У вівторок позиційна війна між мером столиці та офісом президента вийшла на новий виток. На прорив пішов голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко, який відчайдушно зареєстрував проєкт рішення Київради про недовіру меру Віталію Кличку та відсторонення його від посади. Того ж дня Кличко скасував засідання Київради, призначене на сьогодні — 25 вересня — й поїхав на зустріч до лідера ЄС Петра Порошенка. Розмова була тривалою. І, як стверджують наші джерела, небезрезультатною.
Мабуть, ми більше не перейматимемося питанням, який вибір зробив Віталій Кличко після операції НАБУ «Чисте місто». Очевидний. І, до речі, не тільки для сторонніх спостерігачів, а й для безпосередніх учасників столичного дійства. На погоджувальній раді фракцій Київради Кличко вкотре відмовився звільнити свого першого заступника Миколу Поворозника. (Про вплив цієї групи на політику мера писано-переписано, як, утім, і про те, що Кличко зберіг усі залишки команди Комарницького на посадах в адміністрації та комунальних підприємствах. І це вже точно не зависання й навіть не рішення, а пряма відповідь на запитання, чи знав Кличко, що відбувається в нього під носом упродовж 11 років свого мерства. Знав. — І.В.).
Отже, пояснюючи відмову звільнити Поворозника, мер заявив депутатам, що не має права це зробити, посилаючись на судове рішення. Ті йому нагадали: рішення суду стосується рішення Київради, а не його розпоряджень. «Я говорив із ним, але він відмовився звільнятися, бо не знає, що скаже дружині й дітям», — видав мер останній аргумент, після якого представники п’ятьох фракцій мовчки встали й вийшли. А Вітренко, узгодивши позицію з ОПЗЖ, «Голосом», «Батьківщиною», «Єдністю» та «Слугою народу», подав ініціативу про недовіру.
За нашою інформацією, Поворозник узагалі не розуміє, за що його хочуть звільнити, й вимагає, щоб усі фракції прийшли до нього особисто та пояснили, які мають претензії. Ще раз нагадаємо й ми: вишгородська тусовка під час жалоби, тотальний вплив і контроль над фінансами міста, загравання та лобізм із підрядами. У районах ніхто навіть писнути не може без узгодження з першим заступником. Жодна платіжка від Департаменту фінансів не відпускається без особистої згоди Поворозника (і це стосується не лише медицини та освіти, а й усіх сфер життєдіяльності міста). Перший заступник фактично відсторонив київського мера від впливу на місто у сфері фінансів і підмінив його собою, хоча не перебуває на виборчій позиції.
Та ми ж із вами розуміємо, що всі претензії, які ми зараз описуємо, — не про очищення міста від корупції, а про битву за владу та ресурси столиці. А також про спроби зацікавлених сторін розблокувати Київраду, яка нині не працює ні на місто, ні на кишеню. Персона Поворозника, який засидівся при владі, стала маркерною для ослаблених позицій мера, як і голосування Київради 10 червня за відставку першого заступника, де ключові голоси дала фракція ЄС — основний і багаторічний союзник Кличка.
22 вересня Банкова подала черговий червоний сигнал Кличку про те, що він реально може втратити владу в столиці. І не має значення, що на сьогодні «документ» Вітренка не забезпечено голосами й остаточний сценарій позбавлення Кличка влади ще не затверджено в головному кабінеті Банкової. Важливо, що над ним знов активно працюють. Особливо після того, як голова ОПУ Андрій Єрмак не зміг домовитися з Кличком про спільні дії щодо експлуатації Києва.
Як повідомляють наші джерела, нещодавно відбулася зустріч непримиренних ворогів — призначеного президентом голови КМВА Тимура Ткаченка та Віталія Кличка. Рефері працював «сусід» Комарницького у бізнес-центрі IQ Артур Палатний. Обговорювали питання можливого заходу нинішнього голови військової адміністрації столиці Тимура Ткаченка до Київради. Для того, щоби стати її секретарем. (Тільки не смійтеся, але такий варіант реальний: Ткаченко в списку УДАРу саме перший у черзі). Тепер найцікавіше: за нашою інформацією, після того як Кличко відвідав «картонний протест» на захист НАБУ та САП, йому вперше за останні кілька років зателефонував Андрій Єрмак. Попросив «не розхитувати теми». (Те, що чужорідний на протесті Кличко апріорі не міг її розхитати, не є темою цієї розмови). Проте між Кличком і Банковою було продовжено діалог, під час якого й прозвучала вперше думка про Ткаченка-секретаря. Що сталося потім і чому Банковій довелося блефувати, кинувши на амбразуру Вітренка з папірцем, можемо лише припускати.
