Конкурентна політика (Глава 8 acquis ЄС) є однією з ключових сфер, які визначають рівень зрілості економіки країни-кандидата. Вона охоплює антимонопольне регулювання, контроль за концентраціями, правила державної допомоги та захист добросовісної конкуренції.
Європейський Союз виходить із принципу, що без рівних умов для бізнесу не може існувати ані спільний ринок, ані справедлива конкуренція між компаніями.
Центральне місце в адаптації Глави 8 займає Регламент (ЄС) № 1/2003, що діє з 1 травня 2004 року і замінив попередню систему контролю за узгодженими діями між компаніями та зловживанням ринковою владою.
Його головна мета – створення децентралізованої та ефективної системи антимонопольного правозастосування у ЄС.
Тож спробуємо розібратися, як система контролю за угодами працює в ЄС. А разом із тим – які зміни ще потрібно впровадити Україні.
До ухвалення Регламенту № 1/200 компанії мали отримувати попередній дозвіл Європейської комісії на погоджені дії.
Нова модель скасувала цю бюрократичну процедуру й передала бізнесу відповідальність за самостійну оцінку правомірності угод (self-assessment). Натомість державний контроль здійснюється після укладання угоди (ex post).
Регламент істотно розширив інструментарій антимонопольних органів:
Важливою інновацією стало створення ECN, яка об’єднала національні відомства і Єврокомісію.
Відтоді розслідування картелів та зловживань у транскордонних справах здійснюються спільно, а практика застосування статей 101 і 102 Договору про функціонування Європейського Союзу стала більш уніфікованою.
Для України цей Регламент є орієнтиром для реформування як законодавства, так і судово-інституційної системи. Адже його адаптація означає створення передбачуваного середовища, де добросовісний бізнес отримує захист, а порушники – відчутні санкції.
Україна вже зробила кілька важливих кроків у напрямку європейських стандартів, внісши зміни до закону "Про захист економічної конкуренції".
Насамперед було розпочато перехід від старої моделі попередніх дозволів (ex ante), коли Антимонопольний комітет (АМКУ) мав завчасно погоджувати дії компаній, до більш гнучкої європейської системи контролю постфактум (ex post).
Це означає, що тепер бізнес отримав більше свободи діяти, але й більше відповідальності за дотримання правил.
Також у Законі з’явилися нові європейські інструменти: програма поблажливості (leniency), яка дозволяє учасникам картелю уникнути або зменшити покарання у разі добровільного зізнання і співпраці з АМКУ, та процедура врегулювання (settlement), що передбачає можливість швидшого завершення справи за згодою з висновками Комітету.
Важливою новацією стало і спрощення доступу до рішень АМКУ, завдяки чому бізнес та суспільство можуть бачити, як застосовуються антимонопольні норми на практиці.
Окремо були уточнені правила накладення штрафів: тепер вони більш прозорі й зрозумілі, що зменшує ризик дискреційності з боку регулятора.
Таким чином, уже внесені зміни поєднали два вектори – звільнення бізнесу від зайвої бюрократії та посилення відповідальності за порушення конкурентних правил, що є важливим кроком у наближенні до європейської моделі конкурентної політики.
Попри досягнутий прогрес, залишається низка системних проблем:
Розвʼязання цих питань потребує також глибокої судової та інституційної реформи.
Такий підхід, заснований на поєднанні законодавчих змін із реальним інституційним зміцненням, вже давно успішно застосовується у країнах Європейського Союзу.
Країни Центральної та Східної Європи продемонстрували ефективність комплексного підходу, поєднавши імплементацію Регламенту з посиленням незалежності антимонопольних органів і спеціалізацією судів.
Румунія. Уже протягом першого року після модернізації конкурентного законодавства та посилення ролі антимонопольного органу Румунія продемонструвала відчутні результати.
Ціни у фармацевтичному та аграрному секторах знизилися на 7–10%, що дало змогу споживачам заощаджувати, а бізнесу – відчути зростання конкурентного тиску. Це стимулювало вихід на ринок нових компаній і зробило середовище більш динамічним та відкритим для інвестицій.
