Серед власників котів побутує думка, що білі коти часто глухі. Але насправді не все так просто. З’ясуємо, де тут правда, а де хибні переконання.

Білосніжне забарвлення у котів – це не просто колір, а результат роботи особливого гена. W-ген (white) пригнічує всі інші, які відповідають за пігментацію шерсті, шкіри, носа та навіть очей. Саме цей ген і пов’язують з імовірністю вродженої глухоти.

W-ген впливає на розвиток пігментних клітин меланоцитів, які потрібні не лише для кольору шерсті, а й для правильного формування слухового апарату вуха. Якщо ці клітини не формуються у внутрішньому вусі, котик може народитися глухим.

22% білих котів загалом можуть бути глухими (на одне чи обидва вуха).

Коли білий кіт має одне блакитне око, ризик глухоти зростає до 40% (зазвичай глухота виявляється з боку блакитного ока).

Якщо обидва ока у кота блакитні, ризик глухоти може сягати до 80%.

Слух кошеняти ви можете перевірити самостійно вдома. Обережно створіть звук поза полем зору, наприклад, плескаючи у долоні. Кошеня повинно зреагувати на цей звук.

А ось дорослим котам рекомендується пройти спеціальний тест BAER (Brainstem Auditory Evoked Response) – це аудіологічна діагностика, яка точно покаже рівень слуху.

За матеріалами Vet.Cornell, Centralna.vet та ТСН.