Яблучний Спас в Україні відзначають 6 серпня. Це одне з дванадцяти найбільших церковних свят у православному календарі - Преображення Господнє, під час якого згадується, як Ісус Христос явив свою божественну суть перед трьома учнями на горі Фавор.

Церковна частина свята присвячена важливій події з Євангелія - Преображенню Христа. Він узяв трьох апостолів, Петра, Якова та Івана на високу гору, де явив їм свою славу. Його обличчя засяяло, а одяг став білим як сніг. Це символізує перемогу світла, духовне оновлення та початок нового етапу.

На Яблучний Спас у храмах відбувається освячення перших плодів нового врожаю, особливо яблук, винограду та меду. У народі вважалося, що до Спаса не можна їсти яблука, особливо дітям, чиї матері померли, поки не освячені в церкві.

Згідно з народними звичаями, до Яблучного Спаса не куштували плоди з дерев, особливо яблука. А от в кошик на Яблучний Спас їх обов’язково клали. Вже після освячення, їх урочисто їли, частували рідних, друзів, роздавали нужденним. Вірили, що перший укус освяченого яблука - це маленька молитва за душі померлих.

Яблучний Спас у народі вважається межовим святом між літом і осінню. У цей день часто казали:

«Прийшов Спас - пішло літо від нас».

Селяни уважно стежили за погодою. Якщо день був ясний, то і осінь мала бути сухою й теплою. А дощ обіцяв щедрий врожай на наступний рік. 

У день свята господині пекли пироги, запікали яблука з медом і горіхами, сушили фрукти на зиму. Яблуко на Спаса було не просто фруктом, а символом достатку, любові й оновлення.

У сучасній Україні Яблучний Спас залишається популярним народно-релігійним святом. Люди йдуть до церкви з кошиками, прикрашеними квітами, освячують яблука, виноград, сливи, груші. У родинному колі подають святкові страви, згадують померлих, дякують за врожай.

Свято нагадує про зв’язок людини з природою, про вдячність за те, що дає земля, і про важливість духовного очищення та змін. А ще - це чудова нагода побути з родиною, скуштувати ароматні яблучні страви та відчути затишок наприкінці літа.