Плани відправки європейських військових в Україну після можливої мирної угоди з Росією стикаються із серйозною перешкодою — відсутністю підтримки з боку громадськості в ключових країнах ЄС.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Ідею створення так званих "сил стримування" раніше запропонували Франція та Велика Британія. Їх завданням мало б стати забезпечення безпеки в Україні після укладання мирної угоди з Москвою та запобігання новим російським атакам. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий надати певні гарантії, проте виключив можливість відправки американських військ.

Попри дипломатичну активність останніх тижнів, європейські лідери стикаються зі скептицизмом виборців. Згідно з опитуваннями, значна частина громадян у Німеччині, Італії та інших країнах виступає проти розгортання контингентів, вважаючи такі кроки ризикованими.

У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц заявив про намір провести консультації в парламенті, однак зустрів стриману реакцію. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль попередив, що Бундесвер вже задіяний у створенні бригади в Литві й може не мати ресурсів для нової місії. Опитування Insa показало: 56% німців проти участі країни в подібній операції.

У Франції громадська думка також залежить від умов, за яких військові можуть бути залучені до операцій. Згідно з дослідженням Elabe, 67% французів готові підтримати місію лише в разі підписання остаточної мирної угоди, тоді як у випадку простого перемир’я 68% висловлюються проти. Президент Еммануель Макрон запевнив, що французькі війська не братимуть участі у бойових діях, а зосередяться на охороні стратегічних об’єктів.

У Великій Британії уряд Кіра Стармера вказує, що участь британських військових можлива лише за умови чітких гарантій підтримки з боку США. За даними опитувань, більшість британців підтримує миротворчі місії, але не хоче прямої конфронтації з Росією.

Попри занепокоєння громадськості, низка держав — зокрема Нідерланди, Данія та Естонія — заявили про готовність відправити війська. Водночас Польща, яка активно підтримувала Україну технікою на ранньому етапі війни, чітко відмовилася від ідеї відправки своїх військових, наголосивши на більших ризиках для держав, які межують із Росією.

Загальний план розгортання миротворчої місії спершу передбачав 30 тисяч солдатів, проте нині масштаби скорочені. Франція та Велика Британія готові виділити від 6 до 10 тисяч військовослужбовців, зосередивши зусилля на морській і повітряній підтримці, а також підготовці українських військових.

Проти цієї ініціативи активно виступають європейські популісти. Зокрема, віце-прем’єр Італії Маттео Сальвіні різко розкритикував президента Франції, закликавши Макрона "їхати в Україну особисто, якщо він так прагне війни".

Нагадаємо, "Коаліція охочих" виступила проти вето РФ на вступ України в НАТО та обмежень щодо ЗСУ.

Про те, якими є шанси, що в Україні з’явиться європейський миротворчий контингент, і яким має бути його мандат, у статті "Європа заворушилася. Хто і як може відправити миротворців в Україну" писав Володимир Кравченко.