Справа щодо смертельної ДТП на київській трасі поблизу селища Коротич 12 травня дійшла до суду. 19 серпня у Харківському районному суді мало відбутися підготовче засідання. Слухання було призначене на 14:20, але близькі Інни Мацали – жінки, яка загинула під залізобетонною плитою зупинки, коли її зніс автомобіль “Zeekr” – його так і не дочекались. Судді були зайняті іншою справою, а підозрюваний – водій Сергій Гайдаш – з’явився вже після офіційного закриття суду. У деталях справи розбиралася кореспондентка МГ «Об’єктив».
«Коли я приїхав, побачив «швидку». І дівчата плачуть. Я запитав: «Де моя жінка?» Вони показали на зупинку. Але я бачив, що там лежать тільки одні ноги. Я підбіг, почав її смикати – нічого. Підліз під плиту, а там вже нічого я не бачив. Після того я вже все. Уже пам’ятаю, що мене вдома «швидка» відкачувала», – крізь сльози ділиться найжахливішими спогадами свого життя Дмитро Мацала.
12 травня він втратив кохану дружину Інну, з якою був разом ще зі школи. Подружжя виховувало двох синів – 13-річного Єгора та 17-річного Нікіту. Усе робили разом: їздили, планували, відпочивали. Аж поки автівка “Zeekr” не влетіла на швидкості в зупинку громадського транспорту поблизу Коротича. Інна була на тій зупинці. І залишилася під залізобетонною плитою.
Того дня жінка звично для себе їхала в робоче відрядження в Полтаву. Вона працювала головною ревізоркою у мережі супермаркетів «АТБ». Дмитро підвіз дружину на зупинку, де її мали підхопити колеги на робочій автівці. Як правило, чоловік чекав разом із дружиною, поки вона сяде в машину, але цього разу Інна відправила його додому. «Вона сказала, щоб я їхав додому відпочивати, тому що мені на ніч потрібно було на зміну. Я працюю помічником машиніста на Укрзалізниці. Я поїхав. А хвилин через 20 зателефонували колеги, сказали, що з Інною сталася біда, щоб я під’їхав назад», – згадує Дмитро.
Момент загибелі Інни і чоловік, і її батьки побачили на відео, яке згодом розлетілося соцмережами. «У цей момент Інна розмовляла із татом телефоном, – ділиться мати загиблої Тетяна Гонтаренко. – І останні слова Інни. Вона бачила, що летить машина на неї. Вона каже: «Ой, блін, блін, все, Боже», – і відходить назад… І все. І тато зрозумів, що щось сталося – дзвонить, а вже ніхто слухавку, звісно, не підіймав. Дзвонить до Діми – Діма слухавку не бере. Дзвонить до онука, вони ще навчалися онлайн: «Папи немає вдома, папа десь поїхав, щось із мамою трапилося». І друзі – куми, пара сімейна, однокласниця і подруга із садочка самого, зателефонувала чоловікові моєму каже: «Дядя Саша, Інни немає». – «Як немає?» – «Інна загинула». А мені подзвонив її чоловік Ярослав: «Тітко Таню, Інну накрила зупинка». Я думала: зупинка, ну, ця, що залізна, каркасна. Я кажу: «Так бігом викликайте “швидку”». – «Тітко Таню, ви мене не чуєте? Інни немає». Кажу: «Як немає?» – «Її задавила плита».
Побачене на відео досі викликає у Дмитра Мацали гостру емоційну реакцію. «Зухвальство. У цей день була така погода, дощ був, усі машини їхали акуратно по трасі. Але коли я побачив відео, як він літав, я не знаю, що за людина», – говорить Дмитро.
Для себе Дмитро уже склав перше враження про водія, хоча жодного разу з ним не спілкувався. «Якщо людина має гроші, чого не може відкупитися? Тим більше, в нас зараз у країні такий бардак, що я вже не вірю в правосуддя, – ділиться вдівець. – Я чув, що він приїжджав до мого тестя й тещі. Не погрожував, але зухвало себе поводив. Що в нього є гроші, що йому все по барабану, все зійде з рук. У нас таких грошей немає. Тож будемо сподіватися на правосуддя».
