Якщо не буде миру, РФ знову спробує «покласти» українську енергосистему, прогнозує командир підрозділу 57-го ОМБр Денис Ярославський.

В інтерв’ю МГ “Об’єктив” він розповів, як штучний інтелект вчать керувати боєм, чого не бачать у небі харків’яни і чому влада має вкладатися не у відновлення після «прильотів». Це друга частина нашої розмови. Читати першу.

– До чого варто готуватися українцям взагалі та харків’янам зокрема цієї осені та зими? Я була б вдячна за чесну пораду.

– Усі зараз живуть сподіванням на мир. Летить із кожного чайника, що от-от домовляться. Усі нормальні люди, серед них і військові, також на це сподіваються. Ми розуміємо, що війну треба завершувати. Але найстрашніше, це коли ти очікуєш на мир і розслабляєшся, мовляв, цієї зими точно будемо зустрічати Новий Год без стрільб. І це найстрашніше. Не можна так розслаблятися в очікуванні того, що може не відбутися. У стандартному розкладі, я не кажу про поганий варіант, який ми прораховували, ця ситуація з перемовинами ні до чого не приведе. Бо Путін скаже, що треба відмовитися від території. Зеленський, що це неможливо. Стаття 111, якщо він щось підпише, то буде заарештований за державну зраду. Тобто Путін не піде на це. І Зеленський на це не піде. Тобто я вважаю, що може нічого не відбутись. Тоді ми маємо готуватися до стандартного варіанту розвитку подій. Усі міста зимою будуть атаковані ракетами і «шахедами», енергетична інфраструктура буде розвалена, тому що 500-700 ударів на добу не витримають ніякі засоби ППО, і зима, будемо сподіватися, пройде не така морозна, а нормальна, як торік. Це реальність.

– Чи зверталися до вас очільники українських міст, щоб перейняти ваш досвід війни з дронами?

– Я спілкуюся з мером Харкова, з Ігорем Тереховим. Ми намагаємося йому пояснити постійно, що коли «Молнии» залітають у місто, це ненормально. Але більшість очільників міст про це особливо не думають. Вони по класиці. Їм потрібно, щоб місто було чисте, красиве тощо. А військова тематика – це на військових. На жаль, тут ми стикаємося з цим непорозумінням.

– Що ж Харкову заважає купити антидронові БпЛА? Чи зможуть вони захищати місто?

– Нам треба, щоб голова ХОВА та місто Харків більше приділяли цьому увагу і більше давали фінансування саме на системи захисту. А, на жаль, ми бачимо, що в Харкові більше йде фінансування на другорядні речі та на ремонти того, що зруйнували дрони. Замість того, щоб не допустити руйнування будівель, вони працюють на ремонт. Я розумію, що ремонти – це вигідніше, тому будують мости якісь непотрібні, школи в Старому Салтові, які знову ж таки росіяни розбивають КАБами. Адміністративна будівля мерії в Ізюмі. Ми звільняли Ізюм у 2022-му, вона була згоріла. Потім туди 130 млн витратили, відновили, а знову росіяни розвалили її. Ну куди було витрачено 130 млн? Тобто, будують якісь незрозумілі об’єкти. Хоча вони повинні просто пріоритетність розставляти.

«Тепловізори в дронах – це вже давня історія»

– Над Києвом збили декілька безпілотників «Гербера» з камерами на підвісі, з CRPA антеною і з радіо модемом, що натякає на наявність поруч радіоретранслятора. Тобто росіяни отримують під час атаки відео в реальному часі, що дозволяє їм коригувати удари з максимальною точністю. Як завадити дронам із радіомодемом?

– Еволюція засобів радіоелектронної боротьби йде семимільними кроками. Сьогодні ми маємо можливість перехоплювати їхні сигнали, не на оптоволокні, там все складніше, тому що там не йде радіосигнал, а всі інші дрони, які залітають. Ми зараз маємо можливість дивитися, що бачать їхні оператори, встановлювати, де вони знаходяться, – координати, висоту, напрямок, і працювати. Ми можемо глушити їхні сигнали, вони можуть глушити наші, це відбувається постійно. Ми маємо зрозуміти, що, наприклад, той же Харків, якщо ми зараз включимо РЛС (радар – прим. ред.), яку ми використовуємо, то над містом майже постійно літають ворожі дрони для розвідки. І от вони як у себе вдома, в них нормальна оптика, вони бачать пересування, цілі, скупчення, куди носять удари, координують, ті ж саме «шахеди» координують, розвідку проводять. Наші міста всі постійно в небезпеці. Просто звичайні люди цього не бачать.

