Дональд Трамп роздратував прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді своїми неодноразовими публічними заявами про те,  що він «розв'язав» військовий конфлікт між Індією та Пакистаном — суперечку, яка триває понад 75 років і є набагато глибшою та складнішою, ніж він її описував.

Як пише The New York Times, під час телефонної розмови 17 червня Трамп знову підняв цю тему, заявивши, що пишається своїм внеском у зупинення військовій ескалації. Він згадав, що Пакистан планує висунути його на здобуття Нобелівської премії миру — нагороди, на яку він недвозначно претендувєв. Неприхований натяк, за словами осіб, обізнаних зі змістом розмови, полягав у тому, що й Моді мав би зробити те саме.

Індійський лідер розлютився. Він відповів Трампу, що участь Сполучених Штатів не мала жодного стосунку до припинення вогню, яке було досягнуто безпосередньо між Індією та Пакистаном.

Трамп фактично проігнорував слова Моді, але ця розбіжність — а також відмова Моді зачепити тему Нобеля — відіграли значну роль у погіршенні відносин між двома лідерами, які раніше були близькими ще від першої каденції Трампа.

Суперечка розгорталася далі на тлі торговельних переговорів, які мали величезне значення для Індії та США. А наслідки ризикували підштовхнути Індію ближче до суперників Америки — Пекіна й Москви. Цього вікенду Моді мав вирушити до Китаю, де зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпіном і президентом Росії Володимиром Путіним.

Журналісти NYT поспілкувалися із більш ніж десятком осіб у Вашингтоні та Нью-Делі, більшість із яких говорили на умовах анонімності. Усі вони, обговорюючи відносини, що мають далекосяжні наслідки для обох сторін, певні: Трамп підриває стратегічне партнерство, а Індія віддаляється від свого найбільшого торговельного партнера, намагаючись утримати економіку на плаву.

Усього за кілька тижнів після червневої телефонної розмови, на тлі застою торговельних переговорів, Трамп шокував Індію, оголосивши, що імпорт із цієї країни обкладатиметься митом у 25%. А вже у середу він додатково наклав ще 25% мита за купівлю російської нафти, що в сумі склало нищівні 50%.

Моді, який колись називав Трампа «справжнім другом», офіційно опинився в немилості. Трамп, який раніше планував відвідати Індію пізніше цього року для участі у саміті Quad, відмовився від візиту. 

В Індії Трамп нині у певних колах сприймається як джерело національного приниження. Минулого тижня на фестивалі у штаті Махараштра пронесли гігантське опудало Трампа з плакатами, що оголошували його зрадником. Удари з боку США були настільки жорсткими, що один індійський чиновник охарактеризував їх словом «гундагарді» — що означає хуліганство або розбій.

З часу телефонної розмови 17 червня двоє лідерів більше не спілкувалися.

В основі історії Трампа й Моді лежить розповідь про двох яскравих популістських лідерів із великим его та авторитарними нахилами, а також про мережу лояльностей, що допомагає обом залишатися при владі. Але це також і історія про американського президента, який прагне Нобелівської премії, наштовхуючись на нездоланну «третю рейку» індійської політики: конфлікт із Пакистаном.

Мало хто в Індії очікував, що Моді опиниться в такій ситуації.

Він здобув третій термін на посаді прем’єра з обіцянкою перетворити себе та свою країну на глобальних гравців. І навіть якщо Трамп був відомий тим, що зосереджується більше на особистих стосунках, ніж на геополітичній стратегії, індійці вважали, що така динаміка працюватиме на їхню користь.

Під час першої каденції Трампа він відвідав велике зібрання індійської діаспори в Техасі під назвою «Howdy Modi!». За кілька місяців по тому американський президент приїхав до рідного штату Моді — Гуджарату — на захід, що отримав бренд «Namaste Trump!».

Моді зустрів його з обіймами в аеропорту, а потім вшанував виступами музикантів, танцюристів і понад 100 000 глядачів, які аплодували.

У другій каденції Трампа іноземні лідери знаходили шлях до успіху, улещуючи його его компліментами й подарунками. Прем’єр-міністр Великої Британії прибув до Білого дому з листом від короля Чарльза. Президент Фінляндії зблизився з Трампом на полі для гольфу. Навіть президент України Володимир Зеленський, якого Трамп колись публічно принижував, приїхав до Білого дому й подякував йому перед камерами.

Але те, чого Трамп найбільше хотів від Моді, — це політично неможливо.

