Мобілізація / © ТСН
Мобілізаційне законодавство України більше не відповідає сучасним реаліям, через що в країні виникають серйозні проблеми з мобілізацією.
Про це заявила уповноважена президента з прав військовослужбовців Ольга Решетилова в ефірі «Громадського радіо».
За її словами, норми закону залишилися на рівні 2022 року, коли тисячі добровольців самі приходили до територіальних центрів комплектування. Нині ситуація змінилася — мобілізація відбувається примусово, однак процес гальмується через те, що частину функцій передано органам місцевого самоврядування і керівникам підприємств, які просто самоусунулись.
Зокрема, як зазначила омбудсмен, положення про те, що представники місцевої влади мають доставляти громадян до ТЦК, на практиці не виконується. Місцеві посадовці не бажають конфліктувати з громадами, які їх обирають, тому уникають будь-якої участі в мобілізаційних процесах.
Аналогічна ситуація й у секторі бізнесу. Керівники підприємств, за словами Решетилової, часто приховують своїх працівників, намагаючись уникнути їх мобілізації. Причина — конфлікт інтересів, адже роботодавець зацікавлений утримати цінного працівника.
Омбудсмен наголосила, що відповідальність за доставлення військовозобов’язаних повинні нести поліція та органи місцевого самоврядування. Водночас у ТЦК почали впроваджувати нові підходи, зокрема право на телефонний дзвінок, щоб люди могли повідомити близьким про своє місцезнаходження.
Нагадаємо, Верховна Рада подовжила дію воєнного стану та загального призову ще на 90 днів — до 5 листопада 2025 року. Від серпня 2025 року передусім мобілізують декілька категорій громадян — кого точно призвуть у серпні під час мобілізації в Україні.
Раніше повідомлялося, що чоловіки 18–25 років без військового досвіду наразі не підлягають мобілізації.
