Коноплі як луб'яну та олійну культуру сіяли і до прийняття закону №3528-IX, проте досить часто фермери, зіткнувшись із бюрократичними та ринковими бар'єрами, відмовлялися її вирощувати: насіння ще можна було продати, а от солому, яка є джерелом неймовірно міцного волокна, що не гниє та має низку унікальних властивостей, дівати було нікуди. В Україні майже не залишилося потужностей із переробки луб'яних культур — льону та конопель.

Були часи, коли під льоном-довгунцем і коноплями було до 300 тис. га орних земель, а льон був символом Полісся. Та коли розвалилися льонокомбінати радянського зразка через низку суб’єктивних і об’єктивних факторів, крайню технологічну відсталість і дорожнечу їхнього апгрейду, розвалилася і вся галузь. Плюс коноплі, вміст ТГК в яких перевищує 0,08%, віднесли до наркотиків «з усіма наслідками». Тепер же, згідно з поправками до Закону «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», вміст ТГК у висушеній соломі промислової коноплі не має перевищувати 0,3% (як в ЄС і США). Уже легше... Бізнес миттєво відгукнувся. Дійсно, утворилася ніша, яку можна і потрібно освоювати. Стали більше сіяти промислових конопель. Однак проблема з їхньою переробкою нікуди не зникла.

І бізнес почав вкладати кошти в будівництво нових потужностей. Гарний приклад — «Ма'Рижани Хемп Компані» (Ma’Rijany Hemp Company), зареєстрована в селі Рижани Чуднівської громади Житомирської області. Архітектура цієї компанії передбачає створення кінцевого продукту з вирощених нею ж конопель: мінімальне плече від поля до цеху, максимальна додана вартість. 2024 року коноплями було засіяно близько 900 га, 2025-го — вже 1200. 2023 року компанія розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. Зараз це сучасне підприємство, виробнича потужність якого становить близько 14 тис. тонн трести (конопляної соломи, що пройшла процес біологічного вимочування) на рік. Уже завершено пусконалагоджувальні роботи.

Ми поставили кілька запитань комерційному директору компанії Ігорю Дідку.

— Пане Ігорю, які основні вимоги до вирощування промислових конопель в Україні?

— Наразі вимоги до вирощування промислових конопель в Україні не є складними, проте існує низка важливих обов'язкових етапів: реєстрація виробника в реєстрі «єКоноплі», фіксація даних про площі посівів, сорти та очікувані обсяги врожаю, використання сертифікованого насіння. Перед збором врожаю компанія повинна подати зразки рослин на лабораторне дослідження. В Україні зареєстровано 22 сорти з низьким вмістом ТГК на рівні 0,2–0,3%.

— Як довго тривав процес запуску виробництва «Ма'Рижани»?

— Від ідеї до запуску заводу з переробки промислових конопель Ma'Rijany Hemp Company минуло приблизно 3,5 року.

— Який орієнтовний стартовий капітал необхідний, щоб відновити переробку промислової коноплі — від підготовки землі до збору першого врожаю?

— Якщо говорити про вирощування волокна, інвестиції в необхідний парк агротехніки, включаючи сівалки, комбайни, іншу техніку, оцінюються нами в 5 мільйонів доларів із розрахунку на тисячу гектарів.

— Хто основні покупці готової продукції «Ма'Рижани»?

— Оскільки внутрішній попит на наш продукт відсутній, експорт є пріоритетним напрямом збуту нашого текстильного волокна. Що стосується побічних продуктів, таких як лушпиння або волокно, що не відповідає текстильним стандартам, то вони знаходять застосування в будівництві, виробництві натуральних нетканих матеріалів і сільському господарстві.

— З якими найбільшими викликами у вирощуванні промислових конопель ви зіштовхнулися?

