Міжнародна група дослідників із Китаю та США повідомила про новий фактор ризику безсоння – склад мікробіоти кишківника. Вони проаналізували генетичні дані та медичні показники понад 400 тисяч людей і виявили, що певні бактерії у травній системі можуть бути пов’язані з підвищеною ймовірністю розладів сну, повідомляє ScienceAlert.
Дослідження, опубліковане у журналі General Psychiatry, проводила команда під керівництвом психіатра Шан’юнь Ши з Нанкінського медичного університету. Вчені застосували метод менделівської рандомізації – статистичний підхід, який враховує генетичні варіації, незалежні від способу життя чи довкілля. Це дозволило визначити, чи існує причинно-наслідковий зв’язок між мікробами та безсонням.
Найпереконливіші результати вказують на бактерію Clostridium innocuum, яка, попри те, що не вважається небезпечною для здоров’я, виявилася пов’язаною з вищим ризиком безсоння. Загалом дослідники визначили 14 бактеріальних таксонів, що збільшують імовірність розладів сну, та вісім, які можуть знижувати ризик. Водночас встановлено й зворотний вплив: безсоння саме змінює склад кишкової мікрофлори, що ускладнює одужання.
Науковці зазначають, що це відкриття підтверджує існування двонаправленої “осі кишечник-мозок”, яка вже раніше пов’язувалася зі стресом, нейродегенеративними хворобами, аутизмом та синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). Вони припускають, що ключову роль можуть відігравати хімічні реакції, які запускають або блокують активність окремих мікробів, впливаючи на роботу нервової та імунної систем.
Утім, дослідження має обмеження. Усі його учасники були європейського походження, тому потрібні додаткові підтвердження в інших популяціях. Крім того, автори підкреслюють, що безсоння має багатофакторний характер: на нього впливають і стрес на роботі, і спосіб життя, і вживання алкоголю.
Втім, відкриття дає перспективи для нових методів лікування. Зокрема, у майбутньому можуть бути розроблені спеціальні пробіотики чи пребіотики для корекції кишкової мікрофлори, а також застосовані методи трансплантації фекальної мікробіоти, які вже тестуються при інших захворюваннях.
“Загалом, взаємопов’язаний вплив безсоння та кишкової мікробіоти являє собою складний двонаправлений механізм, що охоплює імунні реакції, регуляцію запалення, вивільнення нейромедіаторів та інші молекулярні шляхи”, – підсумовують автори.
Сомнолог Анастасія Шкодіна розповіла в інтерв’ю “Безсонні ночі й робочі ранки: як не зламатися. Поради сомнолога” Аллі Котляр, що гігієна сну є ключовим кроком для налагодження якісного відпочинку. Вона пояснює, що це не лише про регулярність сну та комфортні умови (темрява, тиша, вологість), але й про поведінкові звички протягом дня та вечора. Зокрема, лікарка підкреслює важливість усунення інформаційного та емоційного навантаження перед сном, наприклад, відмовившись від використання телефону за 30-60 хвилин до засинання.
