Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок росактивів, половина суми має піти на дрони.
Макрон закликав Європу не проявляти слабкості і карати всіх, хто незаконно порушує повітряний простір. До речі, навіть Орбан закликав членів ЄС збивати невідомі безпілотники.
Президентка Єврокомісії визнала, що надання "репараційної позики" Україні на базі заморожених активів Росії є чутливим питанням, яке викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС.
Тим часом Парламентська асамблея Ради Європи підтримала створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.
Все важливе і цікаве за середу, 1 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Сьогодні у Копенгагені пройшло неформальне засідання лідерів Євросоюзу. На порядку денному два основних питання – оборона Європи і підтримка України.
Напередодні засідання президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що Україна отримала ще 4 млрд євро кредиту від ЄС за рахунок росактивів, половина траншу має піти на дрони.
"Якщо говорити про Україну, то якщо ми всі погоджуємося, що Україна є нашою першою лінією оборони, ми повинні посилити військову підтримку для України", – прокоментувала виділення коштів глава Європейської.
На тему допомоги Україні слід додати, що у Польщі офіційно відкрили норвезький навчальний табір для українських військових Camp Jomsborg, а ще з візитом солідарності з родинами та дітьми в умовах війни до української столиці приїздила британська принцеса Анна. Зеленський обговорив з нею повернення викрадених РФ українських дітей.
Але повернімося до саміту в Копенгагені. Перед засіданням президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа перебуває "в конфронтації з Росією" і що "не повинно бути ніякої слабкості".
"Ми не повинні проявляти жодної слабкості і ми повинні повторити, що кожен, хто порушує європейський повітряний простір, підлягає покаранню, тому що це наше право", – підкреслив глава французької держави.
Навіть прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан перед початком неформального засідання Європейської ради закликав держави ЄС збивати дрони, які вторгаються на їхню територію.
"Збивайте їх! Ось і все. Якщо у вас опинилися дрони, які не належать вашій державі, збивайте їх, звісно", – заявив Орбан, відповідаючи на питання журналістів.
До речі, видання Spiegel дізналося, що німецька влада розслідує шпигування за критичною інфраструктурою землі Шлезвіг-Гольштайн за допомогою дронів.
Безпілотники помітили минулого четверга в декільках місцях німецької землі, у тому числі над територією заводу концерну Thyssenkrupp.
Слід також додати, що у Німеччині двох чоловіків засудили за постачання РФ електроніки до безпілотників. А ще там планують посилити покарання проти шпигунів іноземних держав.
Міністр оборони Данії поскаржився, що цими днями спить "надто мало".
Минулого тижня дрони були помічені над аеропортами Копенгагена та Ольборга, а також біля військових обʼєктів.
Після цього Данія тимчасово заборонила всі польоти цивільних безпілотників у повітряному просторі країни, а європейські союзники відправили військових для допомоги в протидії дронам.
Прем’єр-міністерка Данії Мете Фредеріксен перед початком неформального засідання заявила підтримує ідею Європейської комісії щодо надання Україні "репараційної позики", використовуючи для цього заморожені у Євросоюзі активи Росії.
Вона впевнена, що вдасться вирішити всі юридичні питання її реалізації.
Перед засіданням Швеція й Фінляндія затвердили неофіційний документ, в якому звернулися до лідерів ЄС з проханням підтримати ініціативу Єврокомісії щодо "репараційної позики" Україні з заморожених активів РФ.
"Незакриті потреби України у фінансуванні на 2026 та 2027 роки оцінюються у 130 млрд євро, що включає потреби у бюджетній та військовій підтримці. Найбільш нагальна потреба в коштах, як очікується, виникне протягом другого кварталу 2026 року", – йдеться у документі.
Крім того, видання Spiegel напередодні саміту повідомило про те, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує переконувати європейських колег щодо плану надання Україні 140 млрд євро протягом наступних двох років за рахунок заморожених російських активів.
Водночас президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що надання "репараційної позики" Україні на базі заморожених активів Росії є чутливим питанням, яке викликає вагання в багатьох країн-членів ЄС.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас наголошує, що ідея з так званою "репараційною позикою" Україні з використанням російських активів у Європі за своєю суттю не суперечить міжнародному праву.
