Дональд Трамп, Кір Стармер та Емманюель Макрон / © ТСН.ua
Європейські лідери прагнуть утримати президента США Дональда Трампа залученим до врегулювання війни в Україні, водночас демонструючи, що саме вони готові працювати над повоєнними гарантіями безпеки для Києва, а президент Росії Володимир Путін — ні.
Про це йдеться у статті The New York Times.
У серпня європейські лідери схвально оцінили ініціативу Трампа щодо швидкого укладення миру в Україні. Водночас вони засумнівалися, що йому вдасться реалізувати це у стислі терміни, які він визначив після зустрічі з Путіним на Алясці.
Коли перспектива швидких переговорів почала зникати, європейські держави переключили зусилля на утримання президента США у процесі та на своєму боці. Їхня стратегія зводиться до демонстрації готовності Європи працювати над повоєнним майбутнім України, тоді як Путін відмовляється робити кроки назустріч.
Саме з цієї причини 4 вересня у Парижі відбулася зустріч лідерів європейських країн-членів «коаліції охочих», які долучилися як особисто, так і дистанційно, щоб обговорити план захисту України від нового вторгнення після завершення війни.
Водночас вони наголошують Трампу: війна триває через небажання Путіна виконувати обіцянки щодо серйозних переговорів.
«Європейці готові зробити вирішальний внесок у сильні гарантії безпеки для України після досягнення переговорного рішення», — заявив представник уряду Німеччини Стефан Корнеліус.
До реального вирішення ще далеко: ознак, що президент Росії відмовився від своїх максималістських вимог, майже немає.
Попри заяви Трампа про швидку зустріч Путіна із президентом України Володимиром Зеленським, російський диктатор відмовляється брати на себе будь-які зобов’язання. Європейські лідери від самого початку не мали ілюзій щодо готовності Путіна до такого діалогу. Для нього Україна не є окремою державою. Тож вони використали небажання очільника Кремля як аргумент для посилення тиску на Білий дім, домагаючись нових економічних санкцій проти Росії.
Трамп цього тижня підтвердив затримання зустрічі:
«Я розмовляю про це з президентом Путіним і президентом Зеленським. Щось станеться, але вони ще не готові», — сказав президент США журналістам.
Трамп визнав, що врегулювання війни виявилося складнішим, ніж він очікував
Європейські політики водночас активізували публічну критику Путіна, адресовану й самому Трампу, який часто підкреслює свої добрі особисті відносини з російським лідером. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав Путіна «воєнним злочинцем», а президент Франції Емманюель Макрон — «хижаком і людожером».
Мерц, Макрон і британський прем’єр Кір Стармер очолюють «коаліцію охочих», до якої входять і країни, чиї лідери підтримують тісні контакти з Трампом, зокрема Фінляндія. За словами аналітиків, їхня робота над деталями гарантій безпеки для України цього тижня стала відповіддю Росії.
«Європейські лідери подають сигнал Білому дому, що стратегія туманних, гучних, але нереалізованих заяв має завершитися«, — наголосив ексміністр оборони Німеччини Карл-Теодор цу Ґуттенберґ.
Водночас залишаються відкритими питання, зокрема — чи погодиться Німеччина відправити війська до України для підтримання миру, чи обмежиться навчанням, озброєнням і допомогою з повітря та моря.
Попри це, Європа прагне демонструвати єдність.
Посол Фінляндії у Німеччині Кай Зауер наголосив, що будь-яка мирна угода можлива лише за двох умов: згоди Росії на припинення вогню та підтримки з боку США.
На думку експертів, Європа виграє від напрацювання чіткого плану гарантій безпеки ще до того, як Путін погодиться на перемир’я чи зустріч із Зеленським. Це дозволить підкріпити позиції президента України під час складних переговорів, зокрема у питанні можливих територіальних поступок Москві.
«Щоб закінчити цю війну, Україні потрібна впевненість, що в найближчі кілька років не почнеться нова. Щоб зробити це переконливим, потрібні запевнення, гарантії», — зазначила старша аналітикиня Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пуглієрін.
Водночас вона наголосила: «95% усіх цих зусиль спрямовані на те, щоб утримати Трампа в процесі та забезпечити за Європою місце за столом переговорів».
Нагадаємо, за підсумками зустрічі «коаліції охочих» у Парижі 4 вересня Зеленський та Макрон повідомили про ключові домовленості щодо гарантій безпеки для України. Вони стосуватимуться військової підтримки України та післявоєнної безпеки. Так, 26 країн готові долучитися до миротворчої місії в Україні після припинення вогню для запобігання майбутній агресії та гарантування миру.
Крім того, члени «коаліції» ухвалили рішення про постачання Україні ракет великої дальності, що значно посилить оборонні можливості країни.
Макрон також анонсував, що найближчими днями буде офіційно підтверджена підтримка збоку США.
Зеленський наголосив, що членство України в ЄС розглядається як невіддільна частина гарантій безпеки.
Вартість електроенергії зросте / © Associated Press
Александер Стубб. / © Getty Images
Збірна України з футболу / © УАФ
