«Вечірній Київ» писав про трагічну звістку, яку отримала відома українська художниця Марина Соченко про те, що її старший син Любомир, загинув на фронті.
Тоді сотні людей відгукнулись на сповнені горем материнські слова: «Любек мій загинув».
Про те, ким був до війни і як воював воїн Любомир «Рікі» Соченко, стало відомо з допису дослідник Визвольної боротьби українського народу у ХХ столітті Романа Коваля.
Любомир Соченко — старший брат військовослужбовця ЗСУ Мирослава Дейлика.
Загиблому захисникові у травні виповнився 31 рік.
Він — киянин, навчався в школі № 129 Дніпровського району. У 2014 р. закінчив Коледж інформаційних систем і технологій Державного вищого навчального закладу «Київський національний педагогічний університет ім. Вадима Гетьмана» з червоним дипломом.
Здобував освіту в Київському національному університету ім. Тараса Шевченка (за спеціальністю «Телекомунікації та радіотехніка», 2014 — 2017) та в Люблінському університеті ім. Марії Кюрі Склодовської (економічний факультет, 2018 — 2020).
Вільно володів декількома європейськими мовами.
Учасник Революції гідності та багатьох патріотичних акцій.
З 25 лютого 2022 р. — учасник територіальної оборони Києва.
Від травня 2022 р. воював на фронті у складі 65-ї ОМБр в піхоті, а з 2023 року — в підрозділі «Рубак» цієї ж бригади пілотом БПЛА, командир відділення, сержант.
Любомир Соченко — лицар ордену «За мужність ІІ ст.».
Медаль «Честь, Слава. Держава».
Відзнака міністра оборони України «За поранення».
Нагрудний знак «Золотий хрест».
Відзнака: козацький хрест «За бойові заслуги».
Відзнака Президента України «За оборону України».
Загинув у бою за Україну на Запорізькому напрямку фронту.
«Важко й досі прийняти й змиритися, що Любомир на щиті. Як Український ВОЇН загинув під час виконання бойового завдання. Ворожий безпілотник атакував авто наших захисників, які висувалися в той час на позицію. Разом із Любомиром в цьому ж авто був його друг Антон, два висококласних оператори сил безпілотних систем ЗСУ. Обидвоє віддали життя за волю Україну.», — написав Степан Брацюнь, голова КУН.
Він згадує, що мама, художниця Марина Соченко просила сина бути уважним і не наражатись на небезпеку. На що він їй відповів:
««Хіба це можливо, мамо, це лотерея, в любий час може щось прилетіти. Такі реалії війни».
Голова Конгресу Українських Націоналістів, Степан Брацюнь написав, що від імені Конгресу Українських Націоналістів, ініціюють перейменування вулиці Сім’ї Хохлових на честь загиблого захисника.
«Ми ініціюємо подання до Київради про перейменування вулиці Сімʼї Хохлових на вулицю Любомира Соченка, оскільки саме він першим зробив петицію до Київради на перейменування цієї вулиці, на жаль, петиція не набрала відповідної кількості підписів. Як він пояснював у своєму зверненні: «Хохол- це зневажлива назва українця. Від цього слова походять і образливі російські назви України- «Хохляндія та Хохлостан». Це слово уживається для висловлення зневаги та образи українців. Принизливо мати назви вулиць, що мають це слово у своїй назві», — зазначив Брацюнь.
У воїна Любомира «Рікі» Соченка залишилась мама Марина, вітчим Петро, та брат Мирослав.
«На фронті загинув воїн Любомир, син відомої художниці Марини Соченко».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»
