Кілька років тому Ілля Костенко та Валерія Барбеницька з Києва вели бізнес на Amazon — з прибутками у тисячі доларів, але з постійною тривогою. А зараз вони успішні підприємці в США, які не тільки заробили авторитет, але й повертають мільйонні податки в Україну.

Ексклюзивно для «Вечірнього Києва» подружжя поділилося історією свого успіху.

Ілля та Валерія розповідають, що все починалося з дропшипінга на Amazon. Тоді, їхній бізнес був прибутковим, але непередбачуваним:

«Це був дім, збудований на піску, — згадує Ілля. — Ти перевіряєш акаунт із панікою, бо не контролюєш нічого: ні клієнта, ні репутацію. Ти — орендар у чужій цифровій імперії».

Цей шлях давав швидкі, але нервові гроші. Не було головного — відчуття, що ти будуєш щось справжнє. Коли бізнес зупинився, подружжя вирішило починати з нуля. Замість нової «схеми», вони звернули увагу на очевидне — українських виробників у nail-beauty.

«Їхні продукти — часто кращі за світових лідерів, але про них ніхто не знав у США, — каже Валерія. — Це був необроблений алмаз».

Перші спроби продавати українську продукцію онлайн за кордоном показали колосальний попит — і таку ж кількість проблем. Логістика, що тривала місяцями. Посилки, які губилися. Сервіс, до якого звик американський покупець, був недосяжний.

«Продукт любили, але поверталися одиниці — повторні продажі були майже нульові», — розповідає Валерія.

Висновок був один: якщо хочеш дати продукту шанс — треба бути поруч із клієнтом. І вони вирішили — час їхати до США.

Переїзд був стрибком у невідоме. Вони мали лише особисті заощадження — достатні для старту, але недостатні для масштабування.

Перші тижні — як квест: винайняти житло без кредитної історії, зареєструвати компанію, відкрити рахунки, доставити перші партії.

Перший офіс і склад — просто в орендованому будинку. Валерія — сайт, соцмережі, пакування. Ілля — маркетинг, фінанси, транспортування.

«Ми — два крила одного літака», — каже Валерія. — Ілля — це навігація, стратегія, двигун. Я — бренд, сервіс, команда».

З початком повномасштабної війни вони, як і тисячі українців, кинулися допомагати. Відправляли гуманітарку — і зіштовхнулися з реальністю: крадіжки, підробки, хаос.

«Ми зрозуміли: найсильніша допомога — це не разова пожертва, а стабільний економічний міст», — каже Ілля.

Сьогодні їхній бізнес повертає в економіку України до мільйона доларів на рік. Це — не благодійність, а комерція. Побудована на довірі, на справжньому попиті, на українському продукті преміум якості.

«Америка — це про нові можливості, — каже Ілля. — Я тут надовго. Тут ти або працюєш, або нічого не маєш. Але якщо працюєш — усе можливо».

Що б вони сказали тим, хто мріє, але боїться?

«Починайте, — відповідає Валерія. — Головний бар’єр — не гроші, а страх. Не чекайте ідеального моменту. Його не буде. Починайте з того, що маєте. Все інше — прийде в процесі».

«Найбільше досягнення? Це коли в один день ти отримуєш два повідомлення», — каже підприємець Ілля Костенко.

«Перше — від клієнтки з Каліфорнії: „Ваш топ — найкращий, що я пробувала за 10 років роботи“. А друге — від українського партнера-виробника: „Дякуємо за замовлення. Ми змогли виплатити зарплати всій команді“. І в цей момент розумієш: ти з’єднав двох людей і створив цінність для обох. Оце і є головне».

Ці два повідомлення — квінтесенція історії Валерії та її чоловіка Іллі Костенка. Це не просто бізнес-кейс, а розповідь про сенси, партнерство, відвагу почати з нуля і створити не лише справу, а й нове життя на іншому континенті.

До теми: Перший бізнес у 8 років: історія успіху столичної дизайнерки.