Колишній гравець збірної України Євген Левченко поділився думкою про поточний стан національної команди.
– Євгене, початок нового циклу для збірної викликає у вас нотки стурбованості?
– До першого матчу я налаштовую себе на позитивний лад. Хочеться побачити збірну більш цілісною. Є багато питань до тренерів і гравців. Як би ми не проговорювали, що Україна конкуруватиме з Францією за перше місце, найбільш принциповими будуть поєдинки проти Азербайджану та Ісландії.
Нам дуже складно давались другі матчі у спарці, а гра проти Франції відніме не тільки сили фізичні, але і ментально за короткий термін прийти до тями. Наш тренерський штаб стоятиме перед дилемою, на кого можна покластись в обох матчах, а кого поберегти на Азербайджан.
– Цього року збірна переважно розчаровує, чи не так?
– Якщо ми не зробили висновки, нам нема чого робити у кваліфікації. Непрохід Бельгії – повністю провина на тренерському штабі. Поїздку в Канаду можна розглядати не так з точки зору результату, як можливість переглянути потенційних кандидатів, хоча дивитись ці матчі задоволення не з приємних. Було достатньо часу провести роботу над помилками і коли в медіа постійно лунає, що ми граємо за країну, а потім не знаємо, куди сховатись від ганьби. Так не повинно бути. У нас висококласні гравці, які можуть давати результат. Потрібно лише знайти, як найкраще використати наші сильні сторони
– Після Бельгії не виглядало логічним поміняти тренера?
– Реброва прибрати ти можеш, але я не бачу всередині України та за її межами тренера, якому б вдалося в стислий відрізок повністю поміняти гру. Або довірити молодим тренерам в системі УАФ. Дати їм повний карт-бланш, заплющити очі на результат і працювати над побудовою гри. Так само важливо, як гравці зі статусом сприйматимуть цього тренера. Авторитарний стиль управління командою не працюватиме з молодшим поколінням. На це також потрібно зважати.
Тренер збірної насамперед повинен бути і психологом, і менеджером, і батьком, і близьким другом, щоб досягти результату. Людина повинна розуміти, як мислить футболіст, зчитувати його настрій.
– Можна побачити цілісну картину, якою керувався Ребров при формуванні списку?
– Може скластись враження, що її нема, але потрібно дивитись, в якому стані зараз перебуває Ярмоленко, але це та фігура, яка завжди потрібна в роздягальні. Так само про Зіну можна сказати, що з позиції роздягальні такі хлопці потрібні. Молодь, яка приїжджає в збірну, усвідомлюють всю відповідальність, а в їх словах простежується сантимент і відчуття відповідальності, - вважає Левченко.
