Реформа органів правопорядку в Україні сьогодні існує у двох реальностях – євроінтеграційній та внутрішньополітичній. У першій все виглядає так, наче зміни впроваджуються, як і мали б, але в другій все інакше. Про це пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті «Реформи і фасад: подвійні стандарти органів правопорядку в контексті євроінтеграції».

«На рівні державної політики, насамперед Дорожньої карти з питань верховенства права, Україна почала розбудовувати таку систему. В Нацполіції керівника призначатимуть за результатом конкурсу (нині — без). Керівні кадри в органах правопорядку — також за обов’язковим конкурсом (нині — не всюди). Планують удосконалити систему внутрішнього контролю, затвердити типові етичні кодекси, впровадити систему оцінювання та періодичний аудит. Врешті, мають ухвалити закон про органи правопорядку, який визначить перелік цих органів і уніфікує їхній статус. Офіс генпрокурора, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції активно над цим працюють. Це євроінтеграційна реальність», – пише автор.

Водночас Крапивін додає, що паралельно з євроінтеграційною є й внутрішньополітична реальність. І виглядає вона так:

Нагадаємо, журналісти-розслідувачі не раз зазначали, що реформа органів правопорядку гальмується через заступника голови офісу президента Олега Татарова. Та за словами Євгена Крапивіна, уявлення про те, що заміна однієї людини змінить і ситуацію – хибне, адже людина виконує лише функцію, а боротися насамперед треба з іншим.