Президент Франції Емманюель каже, що пошук готівки на фінансових ринках шляхом випуску нових боргових зобов'язань, гарантованих ЄС і національними бюджетами, є "дуже хорошою справою" на противагу конфіскації російських активів.
Президентка Єврокомісії наголошувала, що її ідея не передбачає конфіскацію заморожених російських активів.
Росія погрожує націоналізувати західні компанії, якщо ЄС конфіскує її активи.
Тим часом Парламентська асамблея Ради Європи схвалила проєкт Конвенції про заснування Міжнародної комісії з розгляду претензій України до Росії.
Єврокомісарка з розширення Марта Кос відзначила "рекордні" темпи технічної роботи, яка просуває Україну на шляху до ЄС.
Крім того, вона переконана, що вето Угорщини на переговори з Україною скоро здолають.
Хоча прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує наполягати, що членство в ЄС – це для України "забагато", і такої думки нібито більшість громадян Угорщини.
"В жодному разі, в жодному разі", – сміючись, відповів Орбан на питання журналістів щодо ініціативи президента Європейської ради Антоніу Кошти, який пропонує відкривати перемовні кластери рішенням кваліфікованої більшості держав ЄС, а не одноголосно.
До речі, міністр закордонних справ Андрій Сибіга потролив Орбана за заяву щодо небажання Угорщини належати до інтеграційних форматів разом з Україною і запропонував Угорщині вийти з ООН.
Як пише Politico, кілька країн Євросоюзу не підтримують план Кошти для розблокування вступу України.
За їхніми даними, цей план також стикається з опором з боку кількох інших країн, зокрема Франції, Нідерландів та Греції, і, ймовірно, не отримає широкої підтримки в Данії.
У Євросоюзі закликали Росію негайно припинити всі військові операції навколо ЗАЕС, щоб терміново відновити лінії електропостачання.
Минулого тижня, йдеться у заяві, Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) знову втратила підключення до останнього зовнішнього джерела електропостачання – це найдовше та найсерйозніше відключення з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Зазначається, що тривала втрата електропостачання може зрештою поставити під загрозу роботу систем безпеки станції.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна аголосив, що Росія повинна припинити ядерний терор та припинити окупацію Запоріжжя і повернути електростанцію Україні.
"Ми підтримуємо Україну та зусилля МАГАТЕ щодо відновлення зовнішнього електропостачання", – додав також міністр.
Сьогодні у німецькому Мюнхені призупиняли фестиваль Октоберфест з міркувань безпеки. Вранці в місті сталися вибухи і лунали постріли.
Як стало відомо Bild, чоловік, ймовірно, заклав вибухівку у будинку своїх батьків, підпалив його, а потім наклав на себе руки.
Крім того, згодом виявили тіло ще одного загиблого.
Україна отримала 170 млн євро на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи.
ПАРЄ закликала звільнити 26 українських журналістів з російського полону.
Київ звернеться до європейських регуляторів через блокування українських ЗМІ в Угорщині.
У Польщі арештували українця, затриманого у справі про підрив "Північних потоків", а підлітки заманили у пастку українця та вчинили самосуд над ним.
Українські історики засудили пропозицію карати за "бандеризм" у Польщі.
Міністр інвестицій Словаччини Самуель Мігал скликав пресконференцію, на якій бездоказово звинуватив президента Петера Пеллегріні в тому, що він працює за лаштунками для повалення уряду Роберта Фіцо.
До речі, Фіцо так і не приїхав на саміт лідерів Євросоюзу. Офіційна причина – проблеми зі здоров’ям.
Прем'єр Словаччини не полетів на саміт через проблеми зі здоров'ям.
Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала до зупинки флотилії допомоги Газі, щоб не ставити під загрозу план президента США Дональда Трампа щодо припинення війни між Ізраїлем та ХАМАС.
А канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, за даними Politico, відклав рішення щодо санкцій проти Ізраїлю.
Крім того, Німеччина відновила експорт деякого військового обладнання до Ізраїлю.
Президент США Дональд Трамп після ізраїльського удару по Катару пообіцяв йому гарантії безпеки як у НАТО.
Польща ще на пів року продовжує прикордонний контроль з Німеччиною та Литвою.
Bloomberg: G7 наблизились до спільного посилення санкцій проти Росії.
В Естонії знову зросла кількість людей, які відмовляються від громадянства РФ.