З одного боку, на Банковій не могли не розуміти, що Кличко ніколи не піде на авантюру із секретарем-«слугою». Котрий будь-якої миті за рішенням суду (як у Чернігові) або після успішного голосування та відсторонення Кличка від посади може зайняти крісло мера. І це, з урахуванням останніх подій у країні, зовсім не казковий, а цілком реальний сценарій. Саме на нього свого часу працювала парламентська ТСК із Києва, нині працює ОГПУ і в якомусь сенсі навіть НАБУ, що реалізувало Комарницького. Якби Кличко реально дистанціювався від корупції, зробив ставку на нових людей, то його позиції лише посилилися б: навряд чи хтось із депутатів наважився б публічно не підтримувати мера в боротьбі з корупцією. А так Віталія Володимировича знову успішно втягнули в чужу гру. (Взяти хоча б бажання Кличка призначити начальником Департаменту транспортної інфраструктури КМДА колишнього члена Партії регіонів Сергія Підгайного — людину з команди мера Одеси Геннадія Труханова. Що виглядає, м’яко кажучи, дивно, якщо врахувати майданівське минуле. Розповідають, що накреативив «сусід», але не стверджуватимемо цього напевне). Якщо Кличку так подобається, нічого не поробиш…
З іншого боку — персона самого Ткаченка викликає багато запитань в офісі президента як у частині компетентності («Та Ткаченко більш як один рік ніде не працював», — кажуть люди, не з чуток знайомі з його менеджерськими «здібностями»), так і в частині «небезпечних» родинних зв’язків із директором НАБУ Семеном Кривоносом. Хоча обізнані люди наполягають на тому, що міцніші (ідеологічні) зв’язки у Ткаченка все-таки з віцепрем’єром Олексієм Кулебою. За нашою інформацією, план із Ткаченком-депутатом Київради все ще живий. Як для самого Ткаченка, який боїться залишитися без портфеля після того, як його знімуть (а його знімуть), так і для Банкової, яка в його особі матиме запасного гравця в Київраді на випадок радикального сценарію стосовно Кличка.
Однак ні Банкова, ні Кличко не зможуть реалізувати жодного зі своїх намірів, якщо їм не допоможе… хто? Правильно — «Європейська солідарність». Точніше, її 30 багнетів у Київраді.
Розмова між недавніми союзниками тривала понад три години. Паралельно представники ЄС активно писали в соцмережах про неприпустимість наступу влади на місцеве самоврядування й клялися і далі захищати права мерів. Їхній лідер у цей час вів торг із мером столиці, пропонуючи Кличку не найкращі варіанти майбутнього. З одного боку, відсторонення від посади, а з іншого — поглинання УДАРу (читай — Кличка) «Європейською солідарністю» на майбутніх виборах.
Є версія, що для ЄС другий варіант репутаційно більш виграшний, бо партії, яка добре просіла, та її лідеру образ політика-об’єднувача лише на руку. Хоча велике питання, скільки може додати до рейтингу токсичного Порошенка тепер уже не менш токсичний Кличко. Хіба лиш на переговорах із сильнішими гравцями «Євросолідарність», яка проковтне УДАР, матиме більшу вагу. Утім, не нам судити, навіщо давнім союзникам удруге входити в ту саму річку. Та й не факт, що вони все-таки туди увійдуть. У Банкової, з якою Порошенко також підтримує комунікацію, є вагоміші аргументи для Петра Олексійовича: санкції, введені президентом, і вугільна справа, яку ДБР уже передало до суду.
Виснажений судами п’ятий президент України, безперечно, не проти звільнитися від такого вантажу. Але ціна є великою. І саме вона відкусить великий відсоток на виборах, оскільки дуже важко буде пояснити людям, чому Порошенко в Києві пішов на союз зі «слугами». Чому наступив на децентралізацію, яку сам і запустив. Хоча тут одразу згадується голосування фракції ЄС у парламенті проти обрізання незалежності НАБУ та САП, які розслідують «Справу труби». (Ця справа пов’язана з тим, що стратегічний нафтопродуктопровід «Самара—Західний напрямок» опинився під контролем структур Медведчука. Порошенка звинувачують у тому, що він, перебуваючи на посаді президента, сприяв цій передачі та лобіював чужі інтереси, отримуючи від цього зиск. 2021 року Верховний суд повернув трубу у власність держави). Порошенко не насмілився підняти руку на антикорупційні органи, й це визнаний усіма «плюс до карми» Петра Олексійовича. Чи наважиться «децентралізатор» Порошенко на публічне «вбивство» мера Києва як інституції? Питання.
За нашою інформацією, одним із можливих результатів зустрічі Кличка з Порошенком є підтримка Кличком кандидатури секретаря від ЄС. Однак відразу постає опозиція фракцій стосовно Поворозника: ніхто не підтримає Кличка, поки не піде перший заступник. Як стверджують люди з оточення мера, на сьогодні він усе ще сподівається переконати Поворозника піти за власним бажанням. Ті самі обізнані люди впевнені, що для цього в Кличка замало аргументів і тепер уже впливу. Поворозник підмінив Кличка собою. А від годівниці ніхто просто так не йде.
…Для Віталія Кличка сьогодні головне — утриматися при владі та зберегти союзників. Для нових і старих союзників — отримати більший шматок пирога. Для Банкової — відібрати весь. А для міста? А для країни? Сьогодні на сесії мали розглядати питання перерозподілу бюджету, зокрема виділення коштів армії. Тобто заручниками ситуації в столиці стали українські військові: через скасування засідання вони не можуть отримати 4 млрд грн запланованої субвенції. Це, мабуть, ключова новина цієї історії.