Інформацію про те, що обвинувачений приїздив до родини загиблої та поводився нахабно, має й адвокат родини Максим Журавльов. Проте – тільки зі слів своїх клієнтів. Але не тільки це є предметом пильної уваги юриста. Він відзначив, що водій змінив покази. А також – що його розповідь не сходиться зі словами свідків. Їх у справі двоє. «Відбулася зміна показів. Ми ознайомлювалися з матеріалами досудового розслідування. На самому першому протоколі допиту він визнавав повністю свою провину, казав, що він хотів перевірити якісь гальма. Я не зовсім добре розбираюся в технічних питаннях стосовно цього автотранспортного засобу «Zeekr». Але так, є свідки, які чули це на місці пригоди, на місці ДТП. Ці свідки сказали, що він вголос проговорив, мабуть, ще перебуваючи в шоковому стані, що хотів перевірити гальма, начебто там така система, яка сама гальмує – щось таке. Потім він змінив покази і сказав, що начебто якась особа перебігала там дорогу. Це все спростовано показами свідків, безумовно», – коментує Журавльов.
У суді він планував домагатися зміни запобіжного заходу обвинуваченому. Наразі це застава в 121 тисячу гривень. Її водій вніс одразу та нині перебуває на свободі. «За нашою інформацією, це дуже забезпечена людина. Це підприємець з міста Люботин, перед потерпілими він хизувався своїми зв’язками. Це вони так розповідають, тому що особисто я з ним не спілкувався. Ми реально побоюємося того, що буде вчинятися тиск на потерпілих, буде вчинятися тиск на свідків, на експертів. Тому що основна експертиза в цій справі показує, що він їхав 154 км/год. Це основоположний документ у цій справі. Ми вважаємо, що можуть тиснути на свідків, тому ми сьогодні підготували – потерпілі і я, як представник потерпілих – клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без визначення застави», – пояснив адвокат.
Проте навести свої аргументи в судовій залі Максим Журавльов можливості не отримав. Підготовче засідання так і не відбулося. Родичі Інни Мацали прочекали на увагу суддів до самого завершення робочого дня. Орієнтовно о 16:40 Журавльов написав звернення на ім’я судді, в якому вказав, що підозрюваний Гайдаш так і не з’явився, чим порушив свої процесуальні обов’язки. На думку Журавльова, цей документ міг би стати підставою для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою. Тож листа адвокат передав до канцелярії. «На годиннику 16:55, судове засідання було призначено на 14:20. Як нам зазначили в суді, що з технічних причин воно не розпочинається, тому що суддя, яка головує по цій справі, зайнята в іншій колегії, – оголосив Журавльов журналістам, які чекали на початок судового розгляду. – Але ми всі чекаємо, потерпілі чекають, ви чекаєте. Але я хочу звернути увагу, що обвинуваченого Гайдаша немає. Він не прибував до зали судових засідань, не відмічався».
Після 17:00 до присутніх вийшла секретарка Катерина Сліпченко й офіційно проголосила, що засідання не відбудеться, а нову дату ще треба буде погодити зі сторонами. Приблизно о 17:05 до приміщення увійшов підозрюваний у супроводі адвокатки й – зареєструвався. Журавльов запитав у секретарки, чи це вона викликала Гайдаша і дозволила йому увійти після завершення робочого дня. Жінка стверджувала, що ні. Коментувати підозру по суті і підозрюваний, і його адвокатка Юлія Пашкова відмовилися. Дорогою до автівки Гайдаш лише зауважив, що “дуже жалкує”.
На яке число тепер призначать підготовче засідання – невідомо. У Журавльова є інформація, що це буде в жовтні, а вже зараз у підозрюваного завершуються строки дії процесуальних обов’язків. «Ці обов’язки покладаються на два місяці. Вони повинні бути під час сьогоднішнього судового засідання продовжені. Оскільки судове засідання не відбулося і наступне судове засідання буде, мабуть, у жовтні-місяці, то ці процесуальні обов’язки втрачають свою силу. Тобто він може поїхати забрати свій закордонний паспорт в ДМС, може спокійно пересуватися по всій території країни і виїжджати за кордон, якщо в нього є законні підстави під час воєнного стану. Це взагалі на мій погляд нонсенс», – підсумував адвокат.
Коли та якщо справа таки дійде до розгляду по суті, Журавльов також подаватиме цивільні позови – щодо компенсації моральної шкоди батькам і вдівцю загиблої на загальну суму 6 мільйонів гривень. Дмитро Мацала визнає: гроші родині потрібні, адже на одну зарплатню помічника машиніста утримувати двох дітей буде непросто. Але важливіше правосуддя та справедливість. Адже ніякі гроші не повернуть родині Інну. «Ми ще їхали в машині розмовляли. У нас у сина молодшого мав бути день народження. Вона все хотіла день народження відзначити, й замість того, щоб дитині святкувати 13 років, він у цей день ховав мати. Старшому 17. Тяжко перенесли діти втрату матері. Ми досі щодня ходимо на кладовище», – ділиться він.
