На тлі глобальних економічних змін і стрімкого переходу на «зелену» енергетику мідь, що колись вважалася звичайним технічним металом, сьогодні перетворюється на один із найцінніших ресурсів. Її вартість на ринках стрімко зростає, а мідний брухт, що ще вчора був просто відходами, тепер отримує статус «нового золота».

Станом на серпень 2025 року ціна на мідний брухт в Україні коливається в широкому діапазоні.

Середня ціна за кілограм міді в пунктах приймання металобрухту становить від 250 до 330 гривень.

Найвищі ціни можуть сягати 365 гривень за кілограм, особливо за чистий, якісний брухт без домішок.

Вартість може значно різнитися залежно від кількох факторів:

Чистота металу — що менше домішок, іржі чи фарби, то вища ціна.

Найвищі ціни фіксуються у великих містах, як-от Київ, а також у регіонах із розвиненою металургійною промисловістю (наприклад, Запорізька та Сумська області).

Обсяг партії — за великі партії металу приймальні пункти часто пропонують вищу ціну.

Зростання цін на мідь в Україні пов’язане із загальносвітовою тенденцією: високий попит на цей метал для «зеленої» енергетики та виробництва електромобілів, а також дефіцит пропозиції на світових ринках. Фахівці ринку металобрухту очікують, що до кінця року вартість може зрости до 310-320 грн/кг і вище, що робить цей метал надзвичайно привабливим для приватних осіб та бізнесу.

На світових біржах ціна на мідь вже наближається до позначки 10 000 доларів за тонну. Експерти провідних банків прогнозують, що до кінця 2025 року ця цифра може сягнути 15 000 доларів. В Україні цей ажіотаж також відчутний: станом на серпень 2025 року, ціна за кілограм мідного брухту варіюється від 250 до 365 гривень, залежно від його якості та регіону.

Стрімке зростання цін має кілька фундаментальних причин, які діють одночасно, створюючи ідеальний «шторм» на ринку:

«Зелена» енергетика. Це головний рушій попиту. Мідь є незамінним провідником у технологіях відновлюваної енергії. Вона використовується в сонячних панелях, вітрогенераторах, а головне — в електромобілях. Для виробництва одного електромобіля потрібно втричі більше міді, ніж для автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння. Світові зобов’язання втричі збільшити потужності відновлюваної енергетики до 2030 року гарантують довгостроковий високий попит.

Дефіцит пропозиції. Видобуток міді не встигає за зростанням попиту. Відкриття нових родовищ і запуск їхньої роботи — це процес, що може тривати до десяти років. Крім того, політична нестабільність та проблеми з видобутком у найбільших країнах-експортерах, як-от Чилі та Перу, постійно створюють перебої з постачанням.

Глобальне відновлення світової економіки після криз та очікування щодо зниження відсоткових ставок у провідних центральних банках стимулюють промисловість. Це, своєю чергою, збільшує попит на сировину, зокрема на мідь.

В умовах дефіциту міді на ринку її вторинне перероблення набуває стратегічного значення. Мідний брухт, що раніше вважався лише відходами, тепер є повноцінним джерелом сировини. Його вартість зростає пропорційно ціні на первинний метал, що робить здавання брухту вигідною справою. Сьогодні це вже не просто можливість заробити, а й внесок в економіку замкнутого циклу. Замість того, щоб шукати нові родовища, світова промисловість дедалі більше покладається на вторинну мідь, що робить її буквально «новим золотом».