Перша згадка про єврейську громаду у Вінниці датується 1506 роком. Протягом століть у Вінниці євреї жили не лише в центральній частині, а й на Старому місті та на Замості. Проте, саме Єрусалимка у Вінниці вважається головним єврейським кварталом. Там були синагоги, навчальні заклади, зокрема Талмуд-Тора, базар...
Звідки походить назва та що відомо про життя єврейської громади у місті, розповів на лекції Олександр Федоришен, історик та керівник «Музею Вінниці».
«Дослідник Йоханан Петровський-Штерн є автором відомих праць про історію українського єврейства. Одна з них присвячена історії штетлів (єврейських містечок). Друга книга – про тисячоліття співіснування українців і євреїв в Україні. Він пише про релігійний термін, який звучить як «ерец-ґзера»: територія пустелі, незаселена територія. Євреї цим поняттям називали те, що було за межами містечка. Тобто, є Єрусалим, а є щось, що поза ним, десь далеко. Науковець і публіцист Соломон Вайнштейн (більш відомий за псевдонімом Ніл Крас), який зробив багато для дослідження і популяризації вінницького минулого, також пояснює термінологію слів «Єрусалим/Єрусалимка» як місце на пагорбі, безпечне місце – простір для безпеки громади», - розповідає про походження назви Олександр Федоришен.
За словами історика, подібних походжень назв досить багато у різних містах й містечках. Але у саме у Вінниці назва кварталу прижилась і стала знаковою.
На правий берег міста єврейська громада потрапила орієнтовно у 17 столітті, але остаточно осіла у 18-му.
«У Вінниці в 96 будинках проживало 348 євреїв (1760 рік). У Новому місті Вінниці (район Завалля) проживає 51 єврей та є 14 будинків, на Старому місті в той час проживає 5 євреїв. Це означає, що всередині 18 століття єврейська громада масово проживає на правому березі», - навів історичні факти Олександр Федоришен.
Одне із важливих «сердець» Єрусалимки – на місці сучасної площі перед Вінницьким апеляційним судом. Тут, на давньому ринку розташовувались заїзди, які були водночас будинком господаря, шинком, магазином, готелем і паркувальним місцем для гужового транспорту.
Тобто, ринок Єрусалимки була своєрідним бізнес-центром Вінниці.
Класична Єрусалимка охоплювала обидва боки Магістратської – від перехрестя Магістратської з Селянським провулком і аж до сучасного Центрального мосту над Південним Бугом.
Найстаріша згадка про Головну синагогу, яка була дерев’яною, датована 1731 роком. «Ця споруда була ровесницею теперішнього Спасо-Преображенського собору, Миколаївської церкви і костелу капуцинів», - зазначив історик про головний молитовний дім євреїв. Синагога розташовувалась за сучасною адресою: вул. Єрусалимка,2, вона не збереглась. Найймовірніше, її знищили після 1932 року.
Наприкінці 18 століття у Вінниці був староста Юзеф Чосновський, який знищив права міста на самоврядування і узурпував торгівлю в місті, зокрема алкоголем. У 1780 році українська та єврейська громади домовились, щоб знести його з посади і відновити власні вольності.
У сільській місцевості євреям заборонено було мати власну землю, а у міській її просто не вистачало. У бідних євреїв були проблеми з житлом, особливо протягом 19 століття. «Родина розширювались, народжувались діти. Сину, доньці десь треба жити. Ресурсу, щоб купити чи винайняти житло, не було. Єрусалимка перетворюється на хаотично сплановану територію, де не було поняття вулиць. Були лиш проходи між будинками. Але це і створювало неповторний колорит», - говорить Олександр Федоришен.
Єврейський погром. «У час російської імперії у жовтні 1905 року, у Вінниці був погром. Євреї згуртувались для самооборони. Тоді, за різними даними, загинуло від 12 до 16 осіб», - говорить історик.
«У 1925 році з’явилась публічна ідея: «місто потребує зелених насаджень, нових скверів. Давайте від Кумбар по лінії Південного Бугу до залізного мосту зробимо велику зелену зону і відселимо людей». Тоді це були лише плани. Паралельно запускається кінематографічний інтерес до Єрусалимки з подачі вінничанина Натана Альтмана – уродженця міста, який був радянською «зіркою». Він був учасником знімальної групи фільму «Єврейське щастя» за твором Шолом-Алейхема і запропонував провести зйомки у Вінниці», - розповідає Олександр Федоришен.
У кіно саме вінницька Єрусалимка часто уособлювала образ «єврейського містечка лінії осілості». Тут, до початку Другої світової війни знімали фільми: «Єврейське щастя», «Проти волі батьків», «Мандрівні зорі», «Повернення Нейтана Беккера».
У 1929 році на Єрусалимці знесли 44 будинки, щоб добудувати другу чергу електростанції (територія сучасного обленерго).
«Хтось бачив у цьому величезну трагедію. Хтось бачив поступ радянської влади, мовляв знищили середньовіччя, дамо їм нове житло», - переказав історик.
Давня Єрусалимка збереглась, зокрема, і на ілюстраціях до книги про Михайла Коцюбинського «Він іде». Автором малюнків був графік і маляр Василь Сильвестров.
Лекцію Олександр Федоришен провів у рамках проєкту «Слідами хасидського хлопчика: аудіопрогулянка вінницькою Єрусалимкою», який реалізує департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради за підтримки Українського культурного фонду.
Вінниця.info, архівні фото – з презентації Олександра Федоришена
