Loqal – новинний агрегатор Loqal
Новини

Чому НАТО не збило російські винищувачі, які порушили його повітряний простір? — Politico

Чому НАТО не збило російські винищувачі, які порушили його повітряний простір? — Politico
ZN.UA • 1 хв читання

Повторні порушення Росією повітряного простору НАТО протягом останніх кількох тижнів ставлять перед Альянсом складне питання: чи реагувати на це збиванням російських літаків. 19 вересня три російські літаки МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії на 12 хвилин, після чого були перехоплені винищувачами НАТО, зокрема італійськими F-35, які беруть участь у посиленій місії Альянсу з охорони повітряного простору Балтії.

Раніше цього місяця російські безпілотники вторглися на територію Польщі, і щонайменше три з них були збиті після реагування польських F-16 і нідерландських F-35, зазначають кореспонденти Politico.

"Росія не повинна мати жодних сумнівів: НАТО і союзники будуть застосовувати, відповідно до міжнародного права, всі необхідні військові та невійськові засоби для захисту себе", — заявили посли НАТО 23 вересня.

Кілька країн НАТО, зокрема Польща та Швеція, тепер попереджають, що готові збивати російські літаки, які порушують їхній повітряний простір.

Але, за словами Чарлі Салоніуса-Пастернака, генерального директора фінського аналітичного центру Nordic West Office, існує фундаментальна різниця між Москвою та НАТО.

"Росія заявила, що вважає себе учасником військового конфлікту з нами та Заходом. Ми ж бачимо це інакше, і тому наші правила ведення бою відрізняються", — сказав він.

Ці правила є секретними. Вони визначають "параметри того, що військові можуть робити в будь-якій ситуації, тобто вони дуже різняться залежно від місії чи операції", пояснила Оана Лунгеску, колишня речниця НАТО, яка зараз є почесним членом аналітичного центру Royal United Services Institute в Лондоні.

Правила ведення бойових дій повинні відповідати політичним настановам Альянсу.

"Для НАТО головна політична настанова полягає в тому, що це оборонний Альянс, метою якого є стримування агресії та запобігання будь-яким конфліктам, а в разі невдачі — захист від них і перемога над ними", — додала вона.

Вони затверджуються Північноатлантичною радою (NAC), до якої входять усі члени НАТО. Їх виконанням займається Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR), яким наразі є генерал ВПС США Алексус Гринкевич, який також командує американськими військами в Європі. Як і будь-яке політичне рішення в рамках Альянсу, правила застосування зброї вимагають консенсусу.

Правила застосування зброї НАТО не забороняють національним збройним силам приймати власні рішення на своїй території, коли вони перебувають під національним командуванням.

У вівторок Литва прийняла нові правила, що дозволяють її військовим реагувати на порушення повітряного простору "раніше і швидше". Румунія, повітряний простір якої в останні місяці неодноразово порушували російські безпілотники, скликає свою Вищу раду оборони 25 вересня, щоб визначити правила застосування зброї на випадок нових вторгнень безпілотників або літаків.

Є кілька причин — як політичних, так і військових — чому військові літаки НАТО не збили російські МіГ-31 в Естонії минулого тижня.

"Рішення про те, чи збивати літаки, завжди ґрунтуються на наявній розвідінформації щодо загрози, яку становлять ці літаки", — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, стверджуючи, що в Естонії не було виявлено "негайної загрози".

Він повторив слова прем'єр-міністра Естонії Крістена Міхала, який сказав, що "існують, безумовно, різні параметри для застосування сили", натякнувши, що інцидент 19 вересня не вимагав цього, попри його очевидний умисний характер.

Колишній начальник ВПС Естонії Яак Тарієн повідомив місцевим ЗМІ, що реакція НАТО була відповідно до процедури, додавши, що в мирний час сила не застосовується відразу, виходячи з припущення, що вторгнення може бути помилкою.

За словами Миколи Бєлєскова, українського військового аналітика та наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень України, на реакцію НАТО вплинули як ризик ескалації, так і невизначеність щодо позиції Дональда Трампа.

"Умовно кажучи, ніхто не почне через це Третю світову війну. Європейські країни вважають, що НАТО стримує відсутність впевненості щодо реакції та позиції США за адміністрації Трампа", — пояснив він.

Незрозуміло, чи дозволяють чинні правила ведення бойових дій винищувачам НАТО збивати російські військові літаки, і якщо так, то за яких обставин. Всередині Альянсу панує загальне переконання, що оборонні можливості НАТО цілком відповідають поставленим завданням.

Триває дискусія щодо того, чи слід посилити правила проведення місій НАТО з патрулювання повітряного простору.

Вищі посадовці Естонії, Литви та Чехії закликають до більш рішучої реакції, коли Росія наступного разу випробує НАТО, а саме до збиття військових літаків Москви.

У більшості випадків зміна правил застосування зброї має бути схвалена Північноатлантичною радою, де союзники НАТО приймають рішення на основі консенсусу, спираючись на військові рекомендації та обговорення з головнокомандувачем ОЗС НАТО в Європі Гринкевичем.

Однак з початком повномасштабної війни в Україні головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі отримав більше повноважень для внесення змін без схвалення Північноатлантичної ради, наприклад, для відправки додаткових кораблів або літаків у певний район.

У 2015 році Туреччина збила російський Су-24М поблизу турецько-сирійського кордону після 17-секундного порушення повітряного простору та кількох попереджень.

Однак, що важливо, це не було частиною місії НАТО — на відміну від інциденту в Естонії — а скоріше діями влади.

"Вони мали власні повітряні сили і прийняли рішення на національному рівні, а союзників проінформували (детально) лише після цього. Це виявилося дуже ефективним", — зазначила Лунгеску.

Анкара активувала статтю 4 НАТО та передала сигнал тривоги до Північноатлантичної ради, яка потім оприлюднила заяву. Після цього військовий Альянс допоміг Туреччині контролювати її повітряний простір за допомогою додаткових літаків раннього попередження AWACS.

За словами Тарієна з Естонії, інцидент мав наслідки: Москва ввела торгові санкції проти Анкари, а президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зрештою вибачився. Проте російські літаки припинили польоти через повітряний простір Туреччини.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп під час спільного з українським колегою Володимиром Зеленським брифінгу на полях Генасамблеї ООН в Нью-Йорку заявив, що країни НАТО повинні збивати російські літаки, які порушують повітряний простір членів Альянсу.