Дніпро відзначає День міста. І хоча, швидше за все, незабаром ми будемо мати нову козацьку дату, в цьому році ще святкуємо по-старинці.
За останні три з половиною роки ми звикли жити під сиренами, нескінченно скролити новини з фронту. Але місто живе, продовжує розвиватися. З’являються нові сквери, відновлюють школи і дитсадки з укриттями, ремонтують дороги, висаджують дерева та квіти. Адже важливо, щоб наші захисники поверталися в доглянуте та охайне місто. І щоб їхні рідні, які чекають тут, могли жити у нормальних умовах.
“Наше місто” зібрало голоси дніпрян – тих, хто тут з народження, і тих, хто знайшов у Дніпрі прихисток. Вони поділились тим, що в них на душі, коли вони чують слово “Дніпро”.
Дніпро люблять по-різному. І хоча найчастіша відповідь, яку я чула, була “Люблю, бо це моє рідне місто”, кожен знайшов щось своє, у що зміг закохатись.
Для когось це, перш за все, двір біля власного будинку, де облаштували дитячий майданчик і висадили молоді дерева.
– У мене на подвір’ї побудували гарну дитячу ділянку, на якій можна розважатись і дітям, і дорослим, – розповідає пані Руслана з проспекту Героїв.
– Посадили нові насадження, прибрали старе дерево, облаштували укриття. А ще в нас з’явився новий набережний парк з фонтаном, де приємно провести час. Це дуже приємні зміни.
Схожі відчуття має й пані Наталя. Вона відзначає, що місто поступово стає комфортнішим для життя. Найголовніше – для цього не треба далеко ходити – зміни видно навіть на подвір’ях:
– Ремонтують дороги, міняють труби, з’являється більше місць для відпочинку з дітьми. Наприклад, сквер Прибережний став дуже гарним місцем. Двори теж облаштовують: обрізають дерева, ставлять лавочки. Зараз навіть дитсадки працюють довше, ніж на початку війни, бо там зробили укриття. Це справді допомагає.
Пані Тетяна каже, що для неї любов до міста міцнішає тому, що воно постійно змінюється в кращий бік:
– Я спостерігаю позитивні моменти. Роблять ремонти доріг, тротуарів. І вони виходять дуже зручні, навіть із велосипедними доріжками. Прибудинкові території теж поступово змінюються. З’являються укриття в школах і дитсадках, і це дає батькам упевненість, що діти у безпеці.
Для когось любов до міста починається з враження від того, як воно виглядає. Пані Любов Дмитрівна, вчителька місцевої гімназії, каже, що завжди у захваті від доглянутих вулиць:
– Я живу на лівому березі й рідко виїжджаю на правий. Але якось приїхала у справах у лікарню й побачила парк: все скошене, прибране. І це під час війни! У нас у школі зробили укриття, а поруч висадили дерева. І що важливо – за ними дбають, поливають.
Молодь теж має свої причини любити Дніпро. Для Лізи, учениці 130-ї школи, важливі місця, де можна проводити час із друзями:
– Мені подобається, що місто дуже яскраве. Є багато парків, де можна погуляти, випити кави, відпочити. Дороги ремонтують, їздити зручно. І в школі теж все добре: є укриття, вчителі піклуються.
Так само про зелені зони кажуть і Оля з подругою Надею:
– Нам подобається, що є багато місць, де можна відпочити: річка, балки, парки. Приємно провести час з рідними. За останні роки з’явилося багато нових парків і молодіжних проєктів. Це змінює місто.
Ті, хто приїхав до Дніпра з інших міст, бачать його свіжим поглядом. Пані Наталія з Рубіжного розповідає:
– Ми мешкаємо тут уже три роки. Мені дуже подобається привітність людей, зелень, архітектура. Це гарне й затишне місто. Якби приїхали друзі з іншого міста чи країни, я б першою показала Набережну. Вона одна з найкрасивіших, які я бачила.
Про особливі місця згадує й пані Юлія:
– Мені дуже подобається Монастирський острів. Там файно, завжди можна відпочити. Я тут живу все життя, і мені добре у своєму місті.
Для Кароліни наше місто – це насамперед люди й щоденні дрібниці:
– Дніпро можна багато за що любити, як і всю Україну. Ми можемо любити Дніпро за людей, за те, що вони роблять щодня. За рідних, які тут поруч. За дерева, парки, школи й садки.
Схожим відчуттям ділиться студентка Марго:
– Мені подобається наше ком’юніті, культурні заходи, які тут проводять. Є багато парків, ТРЦ, місць, де можна погуляти. Я соціальна людина, і мені важливо, щоб місто було живим і динамічним.
