Сьогодні, 3 жовтня, після п’ятимісячної паузи повертається українська баскетбольна Суперліга.
Не можна сказати, що міжсезоння кардинально змінило розклад сил, проте воно точно подарувало лізі нове дихання у вигляді двох новачків. І яких! Харківські Соколи повернулися в еліту, а Ніко-Баскет дебютує на найвищому рівні – з міста, де баскетбол завжди був спортом №1.
Звичайно, головним фаворитом залишається Дніпро. Чинний чемпіон України отримав гучного ляпаса в кваліфікації Кубка ФІБА – і тепер палко прагнутиме реабілітації перед фанатами. Але й інші команди не сиділи склавши руки.
Що з цього вийшло, чого очікувати від нового сезону, і які несподіванки він готує – читайте в прев’ю від "Чемпіона".
Амбітний новачок дійсно вносить зміни в рейтинг сили.
Складно повірити, але команда, яка пропустила сезон-2022/23, а попередні два чемпіонати провела у Вищій лізі, сьогодні виглядає не просто гідною учасницею Суперліги, а справжнім претендентом на медалі. А можливо – і на більше.
Харків’яни не стали гаяти час – ще в середині травня оголосили про призначення Валерія Плеханова головним тренером.
Досвідчений фахівець, який вже очолював команду в сезоні-2021/22, одразу дав зрозуміти – у клубу серйозні амбіції.
До середини липня Соколи вже мали сформований боєздатний ростер. Спершу вдалося зберегти кістяк команди, яка виграла Вищу лігу сезону-2024/25. Особливо варто відзначити Дмитра Мартинова – MVP того чемпіонату.
Далі – більше. Плеханов запросив своїх лідерів із БК Запоріжжя: Максима Нікітіна (12,7 очка + 6,4 підбирання) та Андрія Хохоника – найкращого асистента Суперліги минулого сезону. До речі, з обома тренер працював і в інших клубах.
І це ще не все. Із Черкаських Мавп харків’яни переманили Ігоря Клімова (14,0 очка + 4,0 підбирання) та Дмитра Клебана (7,5 очка + 5,9 підбирання) – обидва були ключовими у здобутті історичної бронзи для черкасців.
А головним X-фактором має стати Олексій Соловйов. Атлетичний і харизматичний захисник, який останні два роки був одним із найвпливовіших гравців БК Рівне. Його внесок був настільки великим, що навіть не всі американці могли з ним зрівнятися.
Команда змушена проводити домашні матчі не в Харкові. З урахуванням "бабблової" системи це не критично, але підтримка рідних трибун – завжди перевага, якої тепер бракує.
Ще один нюанс – Валерій Плеханов відомий як тренер, що вміє витиснути максимум із доступного ресурсу. Але коли його команда вважається фаворитом на папері – не завжди все складається гладко.
Претенденти на медалі стали слабшими, натомість Соколи серйозно посилилися. Свою впливовість харків'яни вже встигли довести у передсезонних спарингах: 5 перемог у 5 матчах.
Так, товариські зустрічі – не показник. Але 100% результат проти Суперлігових команд – це не просто статистика. Це заявка на гучне повернення.
Вже десять років Дніпро залишається головним претендентом на чемпіонство. У середині 2010-х, коли "Золота Суперліга" переживала занепад, команда будувала свою силу на вихованцях власної академії. З відродженням Будівельника та появою амбітного Прометея дніпряни відповіли залученням справжніх зірок українського баскетболу – Фесенка, Кравцова, Боброва – а також влучно підібраними легіонерами на кшталт Дугата та Террелла.
Так, "золото" не завжди опинялося на їхній шиї, та Дніпро завжди декларував найвищі цілі.
З початком повномасштабної війни з’ясувалося, що досвід таких гравців, як Тимофеєнко, Закурдаєв, Загреба, є безцінним – вони витягували важливі матчі з холодною головою. До складу додавалися точкові підсилення – Дубоненко, Горобченко, а прихід Володимира Конєва взагалі став геймченджером. Тим часом підросло нове покоління – зокрема Данило Сипало, який вже отримував виклики до національної збірної.
