Річка Зубра, яка протікає у Львові, може зникнути. На це впливають незаконні каналізаційні врізки, які є однією із причин паводків та сильного забруднення водойми. Про це свідчить дослідження «Створення геоінформаційної моделі трансформації річково-басейнової системи річки Зубра в умовах міського середовища», проведене 16 липня та 7 серпня.
Після паводку 10 липня через сильні зливи Зубра вийшла з берегів, ускладнивши рух транспорту, підтопивши автостоянки у Сокільниках, а вода у деяких нежитлових зонах сягала близько трьох метрів. Ця ситуація стала причиною для дослідження Зубри, яка у межах Львівської агломерації протікає у Львові, Сокільницькій та Солонківській ТГ.
Дослідження проводилося під наставництвом Ольги Пилипович, кандидатки географічних наук, доцентки кафедри Конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковиця розповіла ZAXID.NET, що екстремальні рівні опадів небезпечні, спровокований ними паводок був настільки сильним, що навіть ліс у Карпатах не зміг би стримати таку воду. Сильна вода розмиває русло, порушує гідрологічний баланс і призводить до деградації берегів, а деградація русла загрожує поступовим зникненням річки.
Христина Терновецька, експертка з екології відділу екологічного контролю ЛМКП «Львівводоканал», яка теж працювала над дослідженням Зубри, стверджує, що однією із причин збільшення водності річки є не лише опади, а й незаконні каналізаційні врізки. Врізки зʼявилися через забудову в межах прибережної захисної смуги: люди почали підключати каналізацію безпосередньо до Зубри.
Ці ж каналізаційні врізки не лише впливають на водність, а й погіршують якість води Зубри, оскільки створюють перевищення біогенних елементів – хімічних елементів, якими є переважно азот і фосфор, і які є життєво важливими для росту та розвитку живих організмів у водних екосистемах, але їх надлишок може призвести до евтрофікації, тобто інтенсивного розмноження водоростей та фітопланктону, що негативно впливає на якість води.
Ольга Пилипович стверджує, що екологічна ситуація річки вже критична: амонійний азот, нітрити, БСК5, розчинений кисень, фосфати – все це поза межами допустимих норм. Навіть один показник перевищення, згідно Водної рамкової директиви ЄС, уже сигналізує про червоний рівень.
Ця ситуація вже відчутна для львівʼян не лише під час паводків. «Запах жахливий, річка практично мертва, бо там дуже брудна вода – живого у ній майже нічого немає», – каже експертка і додає, що запах буде погіршуватись, якщо не вирішити проблем із забрудененням водойми.
Ольга Пилипович зазначає, що негативні наслідки для місцевих недооцінені, оскільки люди є безпосередніми споживачами забрудненої води: «Нижче по течії люди ведуть господарство, є качки, гуси, які в тій річці купаються, потім людина їсть те м'ясо».
Попри розуміння проблеми врегулювати забудови у межах прибережної смуги складно: «З одного боку це порушення водного кодексу – дотримання прибережно-захисних смуг. А з другого боку, в нас немає законодавства, яке забороняє приватизовувати ділянки в межах цих прибережно-захисних смуг», – наголошує Ольга Пилипович.
Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, у розмові зі ZAXID.NET зазначила, що каналізаційні врізки у Зубру почали зʼявлятися під час забудови Сихова у 80-90 роках. Тоді частково помилково підключали побутову каналізацію до мереж дощової – і навпаки. До того ж неканалазіованою залишилася територія села Козельники.
Щоб виправити ситуацію, перше, що треба зробити – це відключити всі незаконні каналізаційні врізки у Зубру. Друге, за її словами, потрібно зробити очисні споруди там, де це можливо, щоб вода прибувала в річку максимально очищеною. Третє – це створити заплави, зокрема на території парку Івана Павла II, де річка зможе розливатися без шкоди для міста.
Ольга Пилипович також каже, що важливо створити очисні споруди, і наголошує, що будь-яке цивілізоване суспільство також має каналізаційні викиди у водойми, проте в них обовʼязкова якісна очистка води, що не призводить до таких проблем, як зараз у Львові.
Олександра Сладкова каже, що природоохоронний фонд міського бюджету Львова щорічно виділяє 600–800 тис. грн протягом останніх п’яти років, щоб відключати незаконні врізки на Сихові.
«Я сподіваюся, що до 2050 року ми зможемо відпочивати на березі Зубри, а річка вже не буде такою забрудненою і матиме кілька рекреаційних зон», – підсумовує Олександра Сладкова.
Про причини й наслідки липневого паводку у Львові Олександра Сладкова детально проаналізувала у блозі «Уроки дощу 10 липня 2025 року».
