Ця висока брама, яка прикрашає фасад будівлі, знову сяє первозданною красою. Майстри повернули чіткість різьбі, відновили витончене металеве мереживо, відновили симетрію фільонок і встановили латунну фурнітуру. Тепер двері виблискують глибиною, деталями та шармом, гідним пам’яті власниці будинку Марії Ільїнської (Ільмінської) та епохи його зведення.

Реставрація брами – це не просто технічна робота, а данина поваги до історії Одеси.

Майстри «Тисячі дверей Одеси» з любов’ю відтворили кожну деталь, повернувши дверям їхній первісний блиск. Ця праця стала символом того, як місто береже свою архітектурну спадщину, поєднуючи минуле з сьогоденням. Тепер, проходячи повз будинок Ільїнської, кожен може відчути подих епохи, що оживає в оновлених контурах і металевих візерунках.

Будинок на вулиці Всеволода Змієнка, 21 (раніше Дворянська) має багату й непросту історію. Як розповідає архітектурна фотобаза «PhotoBuildings», усе почалося в 1831 році, коли ділянка належала відставному полковнику Корбе. У другій половині XIX століття тут з’явилися складські приміщення, які згодом. У 1878 році частину складу переобладнали під житло для італійського підданого Серафимо Алимондо. Згодом, у 1881 році, архітектор Яворський перепланував будівлю для дворянки Тетяни Леонард, а в 1887 році інженер Весселі створив окремий вхід до підвалу. Наймасштабніша перебудова сталася 1891 року, коли інженер Кучевський звів двоповерховий будинок із підвалом для Марії Ільїнської (Ільмінської).

З початком XX століття будинок набув сумнозвісної репутації. У 1911 році тут діяв так званий «аристократичний дім побачень» сімейства Парадіз, про що гучно писала одеська преса.

Сьогодні споруда відома як «Будинок Ільмінської», виконаний у стилі еклектики з елементами історизму. Вона визнана пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний №214-Од).