66-3 – саме таке співвідношення перемог і поразок у Дніпра за останні два роки, з урахуванням плейоф. Так над суперниками не домінували навіть БК Київ та Азовмаш в середині 2000-х, чий бюджет був більшний, ніж в інших клубів разом узятих.
Цього літа клуб підписав трьох легіонерів. Ключовим серед них є Сі Джей Вільямсон – американець, який торік був лідером БК Рівне.
Прінц Орізу та Крейг Осаіквувуомван, відверто кажучи, поки не вразили – особливо на фоні матчів проти румунського Брашова. На двох у них корисних дій менше, ніж букв у прізвищі Крейга.
Не виключено, що з першим незабаром попрощаються, а другий, за чутками, взагалі не планував грати в Україні. Інші українські клуби – це не Брашов. Тому навіть такий Орізу може робити різницю. Проте, й без них Дніпро є головним номінантом на першу позицію.
З погляду внутрішньої конкуренції – проблем практично немає. Є глибина, досвід, зіграність. Але якщо дивитися глобально, то:
Та, на жаль (а може, й на щастя для Дніпра), рівень чемпіонату такий, що ці мінуси виглядають майже незначущими.
Перше місце. Минулого сезону команда не зазнала жодної поразки в регулярці. Цього разу поразки, ймовірно, будуть – але це навряд чи вплине на загальну картину. Дніпро залишається беззаперечним фаворитом.
Цього міжсезоння Київ-Баскет зробив чіткий крок у бік омолодження складу. Хоча і до того команда не виглядала "ветеранською".
До ростеру приєдналися 19-річні Артем Романиця та Богдан Маліч, а також Рафаель Колаволе – старший на рік. Перші двоє виступали в Латвії, а Колаволе в Польщі.
Клуб вдало зберіг свій кістяк:
Додався і Михайло Бублик, який за Кривбас набирав майже 20 очок за гру.
Саме від цієї четвірки залежатимуть результати "бджіл". Травма когось із них – серйозний удар по боєздатності команди.
Головний тренер Дмитро Забірченко довів своєю роботою (зокрема із Сушкіним), що вміє довіряти молодим і розкривати їх. Є велика ймовірність, що хтось із молодих новачків також "вистрілить" і солідно допоможе досвідченішим партнерам.
Молодість – це завжди виклик. Команда може на куражі обіграти будь-кого, але так само легко втратити очки там, де цього ніхто не чекає.
3–5 місце. Київ-Баскет потенційно може втрутитися навіть у боротьбу за медалі вищого гатунку – якщо витримає ритм і молодь виправдає довіру.
У жовтні 2024 року Черкаські Мавпи здивували всіх, призначивши головним тренером 25-річного Дмитра Нагорного. Так, у нього був досвід асистента, він сам грав у баскетбол – але призначення все одно виглядало ризикованим. Молодий, недосвідчений – чи зможе?
Тепер, озираючись назад, важко сказати, що це було помилкою. Перші в історії клубу бронзові медалі – яскравий доказ того, що ризик був виправданим. І тренер, і команда заслужили на аплодисменти.
У новому сезоні буде складніше. Продовжили контракти Назар Холод, Ілля Упир, Максим Фесун, Максим Голенков. Але найважливішим стало збереження ключових баскетболістів: Андрія Агафонова, Лева Кошеватського, Данила Пирогова та Кирила Марченка. Саме ці четверо тягнули команду на собі.
Посилив команду легіонер – 26-річний Уче Дібімака. У нього є досвід у другому дивізіоні Австралії та в Індії. З огляду на нинішній рівень Суперліги, він цілком може стати серйозною бойовою одиницею.
Головна біда – незбалансований склад. Молоді хлопці з лави запасних не мають достатньо досвіду, а іноді – й холоднокровності. Це було помітно і минулого сезону.
Можливо, клуб додасть ще одного легіонера – глибини ростеру наразі не вистачає. Без цього втриматися в топ-5 буде складно.
Агафонову вже 39, він справжній лідер і харизмат, але грати два-три матчі три дні поспіль у такому віці – виклик.
3–5 місце. Якщо не буде кадрового підсилення – можуть опуститися нижче. Але потенціал і бойовий дух залишаються високими.
