В Естонії розмірковують над доцільністю відновити болота і торфовища, що існували в минулому, як природної перешкоди, що у разі потенційного вторгнення РФ допоможе стримати вороже військо.

Про це повідомляє Politico з посиланням на представників Міндовкілля Естонії, пише "Європейська правда". 

В уряді Естонії почалась дискусія про доцільність відновлення раніше осушених боліт і торфовищ задля протидії змінам клімату, а також для посилення природних перешкод, що можуть стати в нагоді у разі нападу Росії.

"Можу підтвердити, що ми розпочали такі попередні обговорення з Міністерством оборони, та хотіли б включити ці заходи у проєкт відновлення довкілля", – сказав речник естонського Міністерства клімату у відповідь на запит видання. Він додав, що поки ці дискусії "на дуже ранньому етапі".

Естонія таким чином стала третьою країною ЄС, слідом за Польщею та Фінляндією, що розглядають такі кроки. 

У природному стані болота "поглинають" вуглекислий газ, зменшують ризики посух та пожеж, а також є середовищем проживання багатьох видів тварин, птахів і комах. В умовах війни болота є ефективною природною перешкодою для ворожої армії, особливо важкої бронетехніки. 

Естонія – одна з країн ЄС, які історично мали найбільші площі боліт, та одна з передовиків у політиці їхнього відновлення після того, як у минулому багато заболочених територій осушили задля сільського господарства. 

Втім, перші кроки у цьому напрямку вже зіткнулися зі спротивом місцевих мешканців та стали на паузу. 

Естонія, Латвія та Литва також почали розмови про те, як скоординовано включити свої болота в прикордонних районах у нову спільну оборонну лінію балтійських держав. 

Фінляндія нещодавно завершила будівництво першої ділянки паркану вздовж 1340-кілометрового кордону з Росією.