Останній місяць літа неспішно перегортає дні, а батьки вже задумуються про турботи перед школою: купити трохи зошитів, ручок, портфель, оновити гардероб, з якого за літо "вискочили" діти. А ще ж якось підготувати їх до вересня, аби шкільні заняття не посипалися дітлахам снігом на голову.

Про те, як ефективно провести останні тижні літа, аби не вкрасти у дітей відпочинок, але й зробити перехід до шкільного ритму максимально безболісним, "УП. Життя" поговорила з дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз.

"Серпень – час, коли можна неспішно готуватись, зробити перехід до шкільного життя м’яким. І встигнути ще насолодитись літом. Особливо під час війни і в стані хронічного стресу важливо собі дозволяти те, що може зберегти та відновити сили. Радість – це енергія.

Кожен внесок в те, що ми зможемо хоч трохи відпочити і відчути себе більш життєвими – це внесок і в свою стресостійкість. І в свою можливість бути в контакті з дітьми. У нас є час, щоб наситити дітей не тільки природними вітамінами, а й вітамінами близькості", – ділиться фахівчиня.

Світлана Ройз розповідає, що аби запам’ятати останні три тижні літа, можна разом із дітьми долучитися до цікавих занять. Ось що вона пропонує.

Світлана Ройз радить в останні тижні серпня починати змістити час підйому та приготування до сну:

"На жаль, ми не можемо спрогнозувати, якими будуть наші ночі. Але варто вже вкладатись раніше. Вставати ближче до часу прокидання до школи. Так ми допоможемо тілу дитини перелаштуватись на шкільний режим. А будь-який сталий ритм зокрема додаватиме і відчуття безпеки. Ми можемо пропонувати вкладатись та вставати поступово на 10-15 хвилин раніше".

Останні тижні канікул психологиня пропонує використати з користю, щоб, наприклад, пройти профілактичний огляд в поліклініці, здати аналізи – переконатися, що тіло дитини здатне витримати навантаження, яке збільшуватиметься під час навчання у школі.

Фахівчиня наголошує, що якщо дитина зазвичай проводить час переважно з батьками та близькими дорослими, вона може почуватися більш тривожно без рідних дорослих у школі.

"Якщо є можливість – скеруйте дитину до табору, гуртків, простору, де їй було б безпечно, і була б можливість спілкуватись більше з однолітками, це підготує її до перебування в дитячій групі", – радить Світлана Ройз.

Якщо батьки спостерігають у дитини тривожність, гіперпильність, збудження, порушення харчової поведінки, зниження настрою, агресивність, і це продовжується понад місяць, важливо звернутись за консультацією психолога.

"Попереду навантаження для емоційної, фізичної, когнітивної сфери дитини. Тому краще отримати підтримку до початку навчання. А ще тривога перед школою може маскуватись під дратівливість, апатію, підсилення загальної тривожності", – пояснює психологиня.

Останні тижні серпня – хороший час розпочати спокійну підготовку речей до школи. Краще розпочати з того, каже психологиня, що для дитини буде бажаним: новий пенал, ручки, спортивне взуття. Також можна залучити дитину до підготовки робочого місця – дитина сама чи за допомогою дорослих може перелаштовувати стіл, кімнату, простір, в якому буде навчатись вдома. Це налаштує дитину на новий шкільний етап.

"Часто діти відчувають тривогу перед поверненням до класу – чи змінились стосунки, чи приймуть мене саме зараз в групі, наскільки всі змінились. Можна запропонувати зустрітись онлайн чи офлайн з однокласниками, можливо, сходити в кіно, щоб налагодити контакт. Або встигнути започаткувати спільний волонтерський проєкт (іноді діти збираються і разом плетуть сітки, роблять заготовки на 3д-принтерах, допомагають в притулках для тварин)", – ділиться психологиня. 

Аби знизити рівень дитячої тривоги, Світлана Ройз радить за можливості дізнатись у класного керівника про те, чи будуть нові вчителі, чи можна прийти до школи, пройтися коридорами, побачити, що змінилось. Чим більший рівень тривоги, тим більше може бути потрібно дитині інформації про простір, правила, стосунки. Якщо дитина буде ходити/їздити до школи сама – переконатись, що по дорозі до школи є укриття, проговорити (та відпрацювати) алгоритм дій та зв’язку.

"Можливо, варто купити чи зробити те, що було б для дитини символом підтримки, якірцем спокою і метафорою – я з тобою, де б ти не була/не був. Це можуть бути браслети, значки, брелоки, м’які маленькі іграшки, ліхтарики – щось, до чого дитина могла б торкнутись і відчути вашу присутність на відстані. Можливо, зробити спільне фото в фотобудці чи спільне селфі – і якщо дитина захоче, хай це фото буде з нею", – пояснює психологиня.

Світлана Ройз радить встигнути підготувати "вітаміни близькості":

"Разом з програмами ЮНІСЕФ і Ти ЯК ми створили скарбничку в підтримку дітей та батьків якраз перед початком навчального року: набір стікерів для телеграм та вайберу. Нам важливо бути на зв’язку з дітьми, але підлітки можуть наші питання, які ми ставимо із турботи, сприймати як контроль та недовіру. А тут – короткі кумедні інформативні повідомлення – я в безпеці, обіймаю, тримаю за лапку", – пояснює фахівчиня.

Для дітей-учнів молодшої школи вона радить використовувати ідеї записок, які можна покласти в ланчбокс чи наплічник, щоб дитина відчувала "присутність на відстані":

"Можна видрукувати шаблони, можна скористатись ідеєю і написати свої. Це також альтернативні слова і фрази, які можуть замінити слово "молодець". Є різниця між похвалою та підтримкою. Слово «молодець» вже часто не сприймається як підтримка. Ми пропонуємо ідеї для заохочення, натхнення та мотивації дітей. Все у вільному доступі, стікери можна завантажити за кюаркодом. Порадник тут, можна видрукувати та вирізати те, що сподобається", – ділиться Світлана Ройз.

Психологиня радить скористатися вже напрацьованими ресурсами у вільному доступі, з якими батьки можуть допомогти дитині створити їх "базу" самопідтримки – заспокоїтись, відчувати більше контролю та вгамувати тривогу.

"Можна скористатися додатком "Моментал" – проєкт Юнісеф, для якого я створювала 365 практик заземлення, дихальних, м’язової релаксації, розвитку міжпівкульної взаємодії. Ще один додаток для заспокоєння – safe place. Вони в вільному доступі і дійсно якісні".

Зі слів психологині, найголовніше для дитини в будь-який час – наша емоційна присутність:

"А ще повага, впевненість в їх силі та потенціалі, наше "я з тобою, завжди на твоєму боці і я в тебе вірю". Нехай серпень буде безпечним і теплим у всіх сенсах".

Близькість, емоційна підтримка – соціальне буферування дозволяє дітям краще переносити стрес.

Чутлива, тепла батьківська підтримка – формує емоційну стійкість, соціально-емоційну компетентність, готовність до школи.

Режим – ранковий сон, підготовка до школи: полегшує адаптацію, саморегуляцію та знижує тривожність.

Гра й сенсорні дії та активності на природі – покращують настрій, зосередженість, сон і стресостійкість.