Валерія називає Дніпро містом контрастів:
– Тут і гарна природа, і водночас розвинена інфраструктура. Є цікаві мистецькі заходи, багато талановитих людей. Це робить місто особливим.
А пан Сергій називає наш Дніпро містом перспектив:
– Дніпро для мене – це рідне місто, яке має величезний потенціал. Тут багато парків, і я бачу, що воно може розвиватися, ставати ще кращим.
Актор театру та психолог Сергій Молчанов згадує і те, що місто дає шанс кожному. Від мала до велика:
– Я часто їзжу центральними мостами й милуюсь краєвидами з правого на лівий берег, в нас гарне місто. А ще – проєкт «Університет третього віку». Це унікальна річ для нашої країни, яка показує, що люди старшого віку можуть жити повноцінно, навчатися, відкривати для себе нове.
Любити своє місто – не означає заплющувати очі на проблеми. Навпаки, саме ті, хто відчуває зв’язок із Дніпром, найчастіше говорять про те, що хотіли б бачити його ще кращим.
Учителька Любов Дмитрівна звертає увагу на транспортну культуру й безпеку пішоходів:
– Хотілося б, щоб у місті більше ставили стовпчиків на тротуарах, особливо на проспекті Слобожанському. Бо зараз машини часто заїжджають прямо на тротуари. Йдеш пішки, а тобі сигналять, щоб ти відійшов. Це неправильно.
Молода дніпрянка Ліза мріє про відновлення великих парків, які стали символами міста:
– Парк Глоби, Монастирський острів – вони мають потенціал, але потребують ремонту, нових лавочок, чистоти. Це були б прекрасні місця для відпочинку з сім’єю чи друзями.
Схожої думки й подруги Надя та Оля:
– Дуже важливо, щоб звернули увагу на старі будівлі. Це ж історія міста, і було б цікаво, якби їх відновлювали для туристів. Хотілося б і кращих доріг у дворах. Ну й парк Глоби треба привести до ладу: прибрати сміття, зробити його більш затишним.
Парк Глоби та парк Шевченка часто звучать з вуст наших містян:
– Парк Глоби зараз зовсім занедбаний, – каже пані Тетяна.- Є нові сквери, такі як Прибережний, і вони утримуються добре. Але старі парки, як Глоби чи Шевченка, дуже страждають. Хочеться, щоб і на них звернули увагу.
Наталія, переселенка з Рубіжного, каже, що подекуди в місті бракує урн:
– Мені здається, у нас замало смітників. Це може дрібниця, але вона впливає на загальне враження.
Валерія також підкреслює цю проблему:
– У центрі, на Європейській площі, вивіски й реклама дуже псують вигляд. І сміття, на жаль, теж багато. Хотілося б, щоб місто було чистішим.
Пані Юлія доєднується до зауваження:
– Пляж на Монастирському досить брудний. Там би прибрати – і було б дуже файно. У центрі теж бракує смітників. І ще на Європейській площі часто збирається молодь, яка п’є й шумить. Хотілося б, щоб там було спокійніше.
Кароліна піднімає тему, яка особливо актуальна у воєнний час:
– Я вважаю, що треба робити більше для інклюзивності. Щоб у школах, парках, громадських місцях було зручно людям із інвалідністю. Це зараз дуже важливо.
Студентка Марго говорить про ще одну чутливу тему – мова:
– У нас багато культурних заходів, місто соціальне, але досі бувають ситуації, коли в закладах обслуговують російською. Хоча це протизаконно. Хотілося б, щоб Дніпро був українськомовним повністю. І, звичайно, більш доступним для людей з інвалідністю.
Своє бачення має й актор і психолог Сергій Молчанов. Він водій і каже, що стан доріг не всюди однаковий:
– Наприклад, їхати по центральному проспекту в бік вокзалу дуже важко через бруківку. А ще є вулиці, як-от Михайла Грушевського, де дорога «на витривалість». Такі місця точно треба ремонтувати.
Його тезка, ще один пан Сергій, думаючи про майбутнє міста, бачить його більш привітнім для усіх членів дорожнього руху:
– Я думаю, після війни варто зробити місто більш зручним для пішоходів і велосипедистів. Це додасть йому життя і наблизить до європейських стандартів.
Усі ці голоси складаються в одну картину: мешканці люблять Дніпро, але хочуть бачити його ще чистішим, безпечнішим і комфортнішим. І це чудово, що нам не байдуже на місто. Адже завдяки спільній роботі міської влади і нас з вами місто обов’язково стане значно кращим! Дякуємо усім міським службам за щоденну турботу про місто!
Категорія: Новини Дніпра, Тема дня, Унікальний Дніпро