Якби Моді вдав, ніби він піддався американському тиску заради припинення вогню зі слабшою державою, внутрішньополітичні втрати були б величезними. Образ «сильної руки» Моді значною мірою залежить від його жорсткої позиції щодо Пакистану. Визнати, що Трамп відіграв роль, а тим паче висунути його на Нобеля за це, означало б здатися.

Для Пакистану, який останнім часом користувався прихильністю Трампа, рішення номінувати його на премію з’явилося швидко.

Важко точно визначити, наскільки великий вплив мали США на врегулювання останнього спалаху насильства між Індією та Пакистаном. Трамп стверджував, що використовував торгівлю як важіль, аби змусити обидві сторони припинити бойові дії. За його словами, після «переконань і попереджень» вони «раптом сказали: мабуть, ми зупинимося».

Вашингтон справді має значний вплив на обидві країни, і в історії не раз траплялося, що сигнали від американських лідерів допомагали знизити напруженість. Але той факт, що Моді не зміг навіть натякнути на роль Трампа, враховуючи масштаб ставки, показує, наскільки вибухонебезпечною є ця тема для нього.

Аналітики зазначають, що надмірна жорсткість індійської позиції також свідчить про те, що за останнє десятиліття влада дедалі більше зосереджується навколо захисту образу Моді як сильного лідера за будь-яку ціну.

«Уявлення про те, що Моді прийме припинення вогню під тиском США або що він потребував чи шукав посередництва, суперечить не лише його особистості, — сказала Танві Мадан, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса. — Це суперечить самій практиці індійської дипломатії. Моді продавав свої відносини з президентами США як стратегічний і політичний актив, а тепер опозиція подає його дружбу з Трампом як тягар».

Після телефонної розмови з Трампом у червні індійські чиновники оприлюднили заяву, де зазначалося, що Моді «рішуче заявив, що Індія не приймає й ніколи не прийматиме посередництва» і що «президент Трамп уважно вислухав» та «висловив підтримку боротьбі Індії з тероризмом».

Білий дім не визнав факт розмови, і Трамп не писав про неї у своїх соцмережах. І все ж за чотири дні після бесіди з Моді він знову згадав про це, коли оголосив про мирну угоду між Конго та Руандою.

«Я не отримаю Нобелівську премію миру за це, я не отримаю Нобелівську премію за зупинку війни між Індією та Пакистаном, — написав Трамп. — Ні, я не отримаю Нобеля, що б я не зробив».

Трамп каже, що мита проти Індії є покаранням за купівлю російської нафти та за протекціоністський характер індійського ринку — давню претензію Трампа й інших американських президентів.

Білий дім наполягає, що двоє лідерів мають «поважні відносини» та «залишаються у тісному контакті», заявила у коментарі речниця Білого дому Анна Келлі.

«Президент Трамп успішно приніс мир у конфлікт між Індією та Пакистаном», — сказала вона, повторивши твердження, яке Індія категорично заперечила.

«Якби це було справжнє зрушення в політиці з метою посилити тиск на Росію, Трамп міг би підтримати законодавство, яке накладало б вторинні санкції на країни, що купують російські вуглеводні, — сказав Річард Россоу, керівник напряму Індії в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. — Те, що вони прицільно обрали саме Індію, свідчить: йдеться не лише про Росію», — додав він.

Зараз Індія фактично опинилася на самоті поруч із Бразилією, якою керує президент, що безпосередньо конфліктував із Трампом. Обидві країни отримали 50% мита — найвищі у світі. (Пакистан відбувся 19 відсотками).

Ще одним джерелом напруги стала сила антиіммігрантських настроїв серед прихильників Трампа. Індійські чиновники спочатку вважали, що зможуть знайти спільну мову з американським правим рухом, але були заскочені розколом серед прихильників Трампа щодо віз H-1B, значна частина яких припадає саме на індійців.

Кожен четвертий іноземний студент у США — з Індії, тож посилення обмежень на студентські візи стало для країни несподіванкою.

Старший радник Трампа Стівен Міллер неодноразово скаржився президентові на велику кількість нелегальних іммігрантів з Індії, яких арештовували та депортували в рамках його кампанії проти нелегальної міграції. Методи й час деяких із цих депортацій створювали серйозні проблеми для Моді й чітко показали, що Трамп не зважатиме на політичні реалії, з якими стикається індійський лідер.

У лютому до Індії прибули літаки з депортованими у кайданках, що викликало гучний скандал саме тоді, коли Моді вирушав у поїздку до Вашингтона.

Та під час дружньої пресконференції того ж місяця здавалося, що обидві сторони ще можуть знайти шлях уперед: Індія погодилася купувати мільярди доларів американської нафти й газу, аби згладити претензії Трампа щодо торговельного балансу.