– Я читала, що росіяни почали використовувати дрони з тепловізорами та на штучному інтернеті. Наскільки це небезпечна штука для враження ТЕЦ, житлових будинків? І як скоро ці дрони підуть на міста?

– Усі використовують дрони з тепловими, з нічними засобами спостереження. Це в основному га лінії бойового зіткнення, бо це розвідувальні дрони. На лінії фронту вони змінили хід війни, тому що бойовий простір вдень – це все візуал оператора. Оператор весь час у моніторі, дещо побачив, тоді вже все координує. Умовно днем в зеленці важко помітити якесь пересування піхоти. Вночі, в основному у холодний час – вже простіше, тому що завдяки тепловізору спостерігаєш в іншому кольоровому діапазоні цілі, які пересуваються. Це змінило ситуацію настільки, що штурми вночі майже не відбуваються. Всі намагаються штурмувати вдень. По містах так, використовують. Це така вже розвинена історія.

– FPV-дрони вже долітали до Харкова. Як протистояти дронам на оптоволокні, якщо їх масово почнуть запускати на місто?

– FPV-дрони на оптоволокні у Куп’янськ літають, у Вовчанськ. Дрони на оптоволокні – це 15-20 км. Я не бачив, щоб вони долітали до нашої кільцевої. Не в оптоволокні питання, не треба його боятися, їх на лінії бойового зіткнення використовують. Батарейки не вистачить (до Харкова долетіти – прим. ред.). Та й котушка оптоволокна велика, щоб дрон долетів. І чим більша котушка, тим менше бойове навантаження – це фізика. А от використовувати FPV-дрони як засоби терору в глибокому тилу можуть. Бо їх можуть збирати групи диверсантів, умовно «їхні» в Харкові, і залишати десь на якомусь будівництві. Вони звідти будуть теж вилітати по мобільному зв’язку. Оце проблема.

– Антидронові сітки можуть допомогти?

– Ну, антидроновими сітками можна блок-пост затягнути. Як ви бачите собі затягнути Харків антидроновими сітками? Купол? І навіть, якщо затягнути Харків, хто мешкає всередині цього купола щось змайструє, воно влетить, кудись вдарить.

– Якщо казати про дороги, що ведуть до Харкова з військових напрямків, їх варто вкривати антидроновими сітками?

– Взагалі варто навіть масово їх випускати. Ми використовуємо антидронові сітки на Покровському напрямку багато. Це дійсно там трошки допомагає, але це повинно бути масово. Усі дороги, які на лінії бою, є логістичними, і повинні бути в антидронових сітках. Це вже реалії.

– Якщо оцінити харківські дороги на Казачку, на Вовчанськ, на Великий Бурлук, наскільки вони закриті антидроновими сітками від російських БпЛА? Тому що Голова ХОВА Синєгубов інформував, що у нас у цьому напрямку відбулося потужне покращення.

– Нічого там до пуття не закрите. Можливо, щось закрите, але я там постійно їжджу по всіх лініях фронту. Потужного покращення не відбулось.

– На Харківщині росіяни активізувалися на чотирьох напрямках: біля річки Вовчої, Липців, є тиск у напрямку Великого Бурлука, Борової та, звичайно, Куп’янська. Де росіяни несуть найбільшу загрозу для наших захисників?

– Вони невеликими групами, не більше взводу, роти, намагаються просочитися. Це постійна історія, вони і в Куп’янськ забігали. У нас між ОСПшками, на жаль, є дистанції, де не вистачає особового складу і, умовно, можливий кілометр дистанції. От вони цю бреш знаходять і просочуються. У Вовчанську вони вже на цьому берегу, на нашому, форсанули річку, там ми їх постійно вибиваємо. Людей не вистачає, ми не можемо просто людьми перекрити всю лінію бойового зіткнення.

– Як можна завадити проникненню росіян попри нестачу людей?

– Це треба перекривати дистанційними системами, над цим працюють. Треба, щоб камери на дронах у режимі каруселі зі штучним інтелектом постійно літали по всьому периметру лінії фронту та бачили будь-яке пересування. Потім давали оповіщення і навіть без участі людей надалі на це мали б зреагувати БпЛА, що вилітають на знищення. Ми над цим працюємо, уже сьогодні ми навчаємо штучний інтелект, як пройшов бій, моделюємо, як би він вчинив у віддаванні наказів тих чи інших. І я вважаю, що найближчим часом ми побачимо повністю проведений на якійсь ділянці фронту бій під коригуванням штучного інтелекту.