Польща. Впровадження системи контролю постфактум (ex post), спеціалізація судів у сфері конкурентного права та посилення контролю в роздрібній торгівлі й телекомунікаціях дали відчутний результат.
Націнки поступово зменшилися, асортимент товарів розширився, а економіка отримала стабільний щорічний ефект у розмірі 0,6–1% ВВП завдяки вигодам для споживачів.
Це доводить, що системність і послідовність реформ здатні приносити сталі макроекономічні результати.
Чехія. У цій країні акцент зробили на активному контролі за зловживаннями та концентраціями. Це дозволило знизити націнки на 3–5% у низці товарних груп і створити умови для появи нових конкурентів навіть у сегментах, де традиційно домінувала висока концентрація ринку. Таким чином, завдяки жорсткому підходу до злиттів і придбань Чехія змогла не лише зміцнити конкуренцію, а й стимулювати структурні зміни в окремих секторах.
Словаччина та Литва. В обох країнах комплексні зміни у сфері конкурентної політики поєдналися зі зростанням приватних інвестицій і виходом на ринок нових гравців. Це сприяло зменшенню цінових націнок на 2–4% у ключових сегментах роздрібної торгівлі та енергетики.
Для споживачів це означало додатковий економічний ефект у вигляді доступніших товарів і послуг, а для бізнесу – посилений тиск на компанії, що мали домінуюче становище.
Важливий момент: в усіх згаданих випадках ключовим чинником успіху були судова спеціалізація та незалежність антимонопольних органів. Цей досвід підтверджує: лише комплексні реформи приносять довгострокові макроекономічні вигоди.
Імплементація Регламенту № 1/2003 здатна дати Україні відчутні економічні та соціальні вигоди. За оцінками, він може забезпечити щорічні споживчі заощадження на рівні 0,6–1% ВВП, що дорівнює приблизно 1,1–1,8 млрд євро. Ця оцінка базується на досвіді країн ЄС після впровадження Регламенту та припускає аналогічний позитивний ефект для України.
Позитивні наслідки очікуються в наступних ключових секторах:
Енергетика – зменшення тарифних надбавок та посилення конкуренції між постачальниками.
Фармацевтика – прозоріші тендери та доступ до дешевших препаратів.
Агросектор – розширення можливостей для фермерів.
Транспорт і логістика – зниження бар’єрів входу та оптимізація витрат.
Боротьба з картелями дозволить заощаджувати бюджетні кошти під час реалізації великих інфраструктурних проєктів.
Інституційні та соціальні вигоди
Попри те, що АМКУ отримає ширші повноваження, судова реформа та створення антимонопольних палат допоможуть забезпечити перегляд справ по суті, а не лише перевірку процедур.
Для громадян це означатиме не лише зниження цін і тарифів, а й кращу якість послуг, ширший вибір і появу нових гравців на ринку. Відкриття ринків створить нові робочі місця, а зростання прозорості посилить довіру до державних інституцій.
Варто відзначити, що бізнесу доведеться більше інвестувати у юридичну експертизу угод, адже ex post-підхід передбачає самостійну правову оцінку.
Реформа конкурентної політики – це не лише юридична вимога ЄС, а й практична потреба для української економіки. Імплементація Регламенту (ЄС) № 1/2003 здатна підвищити ефективність АМКУ, знизити правову невизначеність і створити прогнозоване середовище для бізнесу.
Це важливий крок, який поєднує економічний ефект (зростання ВВП, зменшення витрат споживачів, ефективні публічні закупівлі) зі стратегічним завданням – зміцненням довіри до державних інституцій та інтеграцією України у правовий простір ЄС.
Успіх реформи залежатиме від комплексного підходу, що включає не лише законодавчі зміни, а й глибоку судову реформу, посилення інституційної спроможності АМКУ та активну інтеграцію з європейськими партнерами.
наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Європейське відродження України". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".