«Ми можемо дуже легко компенсувати різницю у дефіциті», — сказав тоді Трамп, стоячи поруч із Моді.

У травні спалахнули одні з найжорсткіших боїв між Індією та Пакистаном за десятиліття.

Конфлікт почався після того, як у теракті на індійській стороні Кашміру — спірного регіону між двома державами — загинули 26 людей, у той час як віцепрезидент Джей Ді Венс із родиною перебував з візитом в Індії. Трамп зателефонував Моді, щоб висловити співчуття.

Бої тривали чотири дні, обидві сторони обстрілювали одна одну дронами та ракетами. Адміністрація Трампа вирішила втрутитися дипломатично: віцепрезидент і державний секретар здійснювали дзвінки до обох сторін.

Увечері четвертого дня боїв у Нью-Делі скликали пресконференцію. Ходили чутки, що Індія та Пакистан погодилися на умовне припинення вогню. Але буквально перед тим, як міністр закордонних справ Індії Вікрам Місрі мав вийти до трибуни з офіційною заявою, Трамп випередив його, опублікувавши у Truth Social повідомлення про «ПОВНЕ І НЕГАЙНЕ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ».

За кілька хвилин після цього державний секретар Марко Рубіо оголосив, що Індія та Пакистан погодилися «розпочати переговори з широкого кола питань на нейтральній території».

Ця заява була особливо болючою для індійців, адже політика Індії протягом десятиліть полягала в тому, що питання відносин із Пакистаном — особливо щодо Кашміру — є виключно справою двох країн, без участі третіх сторін.

Шок і обурення були очевидними на обличчях індійських чиновників у залі. Місрі вийшов до трибуни, зачитав заяву, де не було жодної згадки про роль США чи про твердження Трампа, і пішов.

Коли журналісти обступили інших чиновників і почали розпитувати про заяву Трампа, один із них відповів різко:«Ви вірите мені чи Трампу?».

До моменту телефонної розмови Трампа і Моді у червні ще залишався шанс відновити відносини й зосередитися на переговорах щодо торгівлі.

Розмова, яка тривала 35 хвилин, відбулася під час перельоту Трампа на борту Air Force One до Вашингтона після його дострокового від’їзду з саміту «Великої сімки» в Канаді, де був присутній і Моді.

Моді відхилив запрошення Трампа відвідати Вашингтон перед тим, як повернутися додому. Його радників обурила сама ідея, що Трамп міг би спробувати примусово організувати його зустріч із головнокомандувачем пакистанської армії, якого також запросили на обід у Білий дім у той самий час. Це, за словами одного високопоставленого індійського чиновника, було ще одним чітким сигналом того, що Трамп не розуміє ані складності питання, ані його чутливості та історичного контексту.

Пізніше обговорювали можливість ще одного дзвінка, щоб фіналізувати часткову торговельну угоду. Але, з огляду на втрату довіри між лідерами, індійці не хотіли ризикувати.

Чиновники побоювалися, що Трамп може опублікувати у Truth Social будь-що на власний розсуд, незалежно від того, про що домовляться у розмові,  розповів один високопоставлений індійський урядовець.

За словами двох людей, знайомих із переговорами, які говорили на умовах анонімності, Трамп, роздратований тарифними переговорами, кілька разів намагався вийти на зв’язок із Моді. Але Моді не відповів.

Анна Келлі, прессекретар Білого дому, заперечила, що Трамп робив такі спроби.

Напередодні введення додаткових 25% тарифів у середу Трамп оголосив, що номінує свого близького радника Серхіо Гора на посаду посла США в Індії, а також спеціального посланця у справах регіону. Індійські чиновники поставилися до цього неоднозначно: з одного боку, Гор був наближеною людиною до Трампа, з іншого — їх образило те, що «регіональний» мандат об’єднав Індію з Пакистаном.

За кілька годин до дедлайну чиновники США та Індії провели віртуальну зустріч, де обговорювали питання торгівлі та оборонної співпраці.

Проте тарифи були введені саме так, як і анонсувалося. Ба більше, радники Трампа продовжували різко критикувати Індію. Один із них назвав підхід Делі до переговорів «зарозумілим», а інший навіть заявив, що війна в Україні — це «війна Моді».

Тепер же Моді, принаймні публічно, демонструє відхід від торговельних переговорів. Замість цього він робить наголос на «самодостатності» та відродженні своєї десятирічної кампанії «Make in India», намагаючись мобілізувати внутрішню підтримку.

А під час його нинішньої поїздки до Китаю — першої за сім років — він, як очікується, знайде зацікавлену аудиторію для поглиблення та розширення співпраці з Пекіном і Москвою.