Після 13-річної відсутності в еліті БК Рівне повернувся яскраво – спочатку віце-чемпіонство в сезоні-2023/24, а потім четверте місце, буквально за крок до бронзи.
Усе це – завдяки стабільному ростеру. Колектив, який роками показував результат у Вищій лізі, не розвалився з початком повномасштабної війни. Навпаки – Суперліга зробила крок назад, а тому рівняни стали конкурентоспроможними.
Звичайно, джокер у рукаві стали вдалі підписання американців, і цього року – знову ставка на іноземців. Буде аж три легіонери, і саме від них залежатиме доля матчів.
У БК Запоріжжя складна ситуація. Клуб втратив тренера Валерія Плеханова, а разом із ним – лідерів Хохоника та Нікітіна, які поїхали до Харкова.
Попри це, у товариських матчах запоріжці показали характер – здаватися без бою не збираються.
Віцечемпіон Вищої ліги Ніко-Баскет підходить до дебюту в Суперлізі не з порожніми руками.
Склад підсилили Максим Сафонов та Максим Зайцев із Київ-Баскета, а також Олександр Гарбар із Рівного. Усі – вихованці миколаївського баскетболу. У попередніх клубах були важливими рольовими гравцями. Тепер перед ними – більша відповідальність
Старий Луцьк зберіг Максима Михайлова, Олександра Тимощука, Павла Горобченка, Олександра Дюпіна. Капітаном обрали Станіслава Лесика.
До команди приєдналися місцеві хлопці – Антон Тартаковський, Іван та Денис Дудчики, а також новачки Роман Троцик, Олександр Третяк, Владислав Ніколайчук, Олександр Петренко та Святослав Товкач.
29-річний Кендрік Томпсон – головна надія команди. Його досвід і майстерність мають стати опорою.
Минулого сезону Кривбас фінішував п’ятим, маючи Михайла Бублика та трьох легіонерів. Тепер цього всього немає – і буде важче.
Клуб оголосив про підписання Сергія Скіри та американця Мартіна Хілла – обидва показували круту статистику у Вищій лізі. Але чи вистачить цього для рівня Суперліги?
У підготовчих матчах двічі програли Запоріжжю, була поразка Мавпам, але двічі перемогли Ніко-Баскет. Коливання, які багато про що кажуть.
Говерла минулого сезону продемонсмтрувала 5–23 у регулярці та 0–2 у плейоф проти Дніпра. Але тепер Говерла – один із претендентів на 6-те місце. Хоча апгрейдів у складі не було.
Залишилися всі ключові гравці, зокрема Латтеренс Рід, який проведе вже четвертий сезон в Україні. Минулого року він набирав 17,9 очка, 2,7 підбирання та 3,3 асисти в середньому.
Команду очолив новий тренер – 28-річний Віктор Бугра. У баскетбольному середовищі – ім’я поки маловідоме, але хто знає: може, це нова зірка на тренерському небосхилі? Приклади 26-річного Нагорного та 27-річного Мусієнка зі Старого Луцька доводять, що вік - це лише цифра.
Було б нелогічно повірити в молодого фахівця – і одразу змінювати його після першої ж невдачі. Та й на ринку наразі немає гучних альтернатив.
Сезон Суперліги 2024/25 обіцяє бути насиченим і динамічним. Регулярний чемпіонат складатиметься з трьох кіл, після яких вісім найкращих команд вийдуть до плейоф і розіграють медалі сезону.
Ігри регулярки проходитимуть у форматі баблів, але тепер – з орієнтацією на вболівальника. Основні матчі заплановані на п’ятницю, суботу та неділю.
У кожному турі – дві паралельні локації (по чотири команди в кожному баблі), а ще дві команди зіграють матч між собою окремо від баблів, у рамках туру.
Головний транслятор сезону – Київстар ТБ. Саме тут ексклюзивно показуватимуть половину матчів кожного туру.
Решта поєдинків буде доступна на YouTube-каналі ФБУ.
Також зберегли трансляції XSport і Суспільне, але їх частка цього сезону помітно зменшилася.