— Я виокремив би низку викликів. По-перше, відсутність екосистеми переробки конопель, яку Україна втратила в 90-х роках минулого століття. По-друге, відсутність сучасної агротехнології. По-третє, непередбачувані погодні умови. Посуха або надмірні опади можуть значно вплинути на врожайність і якість сировини. І, нарешті, скептичне ставлення агрокомпаній до можливостей запуску переробного підприємства в короткі терміни під час війни.

— Як ви вирішуєте питання зберігання та логістики сировини? Чи є особливі вимоги до її транспортування?

— Кіпована треста зберігається в спеціально обладнаних сховищах — так званих шохах. Це приміщення з контрольованими умовами, що дають змогу підтримувати належний рівень вологості і запобігають утворенню цвілі або псуванню волокна при тривалому зберіганні. Що стосується транспортування, то тут є кілька важливих нюансів. По-перше, конопляна треста займає значний обсяг, тому логістика потребує залучення спеціалізованого транспорту. По-друге, через вагу і обсяг сировини економічна доцільність транспортування безпосередньо залежить від відстані до переробного підприємства. У більшості випадків, щоб зберегти рентабельність, поля мають бути в радіусі близько 60 кілометрів від заводу. Це мінімізує логістичні витрати і ризики втрати якості сировини при перевезенні.

— Які перспективи розвитку ринку промислових конопель в Україні ви бачите? Які нові напрями їх використання з'являються?

— Наша технологія спрямована саме на отримання текстильної якості волокна — це преміальні натуральні луб'яні волокна. Альтернативними напрямами використання промислових конопель можуть бути: харчова промисловість, виробництво нетканих матеріалів, біокомпозитів, спеціальних видів паперу, будівельних матеріалів.

Відповідаючи на запитання про рентабельність конопляного бізнесу та окупність інвестицій, Ігор Дідок не став називати конкретних цифр, сказавши лише, що, як і в будь-якому виробництві, окупність інвестицій залежить від кон'юнктури ринку, темпів розвитку переробної інфраструктури та регуляторних умов. Він також не став конкретизувати ціни на ринку промислових конопель.

Ми також поспілкувалися із заступником директора з наукової роботи Інституту луб'яних культур Національної академії аграрних наук України Юрієм Мохером. За його словами, торік в Україні промисловими коноплями засіяли близько 3,5 тис. га. Це відповідає площам під коноплею в довоєнний період. Він також зазначив, що у випадку з коноплею схема «посіяли — зібрали — отримали» не працює. Для забезпечення рентабельності необхідний повний виробничий цикл — від посіву до готового волокна. В Україні вже є кілька кластерів з повним виробничим циклом. Це, зокрема, кластер «Слобожанське коноплярство» та переробне підприємство «Лінен оф Десна» в Сумській області. У Житомирській області це «Ма'Рижани», в Чернігівській — компанія «Каліпсо хемп».

Юрій Мохер уточнив, що коноплі — це целюлозовмісна сировина, тому її можна використовувати не тільки для отримання текстильного волокна, але як замінник деревини, в тому числі у виробництві паперу та будівельних матеріалів. «Для відновлення в післявоєнний період це те, що потрібно, — підкреслив він. — Це висока біомаса і екологічність виробництва».

Вчений нагадав, що коноплі поглинають близько 12 тонн СО2 з одного гектара — це на рівні з показниками амазонських лісів. Але ліс потрібно вирощувати десятиліттями, а коноплям вистачає одного сезону (120 діб). «Це перспективно, але немає державного підходу, немає державних програм, які стимулювали б підприємства використовувати конопляну або лляну сировину. Наприклад, якщо ти виробляєш паливні брикети з конопель, у тебе є певні податкові пільги. А якщо використовуєш деревину, то сплачуй більше податку. Така схема працює в країнах Європи, зокрема, в Польщі, але не у нас», — із жалем зазначив він.

Обсяг ринку промислових конопель оцінювався в 2,60 млрд дол. 2024 року і, як очікується, досягне 5,84 млрд дол. до 2029-го. При цьому середньорічний темп зростання становитиме 17,56% протягом прогнозованого періоду (2024–2029 роки).