З нагоди 200-річчя від дня народження Володимира Дідушицького (1825–1899), видатного вченого, колекціонера і мецената у Палаці Потоцьких, що є відділом Галереї мистецтв імені Бориса Возницького, відкрилась масштабна виставка.
В її експозиції представлено твори з колекції Володимира Дідушицького та його родини, які у 1940 році надійшли до Львівської картинної галереї (нині – Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького). Деякі експонати глядачі зможуть побачити вперше.
Виставка «Володимир Дідушицький. In memoriam» дає змогу побачити мистецьку спадщину Дідушицького, який зібрав велику колекцію, що відображає розвиток європейського та західноукраїнського образотворчого мистецтва.
Також виставка робить спробу відтворити атмосферу, у якій ці твори перебували у ХІХ століття, а також показує, як у тогочасному Львові співіснували й взаємодіяли українська та польська культури.
Експозиція представляє понад 80 живописних полотен, серед яких роботи Артура Гроттгера, Антона Лянге, Владислава Лущкевича, Яна Машковського та інших.
Уперше в такій кількості експонуватимуться твори з колекції графіки Володимира Дідушицького: роботи О. Григлевського, Ю. Захаревича, К. Келісінського, Ю. Коссака, Я. Матейка, А. Рейхана тощо. Окремий розділ виставки присвячено унікальній збірці плакеток і медалей, одній із найбільш репрезентативних у Галичині того часу.
Цікавим розділом виставки стали відкриття, зроблені командою реставраторів Галереї під час підготовки експонатів. Більшість полотен пройшли ґрунтовну реставрацію, і ці унікальні знахідки будуть вперше представлені широкій публіці.
Володимир Дідушицький народився 22 червня 1825 року в селі Яришів на Поділлі. Він ріс у родинному обійсті батька, розташованому у заплаві Бугу в селі Поториця біля Сокаля. Коли він одружився, найчастіше проводив час у селі Пеняки на Золочівщині. Там, а також в Поториці та Заріччі (біля Ярослава у Польщі) він зібрав основну колекцію для природничого музею.
До слова, саме у Пеняках Дідушицькі мали велику картинну галерею на 800 робіт. У їхньому маєтку гостював цісар Франц Йосиф, письменник Генрик Сенкевич. Під час Першої світової війни маєток знищили. Багатства дограбували під час Другої світової війни. Російські війська, які таборувалися там, розпалювали грубки стародруками і книжками бібліотеки. Близько 30 тис. томів з тієї колекції зараз є в науковій бібліотеці імені Стефаника. Також його приватні збірки нині становлять основу колекцій Державного природознавчого музею НАН України і Музею етнографії та художнього промислу у Львові.
У подальшому більша частина його діянь була пов’язана з тодішньою австрійською Галичиною та Львовом. Водночас він проявив себе не лише як меценат чи колекціонер, яких було чимало серед поважних дідичів, але й як діяльний природознавець, зоолог, археолог та етнограф із позитивістським підходом до науки. Мабуть, саме тому він заснував Природознавчий музей у Львові.
Помер Володимир Дідушицький 18 вересня 1899 року у своєму маєтку в с. Поториця (нині – село Сокальського р-ну Львівської області).
Похований з почестями і з великою похоронною процесією у родовому гробівці костелу Архангела Михайла (середина XIX століття, архітектор Захаревич Юліан) села Заріччя біля Ярослава (Польща, Підкарпатське воєводство). Тут у родинному парку зі ставком розташований палац Дідушицьких XIX століття у неокласичному стилі, де з 2008 року функціонує музей Дідушицьких.
