Що не можна чистити лимонною кислотою / © unsplash.com
Натуральний камінь, як-от мармур чи граніт, не терпить кислоти. Вона робить поверхню тьмяною, залишає матові плями та провокує мікротріщини.
Алюмінієвий посуд і столові прибори темніють під дією лимонної кислоти. Контакт створює наліт, який важко відмивається, змінює смак їжі.
Дерев’яні дошки для нарізання і меблі вкриваються білими плямами після оброблення кислотою. Натуральні масла вимиваються, залишаючи поверхню сухою і шорсткою.
Лінолеум і деякі види ламінату втрачають захисний шар під впливом агресивного складу. Підлога стає чутливішою до подряпин і швидше зношується.
Золоті та срібні прикраси з перлами чи перламутром тьмяніють у разі контакту з кислотними розчинами. Дорогоцінні вставки можуть зовсім втратити блиск.
Емалеві раковини та ванни утворюють мікротріщини за частого використання лимонної кислоти. З часом це призводить до появи іржавих патьоків.
Акрилові поверхні мутніють і жовтіють після оброблення кислотою. Відновити первісний вигляд практично неможливо.
Електроніка та екрани ґаджетів страждають від руйнівного ефекту кислоти. Антиблікове покриття стирається, на екранах залишаються розводи.
Шкіряне взуття і меблі втрачають еластичність після контакту з кислотними засобами. Матеріал стає жорстким і може потріскатися.
Для цих поверхонь краще обирати спеціалізовані засоби. Лимонна кислота ефективна для скла, порцеляни та нержавійної сталі, але вона жодним чином не універсальна.
Російські військові навчання / © Associated Press
Синоптики розповіли про погоду у вересні / © unsplash.com
Шахрай з Tinder Шимон Хают, про якого Netflix показав документальний фільм / Фото Instagram
Археологічний скарб кельтів / © Офіс Генерального прокурора
