Включення у 18-й пакет Євросоюзу санкцій заборони із січня 2026 року імпорту нафтопродуктів, що вироблені з російської нафти в третіх країнах, стало несподіванкою. Зрозуміло, що насамперед ішлося про Індію, і в реальність погроз перекрити імпорт звідти мало хто вірив. Адже мова про величезні обсяги. Про це читайте у статті Івана Марченкова, аналітика «Консалтингової групи А-95», та Сергія Куюна, директора ТОВ «Консалтингової групи А-95», Дизель зі слоном. Як Індія завоювала український і європейський паливні ринки.
Згідно з даними Міністерства комерції та індустрії Індії, торік індійські виробники відвантажили в країни Європи 14,6 млн тонн автомобільного дизпального при загальному експорті 29,7 млн тонн. Туреччина, як свідчать дані Бюро статистики, експортувала в ЄС та Україну 2,1 млн тонн.
"Отже, країнам Європи потрібно замістити щомісячні поставки на рівні 1,4 млн тонн. І це справжній виклик. У теорії це реально, зокрема за рахунок імпорту зі США. Ключовим питанням є таке: як європейці визначатимуть походження палива? Кремлівських молекул у хроматографі не побачиш", - пишуть автори.
Нагадаємо, що СБУ ініціювала посилений контроль за імпортом дизельного пального з Індії, зокрема, всі партії індійського ресурсу мають пройти на кордоні процедуру відбору і лабораторного аналізу проб. Відповідну вимогу СБУ спрямувала на адресу Енергетичної митниці 15 вересня, а обмеження набудуть чинності з 1 жовтня. За фактом це механізм, аналогічний процедурі, під яку підпадають партії з турецьких портів. І треба зазначити, що ці санкції працюють, імпорт з підсанкційних напрямків мізерний.
Чи створить це ризики для забезпечення пальним? Опитані учасники ринку не бачать проблем із заміщенням індійського ресурсу. Вочевидь, зросте попит на пальне європейських виробників. Окрім традиційної Греції, можуть з’явитись обсяги італійських заводів. Є резерви збільшення постачань і через західний кордон, зокрема від Orlen та Unimot.
Щодо ціни, то трейдери не виключають незначного подорожчання в межах 5–7 дол./тонна. В еквіваленті це до 30 коп./л, а отже, навряд чи це відчує кінцевий споживач.
З іншими статтями Сергія Куюна можна ознайомитися за посиланням, Івана Марченкова